Бліц з перекладачем: Інна Бодак про роботу над книжкою «Чотири скарби неба»
Переклад — один із найважливіших етапів роботи над іноземними виданнями, а перекладач — це місток між читачем і текстом. Саме тому ця рубрика присвячена людям, завдяки яким на наших полицях з’являються світові новинки й бестселери українською. І сьогодні героїнею «Бліц з перекладачем» стала Інна Бодак. У короткому інтерв'ю вона розповіла нам про роботу над книжкою «Чотири скарби неба», яка відразу після виходу стала бестселером Лабораторії.
Як відбувається сам процес перекладу у вас? Ви маєте якусь інструкцію чи рутину?
Секретних магічних прийомів у мене немає. Гадаю, процес перекладу приблизно в усіх однаковий: ознайомлення з текстом, оцінка обсягу роботи, планування часу. Головне – пірнути у книжку, спіймати її хвилю. А далі – сідаєш за стіл і перекладаєш. Моя робота стоїть на трьох китах: комп’ютер, інтернет і дисципліна. З останнім найважче, особливо — коли за вікном гарна погода.
Як довго тривав процес перекладу?
Коли працювала над книжкою, відбулося повномасштабне вторгнення. Та попри невідомість я не полишала роботи, намагалася перекладати хоча б по краплинці в день – абзац, пів сторінки, сторінку. Саме в такій розміреній, рутинній праці можна було на мить віднайти спокій, хоч і примарний. Тож певну частину книжки перекладено згідно з правилом двох стін – у коридорі з ноутбуком на колінах. У підсумку процес перекладу тривав десь три з половиною місяці.
Чи доводилося вам додатково щось досліджувати, щоб краще зрозуміти цей текст?
Безумовно. У романі є й мистецтво каліграфії, і символізм ієрогліфів, і китайські традиції та побут, й особливості життя китайських мігрантів у Америці XIX століття. Тож довелося опрацювати чимало додаткових джерел (хвала ґуґлу!), щоб заглибитися в тему.
Чи були якісь особливості у цьому тексті, яких ви раніше не зустрічали?
У Дженні Тінхвей Джан є цінний дар – небуденно говорити про буденне. Таке вміння віднайти красу в простих речах простежується у дрібничках: як Дайю гріла руки у складках маминого шарфа або дивилася на сніг, сидячи в татка на плечах. Як через городництво бабуся вчила онуку терпіння. Як мама заплітала доньці шовкові стрічки у волосся. Також відзначу, як цікаво авторка описує кольори: «арахісовий дах», волосся «кольору мокрої глини», «вицвілої соломи» чи «сандалового дерева» або білі, «мов перли», пельмені.
Що найскладніше було у перекладі книжки?
Хотілося відтворити канву китайської культури. Текст рясніє ієрогліфами, традиційними назвами страв, одягу, рослин. Тож треба було зберегти цей колорит, але водночас зробити його зрозумілим для українського читача. А ще – передати авторський стиль і максимально влучно виобразити закладені смисли.
Як би ви описали книжку, яку переклали?
Сила волі, щемкий біль, обурлива несправедливість і сльози з присмаком морської солі.
Чому українському читачеві варто взятися за цю книжку?
Хай де б перебувала героїня і з якими труднощами не стикалася б, вона жила палким бажанням – повернутися додому. На батьківщину. У рідний дім. До своєї сім’ї. Це прагнення червоною ниткою вплетено в полотно роману. І сьогодні воно як ніколи близьке багатьом із нас. Історія дівчинки Дайю вчить не здаватися, боротися до останнього – незалежно від того, який уготовано фінал. Бо людина прекрасна в силі свого духу.
З якими жанрами і темами подобається працювати найбільше?
Люблю мемуари, книжки з психології, біології та історії. Утім, тут важливі не так жанр і тема, як сумісність з автором і твором.
Чи є книжка, яку б ви дуже хотіли перекласти?
Конкретної книжки не назву, проте радо долучилася б до перекладу праць, присвячених екологічним проблемам, оскільки була дотичною до цієї сфери.
Чи є щось таке, за що б ніколи не взялися?
Намагаюся уникати дуже вузькопрофільних тем, у яких не змогла б розібратися.
Що ви вкладаєте у поняття «якісний переклад»?
Якісний переклад – поняття багатогранне. Кожен наповнює його своїми сенсами. На мою думку, перекладний текст насамперед не повинен дратувати читача. Також серед низки критеріїв (як-от точність, влучність, синтаксис, слововжиток та ін.) важливу роль відіграє мелодія тексту. Перекладач має почути її та відтворити – тоді переклад буде якісним.