Як книги формують нашу ідентичність: добірка до Всесвітнього дня книги і авторського права
23 квітня — Всесвітній день книг і авторського права. День, який підкреслює книгу не просто як історію, а як спосіб зрозуміти себе і світ навколо. Ми читаємо у різні моменти й у різних обставинах: у тиші, в дорозі, у часи змін і навіть під час війни. І кожного разу книжка робить трохи більше, ніж просто розважає, формуючи наше мислення, пам’ять і відчуття реальності. У цій добірці зібрали для вас книги про книги. Про те, як вони народжуються, як подорожують між країнами й епохами, як переживають найтемніші часи і залишаються поруч із людьми тоді, коли це найбільше потрібно.
_____________________________________________________________________________________________________________
Книги, які лежать у вас на тумбочці біля ліжка чи підпирають монітор компʼютера, ті книги, які ви даруєте друзям і родичам, з дарчими написами чи дитячими закарлючками, зачитані до дірок чи цнотливо неторкані, успадковані, позичені, миттєво поглинуті, виплекані, організовані за автором, темою, розміром чи кольором — такі книги важливі. Вони вкрай важливі екземпляри незламної технології, яка майже не змінилася за понад тисячу років, але яка змінила нас, наші звички й нашу культуру.
цитата із книжки «Кишенькова магія»
_____________________________________________________________________________________________________________
«Кишенькова магія», Емма Сміт
Від спростування міфу про те, що верстат Гутенберга був першим друкарським обладнанням, до декоративних подарункових видань, що надихнули жінок брати участь у боротьбі за свободу від рабства. Від книжок у м'якій обкладинці, які стали зброєю під час Другої світової війни, до книжки в пластиковій упаковці, повністю зробленої зі шматочків американського сиру. Викладачка Оксфордського університету Емма Сміт запрошує читачів у літературну пригоду крізь час і простір, де досліджує як, коли й чому людство стало одержиме книжками. Авторка приділяє особливу увагу тому, що називається «книжністю» — запахам, сторінкам, полям для записів, ілюстраціям на обкладинці тощо.
Упродовж століть книжки мали визначальний вплив на всю історію людства і, можливо, саме тому, попри десятиліття передчасних прижиттєвих некрологів й альтернативи читанню, вони все одно живі.
_____________________________________________________________________________________________________________
«Faber & Faber: Нерозказана історія», Тобі Фейбер
Читацькі нотатки Томаса Еліота, лайка і цензура у творчості Семюела Беккета, відмова від «Колгоспу тварин» Джорджа Орвелла, відкриття талантів Кадзуо Ішіґуро, Вільяма Ґолдінґа, Сильвії Плат та інших літературних суперзірок — все це синоніми видавництва Faber & Faber, заснованого у 1929 році в Блумзбері. Але як їх вдалось об’єднати і що насправді відбувалось за лаштунками маленької фірми, яка попри нестачі паперу, період Великої депресії й фінансові кризи, стала одним із найбільших незалежних видавництв у світі, що утримує свою першість і донині?
Спираючись на низку неочікуваних і дотепних свідчень, неопублікованих мемуарів, службових записок і протоколів засідань правління, знайомлячи з неординарними особистостями поетів, прозаїків, менеджерів й редакторів, Тобі Фейбер оповідає не просто історію становлення великої компанії, а доводить, що книговидання здатне змінювати культуру країни ізсередини. І це безпосередньо стосується того, як ми взаємодіємо з літературою сьогодні.
_____________________________________________________________________________________________________________
«Книга на війні», Ендрю Петтіґрі
Мао Цзедун був бібліотекарем, Сталін — поетом і видав вірші, Вінстон Черчилль використовував путівник для планування вторгнення у Норвегію, Івлін Артур Сент-Джон Во служив у морській піхоті й отримав звання капітана до того, як пішов у відставку, щоб написати «Повернення в Брайдсгед». Самотні сім'ї йшли до бібліотек, доки їхні рідні воювали в окопах, а під час Холодної війни обидві сторони використовували книжки, щоб поширювати власне бачення того, як слід керувати світом.
Зазвичай не говорять про книги і війну в одному контексті — перші належать до найвидатніших винаходів людства, а друга — до найстрашніших. Але ці дві теми тісно переплетені між собою і книжки надто часто опиняються на передовій. Особливо гостро це відчувається в епоху сучасних війн.
Професор сучасної історії Ендрю Петтіґрі відкриває дивовижні шляхи, якими писемна культура — від путівників і наукових праць до Бігглза й Анни Франк — формується під впливом масштабних збройних конфліктів.
Книжки, їх автори й читачі воювали раніше і продовжують воювати зараз — від Громадянської війни в США до повномасштабного вторгнення росії в Україну. Вони — смертоносна зброя і найпереконливіший аргумент для перемоги.
_____________________________________________________________________________________________________________
«Подорож книжки», Ірене Вальєхо
.jpg)
Це книжка про історію книжок — винахід перших людських цивілізацій. Щоб набути сучасного і зрозумілого нам вигляду, книжка мусила пройти шлях довжиною в кілька тисячоліть. Від глиняних табличок до першого друкарського верстата — авторка занурює читачів у мандри від давніх цивілізацій до сьогоднішніх часів. Маршрут цієї книжки пролягає через поле битви Олександра Македонського, віллу Папірусів під час виверження Везувію та палац Клеопатри, через перші відомі книгарні, ГУЛАГ, бібліотеку Сараєва та Оксфордський підземний лабіринт.
Вона знайомить із маловідомими особистостями, які зіграли свою роль у розвитку книжкової справи — учителями, оповідачами, книгарями, перекладачами, рабами і бунтарями. Це повна історія одного із найважливіших засобів передачі знань, який і досі відчайдушно бореться за своє існування.
_____________________________________________________________________________________________________________
