Читаємо з Вовчицями: книжка «Про жінок і сіль» у книжковому клубі Емми Антонюк і Яни Брензей

Як читати більше? Яку книжку обрати для читання? І врешті, з ким обговорювати прочитане? Долучайтеся до книжкового клубу ютуб-проєкту «Палає». Щомісяця Емма Антонюк і Яна Брензей у прямому ефірі обговорюють прочитану книжку і обирають нову. Цього місяця це «Про жінок і сіль» Ґабріели Ґарсії, яка вийшла друком у видавництві Лабораторія.

Проєкт «Палає» Емми Антонюк і Яни Брензей — це ютуб-канал, де дівчата обговорюють найгостріші і найактуальніші теми сьогодення. Каналу ще немає року, але своєю відвертістю і сміливістю він швидко завойовує глядачів.

В рамках проєкту авторки каналу організували книжковий клуб Вовчиці. Він проходить раз на місяць у прямому ефірі. Під час зустрічі Емма з Яною разом із глядачами обговорюють книжку місяця та обирають, яку читатимуть наступною — нині це «Про жінок і сіль» Ґабріели Ґарсії.

Як долучитися до клубу? Жодних складних умов чи правил — приєднатися може кожен. Для цього потрібно лише прочитати книжку і не пропустити ефір на «Палає», або ж подивитися обговорення у записі. 

Дебютний роман американки кубинсько-мексиканського походження розповідає про долі кількох поколінь жінок у вихорі історії. Вони покидають рідні місця і шукають відчуття дому, живуть в страху, але здатні на відчайдушні вчинки, бережуть похмурі родинні секрети і щиро говорять про свій досвід.

2014 рік, Маямі. Пройшовши реабілітацію від наркозалежності, Джанет намагається повернутися до звичайного життя і відшукати нові опори. Вона сподівається дізнатися більше про родину на Кубі, з якою порвала зв’язки її мати, і вирішує допомогти дівчинці Ані, що залишилася без нагляду після рейду міграційної служби. Чи вистачить цього, щоб втримати рівновагу?

Від колоніального минулого до посткомуністичного теперішнього, від розкішних кварталів Маямі до центрів утримання мігрантів у Техасі — це калейдоскоп відвертих історій про вибір, материнство, насилля, бунт, залежність і пам’ять. Про жінок і сіль.

Роман Ґабріели Ґарсії «Про жінок і сіль» — перша художня книжка Лабораторії. У США вона швидко підкорила читачів, ставши миттєвим бестселером New York Times і отримавши визнання The Washington Post. Роман відзначений Міжнародною латиноамериканською книжковою премією, де він здобув премією Ізабель Альєнде як найбільш натхненна художня історія. Також «Про жінок і сіль» номінували на премію Goodreads у категорії «Дебютний роман та історична проза».