Новинки Лабораторії: які книжки вийдуть у серпні?
Серпнева добірка новинок поєднує книжки, що змушують згадувати, переосмислювати й відкривати нове. Художня проза, історичні дослідження, нонфікшн про культуру, лідерство, безбар'єрність і сучасну Україну — зібрали перелік видань, на які чекаємо з друку вже у серпні!
___________________________________________________________________________________________________________________
Наприкінці 2016-го року Олександр Михед вирушає у подорож шістьма містами Донеччини та Луганщини, що нині відомі кожному з нас.
Бахмут.
Костянтинівка.
Покровськ.
Сіверськодонецьк.
Лисичанськ.
Добропілля.
Розкопуючи пласти історії, письменник розповідає дивовижну історію Сходу, приборкати який намагалися британські й бельгійські інвестори, імперські та радянські правителі. Проте найважливіше для автора — почути голоси місцевих жителів.
І разом пошукати відповіді на запитання: якою ціною дається кожна тонна видобутого вугілля? Чи існує так звана «донбаська ідентичність»? Як одна з найстаріших черепах у світі пов’язана із заснуванням Донецька? І якою ціною імперія перетворила степи Дикого поля на складову свого міфу?
У книжці вміщено унікальні розмови з відомими письменниками, митцями, істориками, які народилися на Сході: Сергієм Жаданом, Алевтиною Кахідзе, Ігорем Козловським, Романом Мініним, Володимиром Рафєєнком та Оленою Стяжкіною.
«Я змішаю твою кров із вугіллям» перекладена кількома мовами і стала класикою українського нонфікшну.
Оповідь про втрачену історію, людей і міста.
Свідчення про безмежну любов до своєї країни.
___________________________________________________________________________________________________________________
Зелений століттями асоціювався з усім мінливим і нестійким: дитинством, коханням, азартом і навіть фінансами. Його пов’язують із римським імператором Нероном, ісламом і екологічними рухами. Ґете називав зелений кольором середнього класу, авангардисти Баугаузу фактично «очорнили» його, а науковці XIX століття були переконані, що стародавні греки взагалі не розрізняли цієї барви.
Французький історик-медієвіст Мішель Пастуро розвінчує численні міфи й досліджує неоднозначність зеленого — кольору, який лише в епоху романтизму остаточно утвердився як символ природи. Колись зневажений і маргіналізований, він поступово завоював своє місце, і став універсальним, заспокійливим та всюдисущим у сучасному світі.
___________________________________________________________________________________________________________________
Від концепції доступності до державної реформи: як безбар’єрність змінює міський простір і політику мобільності
У світі, де суспільство дедалі більше прагне рівності й поваги до гідності людини, безбар’єрність стає не привілеєм, а необхідністю. У своїй книжці Масахіто Моріяма розповідає про те, як створити універсальне суспільство — середовище, у якому кожен може жити повноцінно незалежно від віку, фізичних можливостей чи життєвих обставин.
Як зробити міста та транспорт доступними для всіх? Як ідеї інклюзивності проходять шлях від концепції до державних реформ? Спираючись на власний досвід і приклад Японії, автор показує, як формувалася система доступності, які виклики постають на цьому шляху та як бюджетні обмеження, інституційні суперечності й політичні рішення впливають на створення середовища, зручного для кожного.
Це історія не лише про доступність, а й про те, як змінюються міський ландшафт і суспільство, коли в центрі опиняється людина та її право на комфорт, безпеку й гідне життя.
___________________________________________________________________________________________________________________
Одна з найвпливовіших книг про стратегію бою, що назавжди змінила уявлення про природу конфліктів
Війна є продовженням політики іншими засобами.
Це один із найвідоміших у всьому світі вислів, що належить прусському генералу і мислителю Карлу фон Клаузевіцу, праці якого вже майже два століття не втрачають актуальності. Його ідеї сформували підвалини сучасного розуміння війни, а книжка «Про війну» стала настільною книгою для поколінь військових і політичних лідерів, які називають її Біблією військової стратегії й тактики.
Це глибока філософська рефлексія про владу, силу, волю і межі людської раціональності. «Про війну» до сьогодні зберігає свій авторитет, входить до списків обов’язкової літератури у військових академіях по всьому світу і водночас надихає сучасний бізнес, який знаходить у ній універсальні принципи конкуренції, лідерства і стратегічного мислення.
___________________________________________________________________________________________________________________
Іноді достатньо запаху, смаку чи давно забутої речі, щоб пам'ять заговорила…
Після смерті прадіда Андрія його правнука Олеся знову й знову повертається до спогадів про нього. Запахи, смаки, старі речі й випадкові звуки стають зачіпками, що ведуть її у минуле.
Так із десятків історій, родинних легенд і побутових деталей постає чоловік, який усе життя працював, доглядав сад і пасіку, заварював жасминовий чай для правнуків та вперто знаходив для них козяче молоко. Кожен спогад відкриває нову історію — смішну, щемку, часом болючу, а часом зовсім буденну.
Жасминовий чай, крем «Арко», старі фотографії, пісні біля ставка, сімейні застілля, радощі, образи й давні сварки — усе це складається в історію кількох поколінь однієї родини. Історію, яка не закінчується, поки є кому її пам’ятати й переповідати.
___________________________________________________________________________________________________________________
