До Дня української писемності та мови: добірка видань
Писали диктант, друзі? Якщо після нього хочеться ще трохи побути в компанії українського слова — лаборанти зібрали для вас дещо особливе! Наша мова — це не просто засіб спілкування чи граматичні правила зі шкільних підручників. Вона тримає наш зв'язок із минулим, захищає наше сьогодення та щодня конструює наше спільне майбутнє. Тож дізнаваймося про неї більше! У цій добірці ми зібрали вартісні книги про українську мову, які відкривають її багатство під новим кутом. У цих виданнях глибинно висвітлена багатовікова історія української мови та складна, але дивовижно захоплива її конструкція.
_____________________________________________________________________________________________________________________________
Звукова система української мови: історія, цікаві факти та особливості вимови
Чи чули ви колись про літеру Шредінгера? А про нескладотворчі звуки? Чи про те, що шиплячі постійно мімікрують під інші приголосні української мови? Найцікавіше, що ви насправді про все це знаєте і самі. Тому що наша мовна свідомість і мовний апарат роблять це бездоганно і без нас.
З книжкою «Чути українською» не потрібно вчити правила чи зубрити мовні закони. Вона переконає вас, що українська мова — це цікаво, легко і навіть корисно.
Чому варто прочитати книжку «Чути українською»?
- Перша з трьох книг присвячених правилам та закономірностям української мови
- Розповідає про букви та звуки, принципи їх узгодження та взаємодії
- Допомагає зрозуміти, чому апостроф — крутий, а м’який знак — невпевнений у собі і відвідує спеціаліста
_____________________________________________________________________________________________________________________________
Усе починається зі слова
Цю книгу присвячено найголовнішому — мові і слову. Саме слова дають нам змогу зрозуміти одне одного, передавати інформацію. Абсолютно все починається зі слова — книжка, яку ви тримаєте в руках, стосунки і людська свідомість. За допомогою мови ми відображаємо дійсність, доповнюючи і вдосконалюючи її тло та сюжет.
Наша мова демонструє те, яким ми бачимо цей світ. А бачимо ми його українською мовою.
Чому варто прочитати книжку «Бачити українською»?
- Друга книжка із серії «Мова – твердая криця»
- Потрапила до списку номінантів Шевченківської премії у 2023 році в категорії «Публіцистика, журналістика»
- Розкриває секрети будови слова
- Книга популяризує українську мову й руйнує уявлення про її «штучність» та «неповноцінність»
_____________________________________________________________________________________________________________________________
Слово як зброя, і зброя як слово
Мова ненависті — деструктивна і досить погана річ, але під час війни вона стає цілком добрим і необхідним помічником. Авторка книжки Ольга Дубчак намагається допомогти нам розібратися з тим як називати ворога, за якими особливостями мовлення ми його можемо розпізнати чи вміємо ми воювати словом. Вона доводить, що мова під час війни — це надзвичайно важливий та дієвий інструмент спротиву.
Мова — це про дім, підтримку в тяжку мить, довіру і гучний протест. І зараз вона нам важлива як ніколи. Вона вміє давати відсіч ворогам і бути твердою крицею, однак для українського народу — це дім буття.
Чому варто прочитати книжку «Перемагати українською. Про мову ненависті й любові»?
- Третя книжка із серії «Мова — твердая криця» української філологині та головної редакторки видавництва «Віхола» Ольги Дубчак
- Спочатку це мала бути завершальна частина трилогії про український правопис, проте після початку повномасштабної війни було прийнято рішення писати про більш актуальне — мову війни
- Прекрасний посібник із плекання рідної мови у воєнний час
- Містить бонусні поради про перехід на українську мову
_____________________________________________________________________________________________________________________________
Про речення та його особливості в українській мові
Речення в українській мові — це абсолютно довершений, бездоганний та філігранний інструмент, здатний вербалізувати наші думки й передати потрібну нашим співрозмовникам інформацію.
У цій четвертій й останній книжки з серії кандидатки філологічних наук та авторки книг «Чути українською», «Бачити українською», «Перемагати українською» Ольги Дубчак, читачі зможуть ґрунтовно ознайомиться з суттю речення в українській мові, його структурою, типами ускладнень, розділовими знаками тощо.
Ця книжка є чудовим доповненням до серії й підійде кожному, хто хоче якомога більше знати про українську мову.
Чому варто прочитати книжку «Бути українською. Речення і його знаки»?
- Четверта й остання книжка з серії Ольги Дубчак, присвячена українській мові
- Від авторки книжок «Чути українською», «Бачити українською», «Перемагати українською» та «Серце з перцем»
- Нонфікшн про особливості українського речення, його структуру, розділові знаки тощо
- Вам сподобається ця книжка, якщо ви хочете знати якомога більше про українську мову й любите досліджувати її особливості
_____________________________________________________________________________________________________________________________
Книга розповідає про шлях української мови від індоєвропейської прамови до XXI століття. Орися Демська розглядає її контакти з іншими мовами, періоди розвитку та державного утвердження, русифікацію, мовні заборони й лінгвоцид. Бад-Емс і Страсбург у назві позначають символічні точки цього шляху: від Емського указу, спрямованого проти українського слова, до сучасного європейського контексту української мови.
Це не художній сюжет із вигаданими персонажами, а історія мови, розказана через ключові культурні та політичні події. Авторка використовує принцип «мова — народ — держава», пояснюючи, чому розвиток української не можна відокремити від історії суспільства та боротьби за власну державність.
_____________________________________________________________________________________________________________________________
«Це дві історії. Та, що на сторінках, і та, що складається з багатьох розмов, зустрічей, спільних роздумів, телефонних дзвінків і зумів, доріг, підтримки й допомоги людей. Одеситів і не-одеситів, для яких Одеса є коштовною намистиною у низанці днів, що творять життя»
Мовний портрет міста, де перетинаються різні культури, народи й голоси
Захоплива спроба поглянути на місто не як на набір міфів і стереотипів, а як на живий організм, сформований різними народами, мовами та історичними подіями. Мовознавиця Орися Демська повертає Одесі її справжній багатоголосий образ, показуючи, як століттями між степовими шляхами та морськими берегами співіснували скіфи, греки, кримські татари, італійці, євреї, німці, французи та передусім українці.
Книжка руйнує міфи про «традиційну російськомовність» Одеси й відкриває справжню багатокультурну й українську історію. Разом із тим читач ніби потрапляє в кав’ярню грека Симона Аспоріді — серце одеського життя, де звучали десятки мов.
_____________________________________________________________________________________________________________________________
«У вас така гарна українська мова – ви, мабуть, зі Львова?» – цю фразу головна героїня дебютного роману Ніни Кур’яти «Дзвінка» чутиме безліч разів. І постійно долатиме чужі стереотипи стосовно себе і своїх земляків з українського Півдня.
Ця книга про те, як це — народитися українкою в СРСР, відчути на собі спочатку радянську пропаганду і мовну дискримінацію, а потім – упередженість земляків з інших регіонів. Створити та втримати власну ідентичність Дзвінці допомагає сім’я – саме родинні історії та сімейне виховання сіють в ній зерна сумніву стосовно того, а чи варто вірити тому, що говорять у школі, пишуть в газетах і «брешуть» по телевізору.
Дитинство головної героїні припадає на добу пізнього Брєжнєва і початку «Перестройки», юність — на розвал Радянського Союзу та сумнозвісні дев’яності, а доросле життя — на остаточне становлення Незалежності. Переїхавши до Одеси, Дзвінка має відстоювати свою інакшість в зросійщеному середовищі, а згодом в Києві та на Заході України має доводити, що вона – така сама українка, як і ті, хто народилися по інший бік Збруча, її рідна мова – українська, і на Одещині живуть українці.
Герої книги розмовляють українською та російською мовами, подільським та галицьким діалектом – і, звісно ж, суржиком. Там є такі слова, як «клубніка», «помидора», «ґаблі», «каляфьор» і «спіжарка». Все, як у нашому житті, такому багатому на непередбачувані обставини і різноманітні культурні коди.
_____________________________________________________________________________________________________________________________
«Минуле може боліти, урази й рани треба тамувати, лікувати, шукати можливостей примирення й переосмислення»
У своїй новій збірці есеїв Віра Агеєва майстерно досліджує, як колективна пам’ять формує національну ідентичність і чому боротьба за неї є питанням виживання для кожної спільноти. Авторка переконливо демонструє, що українська історія — це постійне протистояння зусиллям колонізаторів стерти нашу пам'ять, замінити її нав’язаними інтерпретаціями чи приховати від нас самих.
Ця книжка — не лише академічний аналіз, але й пристрасне нагадування про те, що пам'ять має бути живою, актуалізованою й присутньою в сьогоденні. Агеєва переплітає літературні приклади, історичні факти та сучасні культурні дискусії, створюючи текст, який надихає та водночас спонукає до осмислення.
«Проти культурної амнезії» — це запрошення до розмови про те, ким ми є і чому не маємо права дозволити собі забути. Цей збірник есеїв стає своєрідним дороговказом для всіх, хто хоче зрозуміти сутність української ідентичності й побачити у пам’яті не лише минуле, а й фундамент майбутнього.
_____________________________________________________________________________________________________________________________
