10 міфів про щеплення дітей від педіатрині-неонатологині Марини Шакотько

Лікарка педіатр-неонатолог Марина Шакотько, на основі 17 років практичної роботи й 15 років власного материнства, розповідає, як розвіяти тривогу і виховати здорову дитину. Адже вона впевнена, що освічені й спокійні батьки створюють найкращі умови для розвитку свого малюка. У своїй дебютній книзі «Летить лелека. Книжка-антистрес для батьків» Марина Шакотько пропонує науково обґрунтовані відповіді на найпоширеніші питання й розвінчує міфи про батьківство. А про міфи навколо вакцинації детально розповідаємо у матеріалі.

Вакцинація

На мою думку, вакцинація — це не менш вагоме досягнення науки, ніж винахід електрики, польоти в космос чи штучний інтелект. Завдяки щепленням людина змогла встановити контроль над багатьма інфекційними захворюваннями, що накоїли чимало лиха на нашій планеті в довакцинальну еру. Зараз, коли виросли покоління, які не знають, що таке дифтерія, поліомієліт і правець, може здаватись, що ці захворювання не є небезпечними і можна не щеплювати дитину проти них. Але нещодавня пандемія коронавірусної інфекції наочно показала, які наслідки може мати неконтрольований вірус чи бактерія. Тому не слід розраховувати на колективний імунітет і відкривати двері для повернення вкрай небезпечних захворювань.

В нашій країні обов’язковими є щеплення проти 10 хвороб: туберкульоз, гепатит В, кашлюк, дифтерія, правець, поліомієліт, хіб-інфекція, кір, краснуха, паротит. Рекомендованими є щеплення проти ротавірусної інфекції, пневмококу, менінгококу, вітряної віспи, гепатиту А, грипу. Зручний календар щеплень від МОЗ України можна знайти за запитом у ґуґлі «Календар профілактичних щеплень МОЗ».

Рекомендовані щеплення є рекомендованими не тому, що вони не потрібні і не важливі. І точно не тому, що без них візьмуть у школу і садочок. Ці щеплення визнано рекомендованими, бо держава не може покрити за бюджетні кошти потребу всіх дітей у цих щепленнях. І це єдина причина. Якщо вакцинацію проти 10 збудників держава забезпечує всім дітям на безоплатній основі, то щеплення рекомендованими вакцинами покладається на плечі батьків. Тому держава і не може вимагати від родин їх проведення (бюджети різних сімей дуже різні, а ці вакцини досить дорогі). Проте з переліку рекомендованих вакцин видно, що вони захищають від дуже небезпечних захворювань. Тому я щиро раджу їх робити дітям за наявності можливості у батьків.

З появою вакцинації виник і рух противників щеплень (антивакцинаторів). Думаю, це протистояння не скінчиться ніколи. Більшість антивакцинаторів мають аргументи щодо своєї позиції. Хочу розібрати найрозповсюдженіші хибні твердження щодо вакцинації. Гадаю, так вам буде легше зробити свідомий вибір.

Існує багато міфів навколо вакцин. Деякі змушують хіба посміхатися, але деякі можуть звучати цілком достовірно. Пропоную розібратись з найпопулярнішими з них.

10 міфів про щеплення дітей

Міф 1. Не варто щеплювати дитину протягом першого року життя, бо вона ще дуже маленька.

Навпаки — дитина найбільш вразлива до захворювань саме в цей період життя. Протягом першого півріччя малюк отримує антитіла проти багатьох захворювань через грудне молоко (за умови, що дитина вигодовується грудним молоком і мама-годувальниця має щеплення). Для вироблення імунної відповіді потрібен час і часто не одна доза вакцини. Саме тому важливо щеплювати дитину протягом першого півріччя її життя, щоб до моменту, коли рівень материнських антитіл у грудному молоці знизиться, у дитини був власний захист.

Міф 2. Щеплювати можна лише здорових дітей.

Хибне твердження, оскільки діти, що мають хронічні захворювання чи вади розвитку, можуть складніше переносити інфекційні захворювання і мати вищі ризики ускладнень від них. Наприклад, у дітей з вродженими вадами серця або нервової системи таке захворювання, як кашлюк, матиме важчий перебіг, а ризик ускладнень від нього буде вищим. Тому такі діти мають отримати всі щеплення за календарем і навіть додаткові щеплення.

Міф 3. Вакцини містять отруйні речовини.

Протягом певного часу до вакцин додавали тіомерсал, що є сполукою етил-ртуті. Її використовували як консервант, щоб вакцини були стерильними і безпечними. Але доза цієї речовини у вакцині була настільки маленька, що ніяк не могла нашкодити організму. Для порівняння, в повітрі мегаполісів сполук ртуті міститься в рази більше²⁷, а ми вдихаємо це повітря щодня! Крім того, ртуть використовують як консервант у харчовій промисловості, і ми також часто вживаємо її з їжею. Але щоби підвищити довіру людей до щеплень, провідні виробники вакцин відмовитись від використання тіомерсалу. Це призвело до здорожчання вакцин, але забрало вагомий аргумент у антивакцинаторів. Хоча вони й досі намагаються активно його використовувати.

Міф 4. Вакцинація знижує імунітет.

Тому після щеплення буцімто не можна ні з ким контактувати 3–5–15 діб — і це твердження також хибне. Щодня ми контактуємо з мільярдами мікроорганізмів, тому щеплення проти кількох збудників не може знизити імунітет. Крім того, за вироблення антитіл відповідають окремі агенти, завжди готові до цього.

Міф 5. Потрібно здавати кров перед щепленням.

Аналіз крові здоровій дитині перед щепленням не потрібен. Він не інформативний (бо дитина клінічно здорова), болісний для дитини й витратний для батьків. І до того ж ніяк не може передбачити ризик поствакцинальних реакцій.

Міф 6. Вакцини не захищають на 100 %, тому можна не щеплювати дитину.

Справді, вакцина не захищає від захворювання на 100 %. Але на 100 % захищає від летальних наслідків, ускладнень і тяжкого перебігу захворювання.

Міф 7. Не можна щеплювати дитину одночасно від декількох хвороб.

Можна, бо імунна система вміє одночасно виробляти антитіла проти різних агентів. Згадаймо, що ми контактуємо з мільярдами мікроорганізмів щохвилини, і наша імунна система здатна з цим упоратись.

Міф 8. Краще перехворіти, ніж вакцинуватись.

Дуже небезпечний міф, оскільки деякі хвороби — наприклад, правець, дифтерія, менінгіт — можуть мати летальний наслідок.

Міф 9. Температура після щеплення — це ускладнення.

Поствакцинальна реакція у вигляді підвищення температури тіла, почервоніння й ущільнення в місці ін’єкції — це звичайна реакція на введення вакцини. Так організм реагує на вироблення антитіл. Але коли таке трапляється з малюком, якому 2 або 4 місяці, батьки неабияк переймаються. Це може навіть стати причиною відмовитись від щеплень у подальшому: батьки починають думати, що у дитини сталось ускладнення. А насправді це реакція організму, вивчена й описана виробником і доволі очікувана для педіатра. Такі реакції можуть спостерігатись протягом 3–5 діб після щеплення і добре контролюються прийомом жарознижувальних засобів.

Ну і міфом 10 буде підбірка топ-міфів, які не мають жодного підґрунтя (суто щоб ви посміялися):

• не можна щеплюватися влітку, бо спекотно
• не можна щеплюватись узимку, бо холодно
• не можна мочити місце ін’єкції
• не можна їсти алергенні продукти перед щепленням (мамі і дитині)
• місце ін’єкції магнітиться
• щеплення — це чіпування населення.

Сподіваюсь, завдяки цій інформації ви зможете розпізнавати «міфічну інформацію» і не піддаватись їй.

А ми сподіваємось, що цей матеріал стане для вас корисним!

Передзамовити книжку «Летить лелека. Книжка-антистрес для батьків» Марини Шакотько