Про свободу бути собою: ТОП-5 книжок про гендерну рівність та фемінізм
Свобода бути собою завжди здається простою, доки не зіштовхуєшся з очікуваннями, традиціями й невидимими правилами. Зібрали у добірці ТОП-5 книжок про жінок, які проходили через усе це й формували власний простір попри обмеження.
.jpg)
__________________________________________________________________________________________________________
«Патріархи. Витоки нерівності», Анжела Саїні
.jpg)
Століттями суспільство вважало чоловіче домінування природним для людського виду. Але яким було б наше розуміння гендерної нерівності — уявного минулого і суперечливого сьогодення — якби ми не вважали, що чоловіки завжди панували над жінками?
У цій сміливій і радикальній книжці наукова журналістка Анжела Саїні досліджує коріння того, що ми називаємо патріархатом: як він уперше вкорінився в суспільствах і поширився по всьому світу від доісторичних часів до сьогодення. Саїні подорожує до найдавніших відомих людських поселень, аналізує найновіші результати досліджень, а також простежує культурні та політичні історії, доводячи, що колоніалізм та імперії кардинально змінили спосіб життя в Азії, Африці та Америці, поширюючи жорсткі патріархальні звичаї і підриваючи те, як люди організовували свої сім'ї та роботу.
У наш час, попри боротьбу з сексизмом, насильством і дискримінацією, навіть революційні зусилля, спрямовані на досягнення рівності, часто закінчуються невдачею. Але «Патріархи» вселяють надію — відкривають множинність людських устроїв, підважують старі наративи й викривають чоловічу зверхність як постійно мінливий елемент системи контролю.
__________________________________________________________________________________________________________
«Власне життя. Дев'ять жінок-письменниць починають все спочатку», Джоанна Біґґз
.jpg)
За кілька років у шлюбі Джоанна Біґґз зрозуміла, що прагне іншого життя. І попри особисті переживання, тиск суспільства й відсутність уявлень про те, що і як робити далі, вона розлучилась. У пошуках відповідей на ці питання Джоанна звернулася до улюблених письменниць — Сімони де Бовуар, Сильвії Плат, Мері Шеллі, Вірджинії Вулф та інших — і на сторінках їхніх життів і творчості знайшла те, що шукала.
«Власне життя» поєднує мемуари й літературну критику, досліджує постаті видатних письменниць, знімає їх із п'єдесталів і розглядає під новим, неочікуваним кутом. Що давало жінкам силу писати? Чого ми можемо в них навчитися? Чи є домашнє життя для жінки пасткою? Чи існують у шлюбі «жіночі» й «чоловічі» ролі? І чому жінкам так важливо читати жінок?
Джоанна Біґґз намагається знайти сміливі й подекуди контроверсійні відповіді на питання, як жінки впродовж століть виборювали власну інтелектуальну свободу і право голосу.
__________________________________________________________________________________________________________
«Жінки Свободи», Марина «Мамайка» Мірзаєва
.jpg)
Життєписи героїнь, котрі творили історію, доводили до сказу окупантів, були провідницями ідеї державності та віддавали життя заради мрії про вільну Україну
Нонфікшн, що поєднує біографічні нариси жінок з лав ОУН та УПА з фронтовими замальовками сучасної російсько-української війни авторки — Марини «Мамайки» Мірзаєвої, історикині та військовослужбовиці 3-ї окремої штурмової бригади. У книжці оживають імена тих, про кого радянська влада намагалася змусити забути, — сміливих, юних і відданих героїнь, що обрали шлях боротьби за незалежність. Це розповіді про жінок, які творили історію, доводили до відчаю ворогів та платили найвищу ціну за свободу. Водночас ці біографічні нариси розкривають паралелі між визвольним рухом ХХ століття та сучасною російсько-українською війною, показуючи тяглість боротьби крізь століття.
У книжці висвітлено персоналії: Олени Теліги, Катерини Зарицької, Дарії Гусяк, Галини Дидик, Ірини Савицької, Марти Пашківської, Віри Свєнціцької, Дарії Ребет, Дарії Гнатківської, Артемзії Галицької, Ірини Тимочко, Марії Лабуньки, Марії Савчин, Людмили Фої, Богдани Світлик, Наталі Шухевич, Ольги Твердохліб, Анни Кузневич, Ольги Мороз, Марії Боднаренко, Анни Карванської, Ганни Попович, Ганни Абрамчук, Марти Свідрук, Ванди Горчинської, Іванни Аптульської, Василини Петріянчук, Олени Лебедович, Лесі Паєвської, Надії Партикевич, Анни Скірки, Катерини Яцко, Ярослави Брехун, Ірини Стисло, Варвари Сухацької, Михайлини Голіної, Ольги Ханас, Ірени Кілярської, Стефанії Вірлик, Віри Королюк, Людмили Кот, Анни Когут, Ярослави Бандери, Володимири Бандери, Орисі Грицини, Амалії Регей.
__________________________________________________________________________________________________________
«Доля чи воля. Жінки епохи MODERNE», Сергій Романов
.jpg)
Унікальне дослідження, що поєднує психобіографію, філософію, культурологію та гендерні студії в осмисленні трьох великих постатей української літератури: Лесі Українки, Ольги Кобилянської та Людмили Старицької-Черняхівської. Автор книжки Сергій Романов через призму «буттєво-історичного діалогу» (у розумінні Мартіна Гайдеґґера) розкриває, як ці жінки не лише творили в літературі, а й змінювали саме культурне поле, формуючи альтернативу традиційно чоловічому простору. Це книжка про силу особистості, глибину внутрішнього пошуку й пасіонарну енергію, яка здатна зрушити цілу епоху.
__________________________________________________________________________________________________________
«Кар’єра і сім’я: cтолітній шлях жінок до рівності», Клодія Ґолдін
.jpg)
Свіжий погляд на гостру соціальну проблему гендерної нерівності від нобелівської лавреатки з економіки
Існує величезна кількість історичних даних про включення жінок до ринку праці, але до Клодії Ґолдін ніхто не зупинявся, щоб глибоко їх проаналізувати. Результати цього інноваційного дослідження, проведеного протягом десятиліть і заснованого на інформації, що сягає понад століття тому, дають підстави для нового, відвертого і дуже цікавого викладу нашої подорожі до рівності та походження великої нерівності, яка досі заважає багатьом жінкам виконувати свою роботу на рівних умовах з чоловіками. Чому здається, що за сто років майже нічого не змінилося?
Застосовуючи суворий, але водночас вишуканий і особистий підхід, Ґолдін знайомить нас із різними поколіннями жінок, які стикалися з проблемою поєднання кар'єри та сім'ї, і показує, як вони опинилися в невигідному становищі на ринку праці та чому справжня рівність для пар, що працюють, залишається постійно нездійсненною мрією. Прийняття законів проти дискримінації та докладання всіх зусиль для усунення гендерних стереотипів є важливими кроками, але їх недостатньо. Якщо ми хочемо досягти гендерної рівності та рівності професійної, спочатку ми повинні внести істотні зміни в уявлення про роботу.
__________________________________________________________________________________________________________
Більше видань про суспільство шукайте за посиланням