«Будь сміливою, май мужність»: уривок із роману «Втрачені квіти Еліс Гарт», Голлі Ранґланд

На узбережжі Австралії, за багато-багато миль від найближчого міста, у будинку, наповненому любов’ю матері Аґнес і жорстокістю батька, живе дев'ятирічна Еліс Гарт. Мамин прекрасний сад — це єдине місце, де вона може не боятися, ховаючись від раптових спалахів гніву. Аж доки вогонь, що несе за собою неминучу трагедію і загибель, не змушує Еліс покинути все, чого вона так боялась і водночас так сильно любила. Міжнародний бестселер «Втрачені квіти Еліс Гарт» австралійської письменниці Голлі Рінґланд — історія про те, як упродовж двадцяти років між пишними полями цукрової тростини на березі моря, австралійською квітковою фермою і небесним кратером у центральній пустелі, Еліс змушена зрозуміти, що найсильніша історія, якою вона коли-небудь володітиме — її власна. Публікуємо уривок з книжки у матеріалі.

Поки Піп бігла попереду, Еліс, Твіґ і Кенді йшли через зарості. Час від часу хто-небудь із них зупинявся, щоб показати на пустельну троянду або клинохвостого орла, що проносився над головою. Вони здебільшого мовчали, йдучи стежкою вгору по стінці кратера. Коли вони досягли оглядового майданчика, Твіґ ледве дихала. Вона присіла в тіні, щоб перевести подих.

— Це все через твої кляті цигарки, які ти куриш цілими днями, — дорікнула Кенді.

Твіґ відмахнулася від неї.

Еліс передала їм воду й налила трохи в мисочку для Піп — та, важко дихаючи, вляглася біля ніг Твіґ. Ранкове повітря охолоджувало шкіру. Вони повернулися до краєвиду, що відкривався з вершини кратера. Пустельний горошок колихався яскраво-червоною хмарою.

— Вражаюче, — видихнула Кенді. — Не думаю, щоб я коли-небудь бачила стільки пустельного горошку в одному місці.

— Він приваблює сюди туристів з усього світу.

— Він тепер цвістиме все літо до самої осені, — Твіґ витягнула шию, заглядаючи в кратер. — Там, звідки родом моя сім’я, далі на південь, ми звемо його кривавою квіткою, — сказала вона тихо. — За нашими легендами, вона виростає там, де пролилася кров.

— Ти мені цього ніколи не розповідала, — сказала Кенді. — Ти тому з такою турботою вирощувала його в Торнфілді?

Твіґ кивнула:

— Це одна із причин. Він завжди нагадував мені про сім’ю, яку я втратила. І, — голос її затремтів, — про ту, яку я знайшла.

— Будь сміливою, май мужність, — пробурмотіла Кенді.

Еліс підібрала із землі палицю і вказала нею на пустельний горошок:

— Легенда свідчить, що це місце, куди впало серце матері. Вона вийняла його зі свого тіла й кинула із зірок на Землю, щоб бути поруч зі своєю дитиною, яка впала з небес, — Еліс зламала палицю навпіл, віддираючи від неї шматочки кори. — Горошок цвіте дев’ять місяців на рік, ось таким ідеальним колом. Тут кажуть, що кожна квітка — це живий шматочок її серця, що пустив коріння.

Вона ламала палицю на шматочки, доки вона вся не лягла гіркою біля її ніг.

— Моя подруга Рубі каже, що якщо квіти хворіють, то вона і її сім’я теж хворіють.

Вони втрьох сиділи мовчки.

— Її поховали чи кремували? — запитала Еліс. Вона не могла підняти на них очей.

— Кремували, — відповіла Кенді. — Вона вказала в заповіті, щоб її прах висипали в річку, — так вона зможе знайти шлях до моря.

Еліс похитала головою, згадавши, як вона пірнала в річку і мріяла, що річка приведе її додому.

Передзамовити книгу «Втрачені квіти Еліс Гарт», Голлі Рінґланд

В нашому інтернет-магазині представлені книги українською у різних форматах. Паперове видання, електронна книжка чи аудіоформат — обирати лише вам. Ми видаємо нонфікшн і художні книги, книги про психологію, бізнес, суспільство та інші теми, які сьогодні є актуальними

Більше художніх романів від Лабораторія шукайте за посиланням у книжковому інтернет-магазині laboratoria.pro