Як виховати генія? 5 спостережень про дитинство Річарда Докінза з автобіографії «Бажання дива»
Що формує мислення, цікавість і шлях людини, яка змінює уявлення про світ? Книжкові лаборанти з нагоди дня народження Річарда Докінза зазирнули у його дитинство і зібрали 5 думок із книжки «Бажання дива» — про свободу бути собою, силу запитань і те, як (не)варто виховувати дітей. Святкуємо разом і даруємо промокод ДИВО на покупку цієї книжки зі знижкою -15% — скористайтеся ним на laboratory.ua!
Річард Докінз — британський еволюційний біолог і письменник. Відомий популяризатор науки та раціонального підходу. Атеїст. У своїх працях критикує ідею бога як творця всесвіту. Народився у Найробі в Кенії, яка на той час була британською колонією, у родині військового. Родина повернулася до Британії, коли Річарду було вісім років. У підлітковому віці Докінз остаточно став атеїстом і дійшов висновку, що найкращим поясненням світобудови є теорія еволюції. У своїх наукових поглядах Докінз дотримується геноцентричного погляду на еволюцію, критикує релігію, псевдонауку, чому й присвячує усі свої книги. Чимало його книжок видано українською мовою.
_____________________________________________________________________________________________________
Я вважаю, що те, що наука може нам розповісти — це щось дивовижне і захопливе. Ми майже підібралися до розуміння, чому ми тут, у чому сенс усього, для чого існує життя. Можливо, ми ще не так близько до розгадки походження Всесвіту, але вже знаємо про нього чимало. І це прекрасно. Це неймовірно.
Більше читайте у інтерв'ю із Річардом Докінзом у матеріалі.
_____________________________________________________________________________________________________
Отож, 5 думок Докінза про свободу бути собою, силу запитань і те, як (не)варто виховувати дітей:
_____________________________________________________________________________________________________
НЕ ЗМУШУЙТЕ ДИТИНУ ЛЮБИТИ «ПРАВИЛЬНІ» РЕЧІ
Я пізно навчився спостерігати за дикими тваринами й так і не полюбив бути надворі, як мої батько й дідусь. Натомість я став таємним читачем. На канікулах, коли мене відпускали з пансіону, я пробирався у спальню з книжкою та прогулював там перебування на свіжому повітрі. Коли я почав вивчати біологію в школі по-справжньому, то все одно вибирав книжковий підхід.
ЗДАТНІСТЬ СТАВИТИ ЗАПИТАННЯ
Чому дорослі заохочують у дітях довірливість? Невже справді так погано спонукати до невинної гри в запитання дитину, яка вірить у Різдвяного Діда? У скільки камінів він має залізти, якщо справді доставляє подарунки всім дітям у світі? Як швидко мають летіти його олені, щоб устигнути облетіти всіх до ранку Різдва? Не кажіть, що Різдвяного Діда не існує. Просто розвиньте в дітях навичку ставити скептичні запитання.
НЕ ОЧІКУЙТЕ, ЩО ДИТИНА БУДЕ СХОЖА НА ВАС
Коли мені було близько чотирьох років, батьки записали, що я «жодного разу не намалював щось упізнавано». Можливо, це розчарувало мою художньо обдаровану маму. Я досі невіглас у всьому, що стосується візуального мистецтва. А от музика — це зовсім інша справа, як і поезія. Мене легко розчулити до сліз віршами — у нотатках батьків можна помітити моє ранннє захоплення ритмікою мови.
.jpg)
НЕ ВИРІШУЙТЕ ЗА ДИТИНУ, ЩО ДЛЯ НЕЇ СКЛАДНО
Я пишаюся тим, що книжку мого дідуся «Передача коротких радіохвиль» перевидавали багато разів як класичний підручник із цього предмету. Про цю книжку в родині ходили легенди, бо ніхто не міг її зрозуміти, але щойно я прочитав перші дві сторінки, кохаючись у її ясності. Вибач, Дідусю. Вибач, що не читав твою книжку, поки ти був поряд і ми ще могли її обговорити. Я був уже достатньо дорослим, щоб її зрозуміти, але мене відвадили від цього, перш ніж я хоча б спробував.
НАВІТЬ ІДЕАЛЬНІ УМОВИ НЕ ВИЗНАЧАЮТЬ, КИМ СТАНЕ ДИТИНА
Насправді моя зацікавленість біологією зумовлена радше цікавістю до джерел і суті життя, а не любовʼю до природи, як це було в більшості юних біологів, яких я вчив. Можна навіть сказати, що я підвів родинну любов до роботи на місцях і польового природознавства. Я мав би бути юним натуралістом. У мене було для цього все: не тільки ідеальне середовище тропічної Африки, а й ідеальні гени, що мали схилити мене до цього.
_____________________________________________________________________________________________________
