«Виявити, ким ти є, можна з’ясувавши, ким ти не є»: 5 цитат із книжки «Власне життя» Джоанни Біґґз

За кілька років у шлюбі Джоанна Біґґз зрозуміла, що прагне іншого життя. І попри особисті переживання, тиск суспільства й відсутність уявлень про те, що і як робити далі, вона розлучилась. У пошуках відповідей на ці питання Джоанна звернулася до улюблених письменниць — Сімони де Бовуар, Сильвії Плат, Мері Шеллі, Вірджинії Вулф та інших — і на сторінках їхніх життів і творчості знайшла те, що шукала. «Власне життя» поєднує мемуари й літературну критику, досліджує постаті видатних письменниць, знімає їх із п'єдесталів і розглядає під новим, неочікуваним кутом. Ділимося добіркою цитат із книжки у матеріалі.

_______________________________________________________________________________________________________

Читайте також: матеріал про історії та ідеї, що стали поштовхом до створення книжки «Власне життя»: від захоплення Сильвією Плат до спроб осмислити жіноче життя за межами шлюбу та уривок із книжки «Власне життя»

_______________________________________________________________________________________________________

Це майже штамп: безліч книжок, фільмів і серіалів досліджують жіноче визволення, тільки щоб наприкінці наділити героїню чоловіком і дитиною. Читання життів і текстів цих книжок навчило мене раніше незнаного: є багато способів добре робити роботу, жити щасливим життям, і в межах конвенційного устрою це не так поширено, як могло б здаватися. Часом приклади, які я обрала, доводять мене до відчаю, але тоді я міркую: якщо вона змогла, я можу принаймні спробувати. Я ніколи не думала, що зможу стати Сімоною де Бовуар, але я завжди знала, що вона була, і коли я почувалася цілковито розгублено й відчайдушно чіплялася за уламки власного життя, мені вистачало цього знання.

Джоанна Біґґз 

Мені подобається ідея втрати себе — у цьому й полягає частина приємності від чаркування чи сексу — але, крім цього, вона мене лякає.

Ми не завжди любимо те, що найбільше на нас схоже, і полюбивши щось неждане ми часто змінюємо думку.

Виявити, ким ти є, можна з’ясувавши, ким ти не є. Якщо загубитися в чужому житті на досить тривалий час, можна побачити, чого не вистачає у твоєму — і що можна з цим зробити.

Саме до сторінок ми повертаємося, коли з якихось причин не можемо продовжувати розмову. До чистих сторінок, які завжди чекають і ніколи не відступались.

З’ясувалося, що будь-які кроки, які я ступала до свободи, неминуче пов’язані з компромісами: життя наодинці означає, що вдома нема людини, яка вислухала б про дрібні перемоги впродовж дня, що нема з ким ввечері обговорити новини чи спитати, чи, на їхню думку, варто додати більше солі в заправку до салату. Коли на мене навалюється багато всього, я боюся самотності. 

_______________________________________________________________________________________________________

Купити книжку «Власне життя», Джоанна Біґґз