«П’ять хвилин із книжкою»: Світлана Брегман про переклад книжки «Кишенькова магія» Емми Сміт

Продовжуємо рубрику «П’ять хвилин із книжкою», присвячену перекладачам і перекладачкам Лабораторії! Цього разу знайомимося ближче із Світланою Брегман, перекладачкою книжки «Кишенькова магія» Емми Сміт. Яким є процес перекладу, що найскладніше і що приносить найбільше радості — найцікавіше із розмови публікуємо у матеріалі!

Переклад — один із найважливіших етапів роботи над іноземними виданнями, адже саме перекладач стає диригентом симфонії книжки: задає їй ритму, тону й звучанню, який має бути суголосним із оригіналом. Рубрика «П’ять хвилин із книжкою» присвячена людям, які закохують чи змушують нас ненавидіти героїв книжки, дають їм голос, формують із написаного світу нову реальність. Саме завдяки роботі перекладачів на наших полицях з’являються світові новинки й бестселери українською мовою.

_______________________________________________________________________________________________________

Як книжка впіймала вас «на гачок»?

Стиль викладу. Безумовно, це те, що прихилило мене до Емми Сміт. Перш ніж братися за роботу, я уважно вичитувала відгуки, про книжку і про саму авторку. Мені було важливо зрозуміти, як вона іронізує, чому вкраплює конкретні історичні факти саме тут, а не деінде, навіщо згадує певні постаті, а про інших мовчить. 

Розкажіть про цікаві новотвори\неологізми над якими ви працювали у цій книжці?

Мабуть, найскладнішим виявилося ключове поняття, яке пропонується читачеві для розуміння читання - bookhood. Довелося обирати з декількох варіантів: книжковість, книжність чи навіть книжинство. Книжковість - як про загальну характеристику і явище, щось схоже на магічну “казковість”. Книжинство - нестандартне, наче авторський неологізм, дивакувате і дещо поетичне. Може, навіть трохи іронічне. А книжність - як суть явища, його і обрали вкупі з редакторкою. Книжкарство з книжництвом більше про ремесло, а авторка мала на увазі набагато більше. Втім, я досі вагаюся.    

Поділіться найскладнішим моментом перекладу, який майже (або точно) довів вас до сказу?

Найскладнішою виявилася назва. Бо авторка багато грає зі словами “портативність”, “портативна” тощо (в оригіналі - Portable Magic). Це і про те, що книги повсякчас з нами, мандрують у просторі, в часі, у різних світах, реальних та магічних, але також і про те, що вони у собі і на собі “несуть”. Кишенькова - це також про щось, що зручно брати з собою, але і сховати за потреби. Та з назвою простіше, її затверджує більше, ніж одна голова.

А от ретельні описи зображень на відомих картинах, світлинах, у стрічках, з реальних подій - це вимагало тривалого вдивляння, читання критики, знову споглядання, осмислення і просто святого терпіння.

Найприємніший момент у перекладі: що змусило вас плакати від щастя чи натхненно працювати всю ніч?

Натхнення справді навідувало під час цього перекладу, бо без нього ніяк. Іноді доводилося відкладати текст на якийсь час, аби відвикнути від нього і забути. Він насичений, з підтекстами, виплетений з різних фактів, вражень і досвідів. А інтертекстуальність - це завжди непросто. Часом просилися сучасні меми, але згодом я їх однаково викреслювала, бо то вже надто заносило на поворотах. І найприємніше - це перегорнути останню сторінку, поставити останню крапку, отой момент, коли вже нарешті вирішуєш, що досить міняти, переписувати і крутити. Досить розкопувати додаткові нашарування, як би це не захоплювало. Оте відчуття завершення дуже наповнює!    

Якби повернути час назад чи погодилися б ви перекладати цю книжку знову?

Так, погодилася би. Втім, я би взяла більше часу на роздуми та підготовку. Чари «Кишенькової магії» у тому, що розділи можна читати у будь-якому порядку, а на перехресних посиланнях і згадках перечитувати. Коли вдається розгледіти звʼязки і послідовну лінію усіх мандрів головних персонажів - книжок - переосмислюєш попередні враження, знаходиш нові грані. Цей експрес-екскурс в історію цивілізації підсвічує часом несподівані висновки.