Як знову відчути смак життя: три вправи від нейробіолога і психолога

Поділитись

14 лютого 2024, Ср

Для багатьох із нас повсякденне життя втратило сенс. Технології, які колись полегшували життя, тепер виснажують нас. Шаблони суджень і негативне мислення призводять до розкручування емоційної спіралі. Життя просто втратило свою іскру. У книзі «Краще не буває. Нейробіологія відчуттів, або Як повернути собі радість життя» нейробіолог Норман Фарб та клінічний психолог Зіндел Сіґал досліджують силу чуттєвого досвіду, який звільняє нас від рутини та глухих кутів і допомагає успішно справлятися з усіма життєвими викликами. Коли ми відчуваємо стрес або застрягли, варто зробити паузу, щоб помітити живий світ навколо нас і підвищити стійкість, добробут, здоров'я і творчість, де б ми не знаходилися цієї миті. А про три корисні вправи, що допоможуть повернути смак життя — читайте у матеріалі.

Вправа: віддайтесь відчуттям

Віддатися відчуттям можна, спостерігаючи за заходом сонця зі скелі десь на каліфорнійському узбережжі Тихого океану чи вдихаючи аромат морської води під пальмою після зливи в тропіках. А втім, це зовсім не обов’язково має бути аж так видовищно.

Учасники наших досліджень навчилися поринати у відчуття будь-де, зробивши це частиною свого повсякдення. Однак це вміння треба тренувати, бо органи чуття вправні настільки, що ми зазвичай не помічаємо їхньої роботи.

Ось декілька вправ для початківців. Їх можна робити де завгодно, але важливо не відволікатися. Бо як дбаєш, так і маєш, у цьому випадку справді важливо бути уважним.

Зір

Очі перетворюють світло на складні візуальні дані, а мозок їх розшифровує. Зір уважають найпотужнішим органом чуття, бо ми покладаємося на зорову інформацію більше, ніж на слух або нюх.

Вправа: хай де ви зараз — у приміщенні чи на вулиці, — роззирніться і виберіть п’ять предметів, які вам добре видно, а тоді назвіть їх уголос або запишіть їхні назви. Заплющте очі. А тепер розплющте їх і подивіться навколо себе ще раз — цього разу оберіть ті п’ять предметів, які спершу не помітили, бо вони розташовані на задньому плані або зливаються з іншими. Перерахуйте їх.

Дотик

Дотик — це, мабуть, перше відчуття, яке розвивається у людини; спеціальні підшкірні рецептори передають сигнал про натискання і температуру в мозок. Шкіра — наш найбільший орган, тож вона швидко зчитує, що саме відбувається.

Вправа: хай де ви зараз — у приміщенні чи на вулиці, — попросіть приятеля/льку зібрати для вас кілька дрібних предметів, а тоді покласти у сумку так, щоб ви їх не бачили. Це може бути що завгодно: камінчик, монета, олівець, тенісний м’ячик, мушля, листок, рис. Заплющте очі і наосліп обмацайте кожну річ у сумці, досліджуючи її форму та розмір. Можливо, ви здогадаєтеся, що́ це, але важливіше зосередитися на тому, як це — торкатися навмання, які риси оприявнюються, перш ніж ми почепимо на річ ярлик.

Слух

Ми чуємо за рахунок звукових хвиль, які тиснуть на барабанні перетинки, спричиняючи вібрацію в кістках та рідинах, після чого мозок отримує звуковий сигнал. Звукові хвилі вібрують з унікальною частотою; вухо їх підсилює, щоб мозок міг відрізнити мову від сміху, музики й інших слухових відчуттів.

Вправа: пригадайте свій вихід на вулицю, а тоді складіть список почутих звуків. Залежно від того, де ви живете, це міг бути сигнал автомобіля, спів птахів, гомін голосів, клацання дверцят, шум вітру, шелест дерев, гуркіт метро, гавкіт собаки, шурхіт трави чи гравію. А тепер вийдіть надвір і прислухайтеся — почувши звук зі свого списку, викресліть його.

Нюх

Ми відчуваємо запах, коли вдихаємо. Хімічні речовини в повітрі взаємодіють із клітинами на поверхні нашої носової порожнини, а нюховий аналізатор передає інформацію в мозок, щоб той її розшифрував. За підрахунками вчених, ми розрізняємо понад трильйон запахів.

Вправа: знайдіть п’ять звичних чи незвичних речей вдома або на вулиці і понюхайте їх. Вдихаючи, намагайтеся якомога яскравіше описати кожен із запахів, дайте йому назву, якщо це можливо, або придумайте, з чим він асоціюється. Наприклад, аромат апельсинової шкірки може нагадувати про сімейне свято. З чого почати? Понюхайте каву, рушник, спеції (корицю, імбир або карі), мило, окріп, землю у вазоні, свої пахви, мокре листя. Центри нюху й пам’яті сусідять у мозку, саме тому запахи часто навіюють спогади. Зверніть увагу на те, чи котрийсь із запахів матиме аналогічний уплив на вас.

Смак

Язик — це головний орган смаку. Тисячі рецепторів на його поверхні розподіляють смаки на категорії: солоне, солодке, кисле, гірке та пікантне. Коли ми жуємо й ковтаємо їжу, смаки змішуються. Язик аналізує їх і надсилає дані в мозок. Той розшифровує інформацію, і ми починаємо їх виокремлювати.

Вправа: коли їстимете наступного разу, спробуйте відчути окремі смаки: солоний, солодкий, кислий, гіркий або пікантний. Неважливо, чи це перекус, чи ви їсте конкретний продукт, чи страву з багатьма інгредієнтами. Розпізнавши найвиразніший смак, назвіть його вголос.

Вправа: вчимося відчувати по‑новому

Навіть у дуже напружені дні наші органи чуття все ще здатні відкривати нове: людина може сама обирати, на чому зосередитися, тож не покладайтеся на милість економіки уваги. Довірившись відчуттям, ми покращуємо своє вміння керувати увагою. Достатньо зрозуміти, що добре знайоме й, здавалося б, статичне насправді складається з динамічних фрагментів, і ви навчитеся не тільки помічати нове, а й відчувати по-новому.

Вчимося бачити по‑новому

Знайдіть відкритий простір. (Якщо ви в приміщенні, достатньо вікна.) Роззирніться, гляньте вгору-вниз, а тоді ліворуч-праворуч. А тепер оберіть предмет, байдуже де — поблизу чи вдалині — і уважно його роздивіться. Скажімо, це дерево. Фіксуєте якийсь рух? Бачите темні й світлі частини? А якої воно фактури? Де росте? Поруч є асфальт? Воно симетричне? А відкидає тінь? Ці особливості статичні чи динамічні? Якщо у вас виникло бажання назвати окремі його частини (кора, гілки, стовбур, крона), опирайтеся йому. Спробуйте просто дивитися.

Вчимося торкатися по‑новому

Взаємодія людини з одягом — це чи не найдоступніший і страшенно недооцінений чуттєвий досвід. Подумайте про текстуру тканини, яка зараз торкається вашої шкіри. Ця річ тісна, мішкувата, кусюча чи м’якенька? Відчуття статичні чи змінюються, коли ви ходите або сидите? Блокуйте когнітивну активність, не давайте предметам назв, зосередьтеся на тактильних відчуттях.

Вчимося чути по‑новому

Хай де ви зараз — у приміщенні чи надворі, — зупиніться і вслухайтеся у звуки довкола. Помічаєте, як вони розшаровуються? Спершу лунають найгучніші та добре знайомі: транспорт, голоси, вода, грюкіт дверей, дзвінок телефона. А які звуки ховаються під цим шаром? Рюкзак вдаряється об ваше тіло, ви дихаєте, пальці торкаються чашки чи столового приладдя. Проаналізуйте кожен звук: близький він чи далекий, інтенсивний чи слабкий, безперервний чи уривчастий, несподіваний чи звичний. Зверніть увагу на інтервали, проміжки тиші між звуками. Знову ж таки, фокусуйтеся на самих звуках, не чіпляйте ярлики на те, що чуєте.

Вчимося нюхати по‑новому

Виберіть п’ять звичних чи незвичайних речей, а тоді понюхайте їх. Це може бути кавова гуща, банний рушник, спеції (кориця, шматок мила, окріп, земля у вазоні, ваші пахви, мокре листя. Вдихаючи, не намагайтеся назвати цей запах, натомість подумайте про його якості. Він міняється? Це інтенсивний аромат чи ледь помітні пахощі? Запах різкий чи розкривається поволі? Він несподіваний? Стійкий чи швидко вивітрюється? Чи переходить він в інший аромат? Чи навіюють котрісь із цих запахів якісь спогади?

Вчимося куштувати по‑новому

Виконайте цю вправу під час наступного перекусу (краще щоб снеків було кілька). Не називайте основний смак продукту, опишіть його якості. Він міняється? Це насичений смак чи ледь виразний? Він розкривається одразу чи поволі? Дивує вас? Чи має післясмак? Чи переходить він у щось інше?

Було б добре, якби завершивши кожну з вправ, ви фіксували свої відчуття. Чи вас що-небудь здивувало, після того як ви налагодили ці сенсорні мости? Які у вас враження від нової інформації? Вона вас збентежила? Чи було вам тривожно через непередбачуваність відчуттів? Навіть якщо вам не сподобалося, то чи дізналися ви щось нове про свої реакції на чуттєвий досвід? Чи змінили думку про смакові або нюхові вподобання? Чи почали по-іншому сприймати тіло або навколишній світ?

Хай поки ви не розумієте, що з усім цим робити, знайте, що це не просто нормально, а навіть добре. Привчаючи себе відчувати тут-і-зараз, ви починаєте бачити переваги мінливості. Розсмакуйте бентежну красу непевності відчуттів у світі, в якому понад усе цінують діяльну впевненість.

Вправа: вчимося помічати нюанси

Щоб стати більш гнучким, потрібно засумніватися у своїй картині світу. Інакше кажучи, треба підготуватися до перцептивного висновування, а не намагатися взяти все під контроль. Коли переживання стають надто сильними, варто їх дослідити, а не одразу ж діяти. Коли ви сердитеся, чи вам здається, що ви не дотягуєте до рівня інших, не відмахуйтеся від цих відчуттів.

Візуальні відтінки

Знайдіть відкритий простір. (Якщо ви в приміщенні, визирніть у вікно.) Огляньте все довкола. А тепер виберіть предмет, байдуже де — поблизу чи вдалині, і уважно роздивіться найвиразніші його елементи. Якщо це будинок, то придивіться до темніших і світліших частин. Як падає світло? Поверхня гладенька чи рельєфна? Це камінь чи скло? Він високий? Масивний? А тепер висловіть свою суб’єктивну думку. Вам подобається побачене? Чи воно залишає вас байдужим/ою? Чи цікаво вам продовжувати, зважаючи на вашу думку?

Відтінки дотиків

Як і у вправі, яку ви виконували в першому розділі, попросіть приятеля/льку зібрати для вас кілька дрібних предметів, а тоді покласти їх у сумку так, щоб ви не бачили. Предмети можуть бути якими завгодно: камінчик, монета, олівець, тенісний м’ячик, мушля, листок, рис. Обмацайте кожен із них наосліп і уважно його дослідіть. Які відчуття у вас викликають текстури й поверхні — вам приємно, неприємно чи все одно? Чи цікаво вам продовжувати, зважаючи на вашу думку?

Півтони звуків

Хай де ви зараз — у приміщенні чи надворі, — зупиніться і вслухайтеся у звуки довкола. Не шукайте нічого конкретного, дозвольте їм лунати довільно. Якщо стало тихо, відзначте це. Які відчуття у вас викликає почуте — вухам приємно, неприємно чи все одно? Чи цікаво вам продовжувати, зважаючи на вашу думку?

Нюанси запахів

Виберіть п’ять знайомих чи незнайомих предметів, щоб відчути нюанси запахів. Можна понюхати кавову гущу, банний рушник, спеції (корицю, імбир чи карі), шматок мила, окріп, землю у вазоні, свої пахви, мокре листя. Вдихаючи, зважайте на те, які відчуття у вас викликають ці запахи — вам приємно, неприємно чи все одно? Чи цікаво вам продовжувати, зважаючи на вашу думку?

Присмаки

Під час наступного прийому їжі зверніть увагу на те, як розкриваються смаки. Зазвичай їх простіше розрізняти на початку трапези, бо потім вони змішуються. Пережовуючи їжу, зважайте на те, які відчуття у вас викликає страва — вам смачно, несмачно чи все одно? Чи цікаво вам продовжувати, зважаючи на вашу думку?

Мета вправи — вивести вас за межі передбачуваних очікувань, посилити чуттєві переживання.

Зосереджуватися на тому, що відбувається тут-і-зараз, і ніяк на це не реагувати, — непросто. Але натренувавшись, ви навчитеся переходити до перцептивного висновування, попри те, що світ закликає вас діяти, контролювати, відповідати на виклики.

Насправді у цих чарів є назва. Присутність. Ми присутні тоді, коли взаємодіємо з чуттєвою дійсністю. Крапка. Без очікувань. Присутність усуває розбіжності між тим, як має бути і як є. Ми відчуваємо контроль над життям, коли щось змінюємо; ми оприсутнюємо себе, відмовляючись від хибних уявлень на користь тих прогнозів, які краще узгоджуються зі світом довкола.