Книжкова полиця Ольги Богомаз: авторка «Весілля Настусі» про улюблені книжки
Які ж книжки читають наші автори? Продовжуємо ділитися цим з вами у нашій рубриці — «Книжкова полиця автора». Сьогодні героїнею рубрики Ольга Богомаз — копірайтерка, менеджерка з комунікацій, маркетологиня і авторка «Весілля Настусі» — роману, що вже став бестселером Лабораторії. Про улюблені книжки Ольги Богомаз читайте у матеріалі.
Остання прочитана книжка
«Місіс Делловей» Вірджинії Вулф — модерністський роман, написаний «потоком свідомості». Не скажу, що Вулф мені дуже подобається, але розбирати її прийомчики в тексті надзвичайно захопливо.
Порада — якщо прочитаєте, знайдіть потім інформацію про альтернативну кінцівку, яка була в ранній редакції роману.
Книжка, яку ви читаєте зараз
Зазвичай я читаю одночасно 2-3 книги різного обсягу, часто художні та нонфікш, легші й складніші.
Зараз це роман «Колиска для кішки» Курта Воннеґута, нонфікшн «Подорож книжки. Від папірусу до кіндла» Ірене Вальєхо і «Шафа» — крихітна збірка оповідань Ольги Токарчук.
Книжку, яку хочеться радити кожному
Поки мені не траплялися «універсальні» книги, які можна рекомендувати геть усім.
Разом з тим є книжки, з якими я готова ходити за «своїми» людьми, наполегливо радити й з нетерпінням чекати, коли вони поділяться враженнями. Останнім часом це «Білий шум» Дона Делілло. Раджу прочитати книгу, потім подивитися фільм, і переконатися, що книга краще.
Книжка, яку ви перечитуєте чи перечитували не раз
На жаль, більшість таких книг залишилося в дитинстві та підлітковому віці — тоді я могла вп’яте за рік перечитувати п’єси Бернарда Шоу, романи та оповідання Марка Твена, «Автостопом по Галактиці» Дугласа Адамса або «Аристократа з Вапнярки» Олега Чорногуза.
Поки тільки мрію, щоб у мене з’явився час не лише на читання, а й на перечитування.
Найбільш недооцінена, на ваш погляд, книжка
В історії української літератури є періоди, коли книжки не просто недооцінювали — їх знищували фізично разом з авторами. Наприклад, коли я відкриваю для себе чергового представника «Розстріляного Відродження», мені страшенно шкода, що вони залишаються маловідомими широкому загалу.
Книжка, яку ви не читали і в цьому соромно зізнаватись?
Таких дуже багато. Коли-небудь я прочитаю всіх лауреатів Нобелівської та інших премій, позакриваю прогалини у списку української класики.
Ще час від часу я розумію, що для складнішої літератури мені бракує базових знань з філософії — а це теж непрочитані книги.
Три книжки, які ви б взяли собою, якби були змушені переїхати кудись і не могли б забрати всю бібліотеку?
Взяла б товстунці — «Улісс» Джойса і «Веселку тяжіння» Пінчона (їх щоразу читаєш як вперше).
І ще «S» Дага Дорста і Дж. Дж. Абрамса — книгу, яку мені цьогоріч подарували на день народження. На сьогодні, цей роман-загадка — найкрасивіший у моїй бібліотеці. В комплекті до книжки йдуть газети, листівки, карти, фото, листи, нотатки на серветках — все це повинно допомагати читачу розгадувати ребус.
Яку книжку чи книжки ви плануєте/хочете прочитати?
У великі осінні плани входять «Книги Якова» Ольги Токарчук і «V» Томаса Пінчона (Пінчон англійською, тому читатиму я це дооооовго). Також планую прочитати 1-2 кіберпанкових романи, і з’ясувати, чому свого часу мені не зайшов кіберпанк. Почну з «Нейроманта» Вільяма Гібсона.
Що б ви побажали читачам?
Бажаю більше літератури, які дивує і розширює горизонти. Бажаю, щоб читацькі очікування ніколи не псували враження від книг.
А ще — більше хороших перекладів класних книжок з усього світу.