«Влучити в ціль — це те, що слід обирати, але не те, до чого слід прагнути»: Массімо Пільюччі про вибір підходу до написання книжки та про те, як сам застосовує філософію стоїків у повсякденні

У цьому світі не існує більш недосяжної мети, ніж просто бути щасливим. Саме тому книжка «Як бути стоїком. Антична філософія для сучасного життя» філософа Массімо Пільюччі пропонує стоїцизм, як найкращий спосіб її досягнення. Це антична філософія, яка надихала великого імператора Марка Аврелія, покликана фокусувати увагу на дійсно важливому і відкинути неважливе. Завдяки розумінню стоїцизму, пошук відповідей на складні життєві питання стає значно простішим. Як не змарнувати своє життя? Чи є сенс змінювати ставлення до грошей у світі, майже зруйнованому фінансовою кризою? І чи здатна філософія допомогти пережити велику особисту трагедію? Ким би ми не були, стоїцизм має щось важливе для кожного з нас. У матеріалі публікуємо розмову із Массімо Пільюччі про вибір підходу до написання книжки, його думку про тенденцію до зростання популярності стоїцизму і його протиставлення буддизму, та про те, як сам автор застосовує філософію стоїків у повсякденні.

__________________________________________________________________________________________________________________

Також читайте про 12 стоїчних настанов для повсякдення із книжки Массімо Пільюччі у матеріалі.
__________________________________________________________________________________________________________________

Ваша нова книга досліджує стоїцизм через діалоги з Епіктетом. Як Ви вирішили обрати саме такий підхід? (Багато хто думає, що писати про стоїків легко, але це зовсім не так, правда? Адже важко додати щось нове, коли Сенека і Марк Аврелій писали так бездоганно)

Саме так. Справа не тільки в тому, що Сенека і Марк Аврелій були бездоганними авторами, а й у тому, що існує вже чимало чудових книг, написаних сучасними авторами. Тож єдиною причиною для мене додати ще одну книгу до цієї спадщини було те, що мені є що сказати нового або принаймні знайти новий спосіб подачі матеріалу.

Я обрав Епіктета, оскільки він сьогодні є найменш відомим серед великих стоїків. Також мене одразу захопило його гостре почуття гумору та прямолінійність. Ще одна причина – це можливість подискутувати з ним у книзі (наприклад, щодо його уявлення про Бога), що дозволило мені запропонувати власну адаптацію стоїцизму для XXI століття.

Кожен розділ книги починається з уявного діалогу між мною та Епіктетом. Ми гуляємо вулицями Риму – де він свого часу жив, а я якраз писав цю книгу – і я ставлю йому запитання про те, як би стоїк впорався з тією чи іншою ситуацією. Це цікавий досвід, проте не робіть цього вголос на людях…

Що Ви думаєте про зростання популярності стоїцизму та відповідну хвилю критики? Очевидно, що ваша робота зробила внесок у поширення стоїцизму, але водночас, мабуть, аудиторія все ще доволі невелика (у порівнянні, скажімо, з буддизмом або навіть такими ідеями, як «закон тяжіння»)

Так, стоїцизм явно зростає у популярності, але ми ще навіть близько не підійшли до рівня буддизму. Хоча немає жодних причин, чому б нам не прагнути цього. Насправді я вважаю стоїцизм західним еквівалентом буддизму – між цими двома філософіями є багато спільного (хоча є й суттєві відмінності).

Я певний час намагався вивчати буддизм, але ті аспекти, з якими я ознайомився, здалися мені занадто чужими – вони були занурені в культурні, мовні та концептуальні контексти, які не відгукувалися мені. Натомість коли я взяв до рук Епіктета, Марка Аврелія чи Сенеку, я відразу відчув, що вони мені близькі.

Я думаю, що те саме може бути правдою для багатьох людей, які ще не знайомі зі стоїцизмом. Саме тому я написав книгу і веду активний блог (howtobeastoic.org), де ділюся своїм особистим дослідженням стоїцизму. Ця філософія змінила моє життя на краще, і я сподіваюся, що змінить життя й інших.

Але так, критики теж є, і деякі з них доволі різкі, якщо не сказати жорстокі. Я не зовсім розумію, чому їх так лякає (досить скромний) успіх стоїцизму. Але, зрештою, стоїки стикаються з критиками вже тисячоліттями – і це лише ще один виток історії.

Що, на Вашу думку, дає стоїцизм будь-кому, хто наважується вийти у світ і запустити щось нове — напередодні чогось страшного й складного, як-от видання книги? Як Ви використовували стоїцизм для управління процесом публікації, а тепер і маркетингу?

Гарне запитання. Я постійно нагадую собі про метафору лучника. Як писав Цицерон у третьому томі De Finibus, де він вкладає в уста Катона Молодшого пояснення стоїчних доктрин: лучник робить усе можливе, щоб влучити в ціль, але щойно стріла злітає з тятиви, реальний результат більше не залежить від нього. Влучити в ціль, каже Цицерон, — це «те, що слід обирати, але не те, до чого слід прагнути».

Саме так я думаю про свою книгу або про будь-яку іншу справу, якою займаюся в житті: я докладаю максимум зусиль і намагаюся достукатися до людей, яким це може бути корисним. Але я розглядаю фактичний результат — у термінах продажів, уваги тощо — як «бажану байдужість» (preferred indifferent). Це справді позбавляє тиску.

Окрім стоїчного канону, які книги Ви б порадили читачам, які прагнуть прожити змістовне життя? Які твори могли б стати гарним доповненням до типового списку стоїчної літератури?

Якщо говорити про книги чи документальні фільми, я б рекомендував біографії людей, які мають видатні моральні якості й можуть слугувати прикладом для наслідування, допомагаючи нам вдосконалювати себе. Як писав Сенека: «Ніколи не випрямиш криве, якщо не використаєш лінійку» (Листи до Луцілія, XI, Про рум’янець сором’язливості).  Звісно, є ще безліч інших достойних прикладів.

Які, на Вашу думку, стоїчні вправи є найбільш корисними та дійсно змінюють життя людей на краще?

Філософський щоденник, особливо у тому форматі, який радив Сенека:

Дух слід піддавати щоденному аналізу. Це була звичка Секста: коли день добігав кінця, і він відпочивав, він запитував себе: Яку зі своїх поганих звичок я сьогодні подолав? Яку ваду в собі приборкав? У чому став кращим?
Гнів стихне та стане лагіднішим, якщо знатиме, що щодня постане перед судом совісті. … Я користуюся цим привілеєм і щодня розбираю свою справу перед собою. Я нічого не приховую від себе і нічого не пропускаю: адже чому мені боятися своїх недоліків, коли я можу сказати собі: Я прощаю тебе цього разу, але дивись, щоб це більше не повторилося. Добра людина радіє, коли отримує пораду: найгірші люди – найменш терплячі до будь-яких настанов.

(Про гнів, III.26)

Ця практика допомагає мені не лише аналізувати, що я зробив за день, і планувати, як покращити свої дії наступного разу, а й розвиває постійну уважність до своїх вчинків упродовж дня. Адже я знаю, що ввечері доведеться чесно оцінити свої дії на папері.

Також дуже корисною є premeditatio malorum – наперед продумувати можливі неприємності, які можуть статися за різних обставин, що на мене чекають. Дехто практикує її в доволі радикальній формі, наприклад, уявляючи власну смерть. Але, на мою думку, це варто залишити для просунутих учнів і навіть тоді використовувати лише час від часу. Значно корисніше застосовувати цей метод до буденних ситуацій, як це робить Епіктет:

Перед тим як узятися за будь-яку справу, подумай, які обставини можуть її супроводжувати. Якщо ти збираєшся в лазню, уяви заздалегідь усе, що там відбувається: що тебе можуть оббризкати, що хтось штовхне тебе, що можуть украсти твої речі. І тоді ти візьмешся за цю справу більш упевнено, якщо з самого початку скажеш собі: Я хочу піти в лазню, але водночас зберегти гармонію зі своєю природою.

Я використовую цю вправу щоразу, коли йду в кінотеатр. Адже майже напевно знайдеться якийсь тип, який вирішить дістати телефон і перевірити повідомлення, не зважаючи на те, що яскраве світло заважатиме іншим насолоджуватися фільмом. Ця практика дуже допомагає заздалегідь налаштуватися на внутрішній спокій, щоб дрібниці не псували ні мій вечір, ні настрій моїх друзів.

__________________________________________________________________________________________________________________

Джерело: Dailystoic.com

__________________________________________________________________________________________________________________

Купити книжку «Як бути стоїком. Антична філософія для сучасного життя», Массімо Пільюччі

В нашому інтернет-магазині laboratory.ua представлені книги українською у різних форматах. Паперове видання, електронна книжка чи аудіоформат — обирати лише вам. Ми видаємо нонфікшн і художні книги, книги про психологію, бізнес, суспільство та інші теми, які сьогодні є актуальними