Projector Publishing
Projector Publishing — сучасна освітня література, артбуки та візуальні журнали, які створюються спільно з талановитими українськими авторами, що спеціалізуються на книгах, присвячених дизайну, творчим індустріям, технологіям та інноваціям.
Як Projector Publishing виросло з освітнього інституту
Перший друкований номер Telegraf про український дизайн з’явився в червні 2021 року, ще до створення Projector Publishing. Над ним працювали школа Projector, ArtHuss, дизайн-студія LLIWELL та агенція The Gradient. У номері команда поставила питання про українську ідентичність у дизайні й перевірила, як розмову з онлайн-медіа перенести на друковану сторінку. У червні 2023 року Projector Institute оголосив про запуск власного видавництва. Його головною редакторкою стала Анна Карнаух, яка до того редагувала онлайн-медіа Telegraf.Design. Креативний напрям очолив дизайнер Гліб Капоріков. Інститут працював з освітою для креативних професій, тому його команда вже мала досвід пояснення дизайну й технологій тим, хто застосовує їх у щоденній роботі. У книжковому проєкті цей інтерес поширився на історію візуальної культури, професійні дискусії та зміни в суспільстві. На старті команда окреслила саме ці три тематичні поля, а для роботи з ними обрала книжки, журнали й артбуки.
Засновник Projector Institute Олександр Трегуб працював із дизайном і креативною освітою. Видавничий проєкт команда описує як design-driven. Практичний сенс цього підходу видно, коли в різних форматах порівняти роль зображень. У журналі про дизайн вони показують, як виглядає робота, яку обговорює автор. У біографії мисткині вони допомагають простежити зміни в її творчості. У збірці маніфестів головними залишаються самі тексти й пояснення до них, тому оформлення має полегшувати перехід між першоджерелом та історичним контекстом.
Маніфести, журнали та історії українських митців
«Маніфести, які змінили дизайн світу», які уклала й науково відредагувала Євгенія Буцикіна, містять 39 програмних текстів. Їх супроводжують пояснення того, в яких обставинах автори висували свої ідеї. Для студента чи практикуючого дизайнера це можливість порівняти, як у різні періоди описували роль своєї професії й до кого зверталися. Збірку можна читати за окремими текстами, якщо цікавить певний підхід, або послідовно, щоб простежити, як змінювалася сама мова дискусії.
Випуск Telegraf.Magazine «Український дизайн» ставить питання, за якими рисами український дизайн упізнають сьогодні та як його бачать у світовому контексті. Його варто взяти тим, хто хоче розібратися в сучасній практиці через роботи й розмови з людьми з галузі. Поруч із цим випуском серія Telegraf розглядає, як креативна спільнота працює під час війни й уявляє майбутнє. Теми окремих номерів дають читачеві орієнтир, тож знайомитися з журналом можна з найближчого питання.
Олександра Екстер і біографічний напрям Projector Publishing
Серію «Історії українських митців» розвивають Projector Publishing, Projector Foundation та Фундація ЗМІN. Тут масштаб змінюється від професійної спільноти до життя однієї людини. «Історії українських митців. Олександра Екстер» Анни Лодигіної та Оксани Баршинової показують мисткиню через її творчість, переїзди та зв’язок із Києвом. Книжка підійде читачам, яких цікавить український контекст авангарду й те, як особисті контакти та місця роботи впливають на шлях художниці.
Для роботи з ідеями та цитатами зручніше починати зі збірки маніфестів. Для знайомства зі спільнотою через сучасні приклади підійде тематичний журнал, а для читання про одну людину в її часі — біографічна серія. У каталозі Лабораторії можна порівняти ці формати й вибрати видання за темою, яка зараз потрібна для навчання, роботи або власного читання.