Епічний історичний роман про заснування Гонконгу: 5 цитат із книжки «Тай-пен»
«Тай-пен» — це епічна сага про становлення Гонконгу, зіткнення Сходу і Заходу, людей, які ладні віддати все заради сили, пристрасті та імені, що переживе час. Та настає мить, коли за все доводиться платити. Ділимося добіркою цитат із книги у матеріалі.
____________________________________________________________________________________________
У світі, де імперії зростають на торгівлі, крові й зраді, лише одна людина зуміла піднятися і стати легендою. Роман «Тай-пен» розповідає історію Дірка Струана — тай-пена, верховного правителя торгового дому Struan & Company, відомого як «Шляхетний дім», найбільшої торговельної компанії на Далекому Сході. Він керує не лише флотом, шовком і сріблом, а й долею англійської присутності в Китаї та становленням Гонконгу.
Протягом десятиліть Струан веде безжальну війну зі своїм давнім суперником — Тайлером Броком. У книзі «Тай-пен» це протистояння виходить далеко за межі бізнесу: це особиста війна, де кожна угода, союз і навіть кохання стають ходами в небезпечній грі за владу, ім’я і виживання.
Після завершення Опіумної війни, коли Китай відкрив свої порти для англійських торгівців, Струан і Брок вступають у вирішальний двобій за контроль над ринками та майбутнім власних родин. Історичний роман про заснування Гонконгу показує, як давні образи не зникають, а тіні цієї ворожнечі простягаються на покоління вперед.
____________________________________________________________________________________________
Він іще ніколи не ступав на берег Гонконґу, хоч і знав про нього більше, ніж будь-хто. Струан заприсягнувся не висаджуватися на острові, доки той не перейде у володіння Британії. Дірку подобалося бути таким владно-гордовитим. Але це не завадило йому відправити на берег своїх капітанів і молодшого брата Робба, щоб дослідити острів. Він знав усі рифи та скелі, гірські долини й пагорби, знав, де будуватиме свої пакгаузи й Великий Дім і де проляжуть дороги.
Чортів опіум, подумав Струан. Але він знав, що його життя неминуче було пов’язане з ним — і що без нього не могли б існувати ані «Шляхетний дім», ані Британська імперія.
Вони були терплячими, завзятими й упертими — тільки люди, навчені морем, уміють бути такими.
Я не шкодую про жоден день, казав Струан собі. Про жоден. Чоловік повинен іти у світ, щоб отримати від нього — і від себе в ньому — все, що зможе. Хіба не в цьому сенс життя?
Він відкрив для себе Китай, і Китай дав йому те, чого ніколи не змогла б дати батьківщина. Не тільки багатство — багатство як таке було йому огидним. А багатство й мету, заради якої воно потрібне. Він був у боргу перед Китаєм.
____________________________________________________________________________________________
