Автори Лабораторії: Давид де Йонг про написання «Нацистів-мільярдерів», письменницький блок та мову думки
Продовжуємо знайомство з авторами Лабораторії, і сьогодні детальніше представимо вам автора книжки «Нацисти-мільярдери. Темна історія найбагатших династій Німеччини» Давида де Йонга. Саме він провів ґрунтовні дослідження та виніс на поверхню темне минуле власників автобізнесів, що роками заробляли на примусовій рабській праці й тиснули руку Гітлеру. В матеріалі зібрали цікаві подробиці з життя автора, його специфіку багатомовності та дві найзнаковіші події після виходу книги.
Фото: Йоахім Герн
Будні роботи над книгою «Нацисти-мільярдери»
Коли я пишу то зазвичай настільки занурююся в роботу, що відволікти мене здатний лише голод. В період 2020–2021 років, тоді я жив у Берліні й тільки починав роботу над своєю книгою, у мене був чіткий графік, якого я щодня притримувався, аби ні про що не забути.
Щоранку я їздив до офісу на своєму велосипеді, це займало близько 15 хвилин. Заходив у невеличкий супермаркет поряд із роботою, купував там нарізаний манго та каву з апарату й за старою звичкою, що залишилася в мене відтоді, як я працював у агенції Bloomberg News, снідав за робочим столом. І тільки після цього починав працювати.
Протягом наступних трьох-чотирьох годин я писав, проводив дослідження та нотував цікаві моменти. Близько 13:00–14:00 я робив перерву й ішов на пізній обід у кав’ярню Nothaft & Seidel. Там я завше брав капучино й до нього круасан з авокадо чи якийсь сендвіч і повертався до роботи.
Зазвичай я закінчував роботу між шостою і восьмою, тоді йшов додому.
Як долати письменницький блок
Починаючи свої проєкти, я можу швидко наштовхнутися на письменницький блок через велику кількість щоденних досліджень. Коли ти тільки берешся за них, вони постають перед тобою як нездоланна гора, і ти сприймаєш свою роботу як сізіфову працю. Часом виникає відчуття, що попри виснажливі зусилля залишаєшся на одному місці, але в такому випадку ти просто маєш продовжувати наполегливо працювати. Навіть коли не захочеться за це сідати чи не вистачатиме натхнення - просто зроби це, через цей етап так чи інакше потрібно пройти.
Аби якось рухатися далі попри письменницький блок, я почав читати документальну літературу та розгорнуті репортажі на різні теми. І в певний момент зрозумів, що нарешті можу повернутися до книги та її написання.
Я вважаю, аби дійсно подолати письменницький блок потрібно прочитати багато гарних творів, бо вони неабияк надихають. А потім повернутися до своєї першочергової задачі й узятися за неї з новим завзяттям.
Мова усна і мова думок
Я знаю кілька мов, серед яких голландська, моя рідна мова, німецька, мова матеріалів, які я досліджував, англійська, якою я писав книгу, та іврит, який я вивчаю нині. Цікаво, як всі ці мови перемішуються в голові: часом я мрію та думаю двома різними мовами, переважно це голландська та англійська.
Насправді кумедно усвідомлювати, що я сам не завжди розумію, якою мовою думаю чи розмовляю. Але, загалом, в спілкуванні переважає, звісно, англійська.
.jpg)
Дві найзнаковіші для вас події, що відбулися з моменту виходу книги
Насамперед я б зазначив листи, адресовані фонду BMW Герберта Кванда. Розгнівані люди, які роками отримували гроші від цього фонду, зрозуміли, що брали їх із рук нацистського військового злочинця. І хоча фонд виступив із заявою та пообіцяв впровадити певні зміни, BMW опинився на перехресті поглядів: консервативного акціонера Стефана Квандта, який шанує свого батька, та сердитими членами фонду, які публічно висловили свою лють.
А по-друге, переговори Porsche зі спадкоємцями Адольфа Розенбергера, співзасновника компанії. Його витіснили з Porsche та викреслили з компанії у 1935 році через єврейське походження. Завдяки цим перемовинам компанія прагне відновити роль Розенбергера в історії створення компанії. Хоча це також пов’язано з тим, що зараз у Porsche багато фінансових інтересів і вона потроху виходить на фондову біржу, де її оцінюють розміром у величезну суму.
У матеріалі використано уривки з інтерв'ю Давида де Йонга для Max Raskin та Jacobin
