Лист до читачів від авторки «Непокірних» Емілії Гарт
«Непокірні» — дебютний роман Емілії Гарт про трьох незвичайних жінок, які роз'єднані часом, але мають набагато більше спільного, ніж може здатися. Це роман про жіночу стійкість і фантастичну силу природи, яка допомагає лише тим, у кого відкрите серце і вільна душа. Переклали для вас лист авторки до читачів, що опублікували Better Reading.
Любі читачі,
У селі в Камбрії є щось магічне. Я жила там у 2020 році і закохалася в обвіяні вітром, фіолетові від вересу пагорби й темні, неначе тунелі, ліси. Там відчувається неймовірний спокій і потужна, давня енергія. Придивляєшся уважніше до тиші і бачиш, як над поверхнею ставка мерехтять бабки, а з дуба випурхують ворони. Це був мій притулок у час великої невизначеності — пандемії. Прогулюючись звивистими доріжками мимо живоплотів, уквітчаних польовими квітами, я відчувала незнайомий мені спокій. Тут я змогла переосмислити болючі моменти з минулого, яких не могла осягнути, коли жила в місті.
Я зрозуміла, що певні місця наділено силою. Або, можливо, певні місця допомагають нам віднайти нашу власну силу. Це й було те зерно, яке привело мене до «Непокірних».
Кейт тікає від життя бранки в Лондоні, залишаючи позаду і свої старі уявлення про себе. У котеджі Вейворд серед птахів і комах нарешті з’являється усвідомлення, що вона не слабка й не жалюгідна. Вона сильна — остання з роду сильних жінок — і це нове самопізнання дає їй шанс вирватися на волю від кривдника.
Але за цим романом стоїть ще одне, значно темніше натхнення. Живучи в Камбрії, я дізналася про судовий процес над відьмами Пендл, який відбувся в Ланкастері у 1612 році. За результатами судового процесу дев'ять жінок було страчено. Це лише один із прикладів хворобливого полювання на відьом, яке охопило Європу та Північну Америку у 1400–1700-х роках. Але за що жінку могли звинуватити у відьомстві? Альта живе в кінці XVII століття та чинить опір чоловічому контролю — це робить її небезпечною.
Мізогінія, з якою Вайолет бореться у 1940-х роках, звісно, дуже відрізняється від тієї, з якою зіткнулася Альта у 1619-му. Коли я писала історію Вайолет, то хотіла пролити світло на утиски, під які потрапляли жінки в першій половині XX століття, — від діагнозу «істерія», обмеженого доступу до абортів до загрози сексуального насилля з боку чоловіків. І я хотіла створити героїню, яка торує власний шлях попри ці перешкоди.
Це, звісно, темні теми. Але, так само як Кейт відкриває свою силу, вивчаючи історії жінок, які були до неї, я вірю, що ми можемо зробити те саме сьогодні. Ми можемо багато чого навчитися від наших праматерів та одна від одної.
Я сподіваюся, що Кейт, Вайолет і Альта надихнуть вас віднайти власну силу.