Від плуга до інтернету: минуле, сьогодення та майбутнє економіки

Позитивні тенденції формуються десятиліттями

Економіст Макс Розер якось зауважив, що спрямованість новин залежить від періодичності їх виходу. Теми, які висвітлюють щотижневі журнали, щоденні газети та соціальні мережі, відрізняються. А якби була газета, яку випускали би раз на 50 років? Розер вважає, що в такій газеті імовірніше висвітлювали б довгострокові позитивні тенденції. Замість пліток про знаменитостей на першій шпальті газети, яку випускають раз на 50 років, з’являлися б повідомлення про зниження світового рівня дитячої смертності з 14 % до 4 %, або що зайнятість у сфері послуг тепер становить більшість робочих місць у всьому світі.

Досягнення в галузі охорони здоров’я дітей відображає доля королеви Анни — найвпливовішої жінки своєї епохи. Від 1684 до 1700 року вона пережила 17 вагітностей, 16 з яких закінчилися мертвонародженням, викиднем або смертю дитини. Три століття по тому навіть найбідніші батьки навряд чи втратять дитину. Завдяки удосконаленню санітарії та медицини вдалося врятувати мільйони життів. У реальному вираженні працівники більшості країн сьогодні заробляють за день більше, ніж їхні пращури в 1900 році заробляли за тиждень.

Від плуга до інтернету — технології здійснюють революції в економічній діяльності. Суспільства також отримали користь від порівняльних переваг. На ринку праці спеціалізація відіграє ключову роль у підвищенні добробуту. Якщо ви відточили певні навички, ви інтуїтивно зрозумієте, чому спільнота вузьких спеціалістів може мати вищий рівень життя, ніж група фахівців широкого профілю. Цей принцип діє як на рівні країн, так і на рівні індивідів. Торгівля дає змогу країнам спеціалізуватися на речах, які вони вміють робити найкраще. Торговельні партнери — не загрози, а перспективи. Торгівля — основа сучасної економіки та процвітання. 

Чи зробило нас щасливішими економічне зростання?

У 1970-х роках економіст Річард Істерлін проаналізував перші інтернаціональні дослідження щодо рівня задоволеності життям і дійшов висновку, що після певної межі більша кількість грошей не приносить відчуття більшого щастя. «Парадокс Істерліна» вважався загальноприйнятою мудрістю до 2000-х років, коли новий аналіз, що ґрунтувався на значно ширших дослідженнях, виявив його хибність. У межах країни люди з вищими доходами щасливіші, як і населення багатших країн.

Крім рівня щастя, нові дані показують, що в межах та між країнами люди з вищим рівнем доходу частіше відповідали, що вони добре відпочивають, багато усміхаються і сміються, споживають смачну їжу, а також до них ставляться з повагою. Люди з вищими доходами й люди в країнах із вищими доходами рідше відповідали, що вони потерпають від фізичного болю, нудьги або смутку. У межах країн люди з вищими доходами частіше відповідали, що вони зустріли кохання. Вибачте, Поле Маккартні, але любов можна купити за гроші.

Хоча за гроші можна купити більше щастя, принцип спадної граничної корисності залишається дієвим. Зростання рівня щастя видається приблизно пропорційним відсотковому збільшенню доходу, тобто збільшення доходу на 10 % підвищує рівень щастя — для безхатька і світської левиці однаково. Проте таке підвищення на 10 % приносить набагато більше грошей для багатих, ніж для бідних. Отже, у багатьох країнах поглиблення нерівності впродовж останнього покоління, могло негативно вплинути на рівень щастя. Один із найкращих аргументів на користь перерозподільної моделі держави загального добробуту та прогресивного оподаткування полягає в тому, що гроші приносять більше користі тому, хто не має багато коштів.

Поглиблення нерівності — не єдина причина економічних труднощів. Дослідження економіста Джорджа Акерлофа щодо економіки ідентичності наголосило на тому, що важ- ливо враховувати уявлення людей про самих себе. У стандартній економічній моделі єдиний сенс роботи — заробляти, щоб купувати. Однак економіка ідентичності нагадує нам, що чимало людей ототожнюють себе з тим, що вони створюють, а не з тим, що купують. Коли ми знайомимося з кимось, то частіше запитуємо про сферу діяльності людини, а не її покупки. Тож коли в розвинених країнах через подвійні сили технологій і торгівлі скорочують робочі місця на заводах, говорити знедоленому середньому класу, що телевізори дешевшають — слабка розрада. Зростання популярності політиків-популістів частково є реакцією на втрату надійних робочих місць робітничим класом і нагадуванням про важливість низького рівня безробіття для стабільності в суспільстві.

Чи зможуть нові технології конкурувати із людьми на ринку праці?

Від часів луддитів нові технології супроводжувалися лячними, але несправдженими передбаченнями про втрату робочих місць. Останнє з них стосується штучного інтелекту. Завдяки ChatGPT від OpenAI можна дебагувати комп’ютерний код, написати корпоративну місію та узагальнити нові наукові досягнення. GPT розшифровується як породжувальний попередньо натренований трансформер (Generative Pretrained Transformer), але це також може означати технологію загального призначення (general-purpose technology). Подібно до вугільних парових двигунів та електрики, штучний інтелект в перспективі може стати революційним. Ймовірно, завдяки широкому розповсюдженню штучного інтелекту середній дохід збільшиться, але багато робочих місць зникнуть, як це сталося з телефоністами або наглядачами маяків. Економіка показує: що дешевшою стає технологія, то більше фірм, вірогідно, її впровадять, а найбільші вигоди отримають власники технологій.

У довгостроковій перспективі штучний інтелект також становить катастрофічний ризик для людства. У певний момент машини зі штучним інтелектом, ймовірно, перевершать людей у виконанні будь-яких можливих завдань. Незабаром після цього розрив між їхніми здібностями й нашими виявиться таким самим, як між нами й нашими домашніми улюбленцями. Коли це станеться, буде вкрай важливо, щоб ці машини поділяли наші цінності і прагнули мирно співіснувати з нами.

Здебільшого дискусії навколо ризиків штучного інтелекту присвячені «поганим» наслідкам, зокрема дезінформації, алгоритмічній дискримінації та скороченню робочих місць через автоматизацію. Проте ще однією складовою небезпеки є ймовірність катастрофи. Щойно штучний інтелект перевершить людський, машини можуть витіснити нас, як це вже зробили комп’ютери в настільних іграх (шахи та го). Штучний інтелект може стати останнім винаходом людства.

Неможливо знати, що лежить за цією точкою переходу, яку вчені охрестили сингулярністю. Майбутнє буде більше схоже на «Зоряний шлях» чи «Термінатора»? Технологія забезпечить спокійне життя всім чи надрозумні машини вирішать, що людство заважатиме досягненню їхніх цілей?

Опитування експертів-дослідників штучного інтелекту показало, що середньостатистичний дослідник очікує настання сингулярності у 2059 році. Пересічний дослідник стверджує, що існує ймовірність у 5 % «вкрай поганого» сценарію (наприклад, вимирання людства); 2 з 3 дослідників штучного інтелекту вважають, що суспільство має надавати більшого значення безпеці штучного інтелекту.

На початку я писав, що ця книжка створена заради трьох речей: розповісти історію виникнення капіталізму та ринкової системи; розглянути ключові ідеї та людей, які сформували економічну дисципліну; продемонструвати вплив економічних сил на світову історію.

Я сподіваюся, що, читаючи її, ви подивитеся на історію людства по-новому. Коли ви дивитиметесь на мапу світу, згадайте, як форма континентів визначила метрополії та підлеглі колонії. Коли ви дивитиметеся в дзеркало, згадайте, що його поява започаткувала споживацьку культуру. Коли користуватиметеся великою технологічною платформою, подумайте про те, що ви фактично платите своїми даними, а не готівкою. Усвідомте, що вам пощастило жити в час, коли більшість людства має доступ до освіти, вакцин та інтернету.

Становлення сучасної економіки збіглося з промисловою революцією, але лише після Великої депресії економісти краще зрозуміли механізм дії економічного циклу. Захоплені ефективністю ринків, перші економісти недооцінювали ситуації, у яких може статися збій ринку, і поквапилися відкинути роль уряду в поліпшенні їх функціонування. Нещодавні дослідження вивчали небезпеки монополій та ризики зміни клімату. Поведінкова економіка зараз — стандартна частина навчальної програми, а аналіз великих масивів даних — основна частина роботи багатьох сучасних економістів. У галузі дизайну ринку вперше розробили алгоритми, які лежать в основі багатьох програм із підбору донорів нирок. Аукціонні агенції проводили торги, які приносили державі мільярди доларів від продажу прав на використання електромагнітного спектра. Економісти, що займаються питаннями зростання, проводять рандомізовані дослідження, які допомагають рятувати життя та підвищувати доходи.

Оскільки більшість із нас не стане економістами-дослідниками, ключовий внесок економіки полягає в покращенні нашого життя. Приймаючи складне рішення, зважте витрати та вигоди. Подумайте про альтернативну вартість — від чого вам доведеться відмовитися? Мисліть наперед — запитуйте себе, чи варто мати ще одну річ. І не забувайте про екстерналії — позитивні та негативні наслідки ваших рішень для інших людей. Від освіти до підприємництва, від спілкування до фондового ринку — економіка може допомогти вам жити краще.