«Ми жили в ідеальний момент Але він минає»: 5 цитат із книжки «Кінець світу — це лише початок»

Геополітичний стратег і автор книжки «Кінець світу — це лише початок» Пітер Зейхан описує світ майбутнього, де країни не матимуть іншого вибору, окрім як виробляти власні товари, вирощувати власну їжу, забезпечувати власну енергію, вести власні битви, і робити все це з населенням, яке скорочується і старіє. Автор запрошує читачів у пізнавальну (і трохи жахливу) подорож, сповнену невтішних прогнозів, дотепів і фірмової зухвалості, що веде до відповіді на питання: що ж буде далі? Адже кінець світу — це тільки початок. Ділимося добіркою цитат із книжки.

_____________________________________________________________________________________________________________

Дякуємо ГО КШДУ за підтримку цього видання

Це дотепна, сувора й чесна книжка для тих, кого апокаліптичні сценарії майбутнього не лякають, а тонізують. Тут є все: колапс світового порядку, нові регіональні альянси, інша хореографія зброї, грошей та інновацій. І дещиця оптимізму — для сміливих.

Андрій Шевченко,

заступник Міністра оборони України (2023), Посол України в Канаді та ІКАО (2015–2021), голова Місії Світового конгресу українців, ментор і викладач Київської школи державного управління імені Сергія Нижного

_____________________________________________________________________________________________________________

Читайте також розмову із Пітером Зейханом про визначення «кінця» і «початку», прогнози щодо кризи ринку праці та важливість розуміння засад геополітики у сучасному нестабільному світі

_____________________________________________________________________________________________________________

Історія розгортається нелінійно. Для деяких держав руйнування глобальної системи, яке я детально розглянув у цій праці, поки що є теоретичним конструктом. Для України ж це вже жорстока реальність.

У багатьох аспектах Україна стала першою державою, що вступила в епоху постглобалізації: змушена дивитися в майбутнє, усвідомлюючи, що світ не прийде на допомогу, і — це ключове — продовжуючи боротися попри все. Це не просто прояв героїзму. Це — наука для всіх.

Ті рішення, що їх зараз ухвалюють у Києві, Харкові, Херсоні й інших українських містах, — не просто реакція на виклики воєнного часу — вони закладають основи майбутньої стійкості. І це вселяє в мене певну надію. Коли 2021 року я працював над цією книжкою, Україна не входила до переліку країн, які, на мою думку, мали б хороші перспективи. Проте найновіший досвід України — яким би трагічним він не був — для більшості держав світу стане радше типовим, а не винятковим. І все ж Україна не просто тримається. Її здатність до адаптації дає нам усім модель того, як функціонувати без розкоші передбачуваної торгівлі, стабільних ринків чи гарантованого енергопостачання.

Війна в Україні — це не просто територіальна суперечка. Це битва за збереження ланцюгів постачання, промислових потужностей, продовольчої безпеки, енергетичної самостійності й демографічної витривалості — всіх ключових аспектів, детально проаналізованих у цій книжці. Україна стала своєрідним полігоном для перевірки стійкості перед викликами, з якими зіткнеться світ у майбутньому.

І річ не просто в речах, швидкості й грошах. Умови життя людини так само поліпшилися. У відсотковому співвідношенні до кількості населення, за останні сімдесят років напрочуд менше людей загинуло в меншій кількості воєн та окупацій, від голоду й епідемій, ніж за весь час від початку писемної історії. З погляду історії, ми просто купаємося в розкоші й добробуті. І всі ці зміни тісно й нерозривно пов’язані. От тільки часто ми забуваємо про один простий факт.

Такі зміни створені людськими руками. Ми жили в ідеальний момент

Але він минає.

Якщо й існувало в епоху до 1971 року якесь спільне для всіх правило, то воно проголошувало, що грошей ніколи не буває достатньо.

Виробництво, енергетика та фінанси — це все дуже круто. Вони спільними зусиллями за ручку привели людство в сучасний світ. Але як щодо сільського господарства? Саме воно було першим кроком на шляху від примарних жахів минулого світу до світу, який ми знаємо. Варто сучасному сільському господарству занепасти — і ми спостерігатимемо масштабне скорочення обсягів, розмаїття, доступності та надійності постачання харчових продуктів. Це означатиме, що цілі країни, які використовували сучасні аграрні технології та ринки, аби буквально витягнути себе з доіндустріальної епохи, знову проваляться в похмуре минуле. І кількість населення зменшиться відповідно.

_____________________________________________________________________________________________________________

Купити книжку «Кінець світу — це лише початок», Пітер Зейхан