Між тінню імперії та світлом України: уривок із книжки «Часи Задзеркалля. Вибір Бориса Лятошинського»
Перед вами книга про велику й водночас страшну епоху, що творила й ламала покоління митців, імена яких досі залишаються невідомими широкому загалу. Борис Лятошинський — постать світового масштабу й композитор, який обрав бути українським — один із них. Ділимося уривком із книжки «Часи Задзеркалля. Вибір Бориса Лятошинського» у матеріалі.
.jpg)
_____________________________________________________________________________________________________
Період особистісного формування Лятошинського та його професійного навчання припадає на злам епох, смерть царської і народження радянської Росії. Перед цим — початок Першої світової війни, після цього — десяток років ілюзорного миру і трагічне сповзання у репресивний сталінський режим та Друга світова війна. А між цими епохальними блоками буття, на їхніх кривавих гранях, спричиняючи неймовірно болісне для нас тертя істин і сенсів, відбувалось те, чого, згідно з радянським наративом, не могло бути — становлення і поразка українських визвольних змагань, перша у ХХ столітті спроба інституційного закріплення незалежності України. Складно уявити, яким непевним у кожному самостійному кроці мусив почуватися молодий російськомовний інтелігент, людина старорежимного виховання, як тоді заведено було говорити. Йому довелось діяти у запропонованих долею обставинах, до того ж у момент, коли і сам він стояв на життєвому роздоріжжі, обираючи між двома незіставними, на обивательську думку, професіями — юриста та композитора. Тим цікавіше дізнатися, як саме вирішувався його вибір на користь музики.
Однак і тут Лятошинському випало бути свідком та безпосереднім учасником фундаментальних змін, зумовлених довгоочікуваним відкриттям у Києві консерваторії. Зрештою він опинився серед її перших випускників, а відтак увійшов до першого в лівобережній Україні покоління композиторів, які отримали диплом удома, «на місці», а не в Москві чи Санкт-Петербурзі.
Тож, здається, і зовнішній рух буття, і локальніші, внутрішньомистецькі процеси підводили Бориса Лятошинського до того, аби взяти на себе історичну роль провідного українського композитора радянського часу. Як відомо, він відіграв її з честю, підійнявшись у своїй творчості до рівня абсолютних лідерів західного музичного світу — Бейли Бартока, Пауля Гіндеміта, Артура Онеґґера. Це стало можливим «усупереч і завдяки»: усупереч жахливим обставинам епохи, спільним для всіх українських сучасників Лятошинського, і завдяки його персональному внеску. Винятковість останнього вимірюється масштабами професійної реалізації, людської особистості та інтегрування у світові музичні процеси. Укупі вони були безпрецедентними для тогочасної України.
Повертаючись сьогодні до перипетій біографії митця та намагаючись витягти її з тіней дотепер активного прорадянського дискурсу, ми стикаємось із безліччю питань, яких не передбачав ані контекст, ані статус «монументального митця». Не всі вони отримують відповіді, а ті, що отримують, не всі розв’язуються однозначно.
Питанням питань постає таке: якою мірою творчість Лятошинського була радянською, а якою — українською? І де в нашій недалекій мистецькій історії пролягає вододіл між цими категоріями, якщо він існує? В який спосіб і чи загалом слід визначати національну ідентифікацію композитора, який мав польське родинне коріння, мислив, говорив і писав російською, однак прожив усе життя в Україні і свідомо працював для неї, творив музику на основі українського фольклору, ба більше — долучився до розбудови української сучасної опери та фактично заснував українську симфонічну традицію ХХ століття?
Імовірно, наразі ми не можемо ані вичерпно розкрити, ані уникнути питань такої ваги. Та принаймні здатні прокласти крізь історію епохи незалежний дослідницький маршрут, повернутись до минулого часів Лятошинського і зазирнути в музичне задзеркалля радянської України. А початок маршруту веде нас до особливого будинку й відчиняє двері незвичайного кабінету.
_____________________________________________________________________________________________________
