Освіта як зброя тоталітаризму: 5 цитат із книжки Еріки Манн «Школа для варварів»

«Школа для варварів», видана у 1938 році, коли нацизм зміцнював свою владу, стала одним із найбільших викривальних досліджень, і водночас тривожним попередженням про те, як легко освіту можна перетворити на знаряддя досягнення тоталітарних цілей. Ділимося добіркою цитат із книжки у матеріалі.

___________________________________________________________________________________________________

Еріка Манн, представниця покоління німецької молоді часів Другої світової війни, на власні очі бачила, як Третій Райх спотворював престижну систему освіти, перетворюючи школи на інструмент промивання мізків. Ці методи передбачали відсторонення дітей від батьків, утвердження расової вищості замість науки й виховання культу особистості фюрера. 

___________________________________________________________________________________________________

Читайте також матеріал про шлях Еріки Манн та інші книжки про тоталітарні режими, а також уривок із книжки «Школа для варварів»

___________________________________________________________________________________________________

Тепер кожен член нації — чоловік, жінка й дитина — має належати щонайменше до однієї нацистської організації: або до Партії, або до фахшафту (професійної спілки), до жіночого чи материнського союзу, до Гітлерюґенду, Юнґфольку або Союзу німецьких дівчат. На це йде весь вільний час поза роботою, побутом чи навчанням. Навіть без глибинних переконань ніхто не встигатиме присвячувати себе родинним проблемам. Просто не буде коли.

Люди — і німці довели це під час війни — звикають майже до всього, якщо переконати їх, що так треба. А діти, авжеж, пристосовуються до змінних умов, без нарікань приймаючи нововведення. Їм не дали часу отямитися. Вони визнають нацистське життя майже несвідомо.

П’ять років — не так багато для історії країни, навіть десять — лише мить. Рани, які фюрер завдав німецькому народові — жахливі, а рубці від них довго не загояться. Вони виднітимуться на кожному чолі як Каїнова печать. Та настане день, коли всі дари вдачі та духу, які завоювали прихильність німецьких людей у минулому, повернуться на круги своя.

Гітлеру вдалося поширити передчуття близької війни, що стало важливим чинником його внутрішньої політики. Німецький народ уважає, що боротьба відбувається тут і тепер. Можна примусити людей терпіти голод, брак свободи, свавілля влади; можна присилувати їх піти на будь-які інші жертви; можна домогтися від них надлюдських результатів, змусивши повірити, що вони живуть у виняткові часи; можна конфіскувати їхнє майно, оголосити воєнний стан — але все це можливо лише та коли вони переконані, що війна існує, а життя залежить від їхнього бажання боротися, завойовувати, умерти. Можновладці вправно створили в Німеччині таку атмосферу, а особливо майстерно їм удалося переконати ще не зрілу молодь.

Життя німецької молоді сповнене ненависті. Але проти кого? Проти майбутнього ворога нації — це зчитується в піснях та п’єсах. Проти світу недругів. А потім проти всіх слабаків у Німеччині, проти завойованих. У пошуках справжнього ворога Німеччина витягує мертвих із могил — Ратенау, Айснера, Ерцберґера. Підіймає їх, аби ще раз убити, але тепер рішучіше, «законно», за наказом держави!

___________________________________________________________________________________________________

Більше новинок Лабораторії шукайте за посиланням