Що читає Лабораторія: мастрід від Антона Мартинова
Відкриваємо нову рубрику! «Що читає Лабораторія» — це добірки книжок від команди видавництва. Наші працівники — ті ще книголюби, ми читаємо багато і не тільки книжки, над якими працюємо. Відтепер ділитимемося і з вами своїми списками must read. А починає рубрику, традиційно, наш завлаб — засновник Лабораторії та Librarius Антон Мартинов.
«Людина в пошуках справжнього сенсу. Психолог у концтаборі» Віктор Франкл
У 1942 році Віктор Франкл, на той час ще не надто відомий психотерапевт, потрапив до концтабору. Попереду на нього чекали два роки голоду, принижень, хвороб і постійна небезпека. Проте цей жахливий досвід не зламав його. Після звільнення Франкл перетворив власні спостереження у новий напрям психотерапії — логотерапію. Він довів, що як тільки людина знаходить сенс життя, вона отримує сили здолати будь-які випробування.
Книжка Віктора Франкла «Людина в пошуках справжнього сенсу» не просто показала жахливу реальність, через яку пройшли в'язні концтаборів, а й своїм життєствердним настроєм допомогла мільйонам читачів віднайти себе та змінити життя.
«Те, що описує Фракл з власного досвіду – потрібно читати і знати, щоб психологічно пережити жахи війни».
«Після війни. Історія Європи від 1945 року» Тоні Джадт
Тоні Джадт присвятив праці над цією книжкою 10 років: дослідив джерела 6 мовами, розглянув історію 34 країн і написав понад 900 сторінок тексту. Саме тому «Після війни» вважається наймасштабнішим дослідженням повоєнної Європи — від завершення Другої світової до євроінтеграції.
У книжці Джадт прискіпливо розбирає, як Друга світова війна змінила континент — географічно, політично, інтелектуально й економічно. Він описує трансформації, що відбулися за 60 років миру, і як вони вплинули на становище різних країн. На відміну від інших дослідників, Джадт не зациклюється на Західній Європі, а присвячує увагу і Східній. Не оминає автор і українського минулого, вписуючи в загальноєвропейський контекст такі події, як вбивство Шухевича, голод 1946-го, трагедію в Бабиному Яру тощо.
«Основоположна історична праця Тоні Джадта відповідає на більшість запитань про відновлення Старого Світу після найбільшої війни в історії людства».
«Фізична (не)активність. Що насправді робить нас здоровими?» Деніел Ліберман
Людина не повинна постійно бігати, проводити цілі вихідні у спортзалі та бути зайнятою 24/7. За своєю природою люди ліниві, спокійні та вдаються до фізичної активності лише тоді, коли це справді потрібно — для виживання чи здобування їжі. Проте усі навколо стверджують протилежне, захоплюючись рельєфними тілами, фото зі спортзалу чи рецептами новомодних смузі.
Професор еволюційної біології Девід Ліберман у своїй книзі детально розкриває тему фізичної активності та її впливу на людський організм, заглиблюючись у питання спорту, харчування, сну і довголіття. Базуючись на наукових фактах та дослідженнях, він дає корисні поради, як сучасним людям варто дбати про своє фізичне здоров’я. Але найцікавіше — розвінчує найпоширеніші міфи про здоровий спосіб життя та показує недоліки наших уявлень про власну активність.
«Чому волонтерство і фізична робота в ТРО – це гарна підтримка здоров’я в сучасну епоху? Відповідає Деніел Ліберман».
«Війна за реальність. Як перемагати у світі фейків, правд і спільнот» Дмитро Кулеба
Інформаційний простір — один із головних фронтів у боротьбі за світову демократію. Орієнтуючись на досвід України та інших держав, дипломат, а сьогодні міністр закордонних справ Дмитро Кулеба, проаналізував, як відбувається війна за реальність. Основним поштовхом до написання книжки була анексія Криму та початок збройної агресії зі сторони Росії у 2014 році. Брехня і маніпуляції, які поширюються за допомогою інтернету, стали невіддільною частиною цієї війни. І українське суспільство виявилося не готовим боронити себе на цьому фронті.
«Війна за реальність: Як перемагати у світі фейків, правд і спільнот» – це справжній посібник з захисту персональних даних, розвитку критичного мислення та протидії маніпуляціям в епоху масової діджиталізації.
«Важлива книжка про інформаційну самооборону в часи надмірної кількості інформації, що тисне і впливає на всіх нас».
«Нова карта світу. Енергетика, клімат, конфлікти» Деніел Єргін
Як геополітика, енергетичні перевороти та зміна клімату визначать майбутнє нашої планети та як виглядатиме нова карта світу уже в найближчому майбутньому?
Світовий експерт з енергетики Деніел Єрґін аналізує минуле та екстраполює його на майбутнє, даючи всеохопну панораму масштабних змін, які торкнуться чи не кожну країну світу. Автор застерігає: війни за світові запаси нафти, газу та вугілля можуть призвести не тільки до екологічної, але й до економічної кризи та викликати енергетичну революцію, метою якої стане пошук альтернативних джерел енергії.
«Пулітцерівський лауреат з величезним досвідом роботи в енергетичному секторі розкладає по полицях, чому не варто шукати простих відповідей на складні питання в природних ресурсах і енергетиці і чому Росія дійсно дуже сильний суперник. Після прочитання ви дивитиметесь на новини інакше».
Робінзон — молодий та імпульсивний юнак, який кидає виклик бажанням своїх батьків та відправляється у подорож морями. Проте незабаром його корабель зазнає катастрофи, а чоловік опиняється на віддаленому тропічному острові. Охоплений відчаєм, він намагається вижити у непростих обставинах. Зіткнувшись із дикою природою, Робінзон виявляє неабияку винахідливість, облаштовує господарство та навіть знаходить друга — дикуна П'ятницю. Попри численні випробування, усі 28 років на острові головний герой не втрачає надії на порятунок.
В основі роману «Робінзон Крузо» лежать реальні події, що відбулися з шотландським моряком Александром Селкірком, який провів чотири роки на безлюдному острові.
«Старий добрий роман про виживання людини у складних умовах. Хтось читав це ще у школі. У цей складний період життя перечитується інакше».
Нам постійно здається, що світ жорстокий, безнадійний і взагалі котиться у прірву. Але чи справді це так? У своїй книжці Ганс Рослінг зі співавторками Улею Рослінг та Анною Рослінг-Рьонлюнд ставлять перед собою завдання — показати справжні факти про наш світ. Опираючись на прості, але поширені запитання про глобальні тенденції, вони пропонують радикально нове пояснення того, що відбувається.
Виявляється, попри всю його недосконалість, світ у набагато кращому стані, ніж нам здається. Це не означає, що проблем не існує. Просто потрібно дивитися на реальність крізь призму фактів: розпізнавати необґрунтовані узагальнення, заспокоювати ірраціональні страхи та довіряти лише перевіреній інформації.
«Для того, щоб не піддаватися надмірній стурбованості і паніці – треба розуміти, як працювати з цифрами, якими світ хоче нас вразити і забрати свою увагу. Рослінги розставляють все на свої місця».