Книжкова полиця Анни Стаднік: авторка книжки «Мертва Віта» про улюблені книжки
Кожна книжкова полиця — це окремий світ, який може багато розповісти про свого читача. Цього разу книжкові лаборанти розпитали про особисту бібліотеку Анну Стаднік —письменницю і видавничу менеджерку, авторка численних містичних та фентезійних оповідань, а ще книжки «Мертва Віта»! Які книжки зараз поруч із авторкою, що найбільше зачепило останнім часом і до яких історій хочеться повертатися знову?
_______________________________________________________________________________________________________________________________
Остання прочитана книжка
Юрій Мацарський «Останній супергерой в Газі»
Книги ще немає в папері, але автор повідомив у своїх соцмережах, що вона має вийти у видавництві Vivat (я трошки долучилася до її створення як коректорка). В оповіданнях пан Юрій ділиться спогадами про подорожі до гарячих точок на Близькому Сході, щедро присмачуючи їх історичними, соціальними й релігійними фактами. А ще ця книга про людей, котрих зустрічав автор, їхнє життя, переконання, з котрими не завжди можна погодитися, — і все це на тлі буремних, а то й небезпечних подій. Не пропустіть анонс виходу, це хороша можливість здійснити кілька непересічних і цікавих подорожей.
_______________________________________________________________________________________________________________________________
Книжка, яку ви читаєте зараз
Денніс I. Тейлор «Ми легіон (Ми Боб)»
Як порядна книголюбка, я під’їдаю кілька книжок одночасно. Бо скіки тої жизні, правда?
Але найбільше з кількох прочитана найлегша, щоб трохи розвантажити голову:
Денніс I. Тейлор «Ми легіон (Ми Боб)». Це гумористична наукова фантастика про Боба Йохансена, котрий опинився у майбутньому у вигляді ШІ та отримав завдання: дослідити космос (майже заздрю). Все, звісно ж, не йде як по маслу, але діватися йому нікуди, завдання саме себе не виконає, а тут ще й треба давати раду з реплікантами й збирати цінні ресурси для місії.
_______________________________________________________________________________________________________________________________
Книжка, яку хочеться радити кожному
Г. Абдулаєва «Історія Криму. Коротка оповідь великого шляху»
Окрім купи цікавезних фактів про Крим і корінні народи України, книга здатна зруйнувати деструктивні стереотипи, котрими нас роками нашпиговували росіяни. Вона розвіює міфи, що досипають нам меншовартості. Розповідає про злочини проти киримлар, та й не лише їх, — і про це не можна забувати, щоб не повторювати цю болючу спіраль історії.
_______________________________________________________________________________________________________________________________
Книжка, яка дуже вплинула на вас чи змінила ваші погляди
«Як нагодувати диктатора» В. Шабловський
Кожен розділ присвячений розповідям кухарів, що колись готували для Саддама Хусейна, Іді Аміна, Енвера Ходжі, Фіделя Кастро та Пола Пота. Про їхні звички, проблеми чи радощі. Це змушувало внутрішньо здригатися від відчуття сюрреалізму. Бо моментами, через розповіді інших людей, бачила не кривавих тиранів зі збоченою ідеологією, а звичайних людей. Бачила, як сильна й авторитетна фігура пригнічує здоровий глузд і критичне мислення близького оточення.
_______________________________________________________________________________________________________________________________
Три книжки, які ви б узяли з собою, якби були змушені переїхати кудись і не могли б забрати всю бібліотеку?
Збірку оповідань Е. А. По. Його химерні історії для мене як портал у похмурий, але такий комфортний всесвіт, де я почуваюся своєю.
«Ситутунга» М. Йогансена. Тексти цього автора я можу смакувати як відбірний делікатес.
«Заплутане життя» М. Шелдрейк. Хочу відкрити для себе неймовірне різноманіття царства грибів і дослідити їхнє значення для планети й людства.
_______________________________________________________________________________________________________________________________
Яку книжку чи книжки ви плануєте/хочете прочитати?
Маю намір узятися за нонфік «Пакуємося на Марс» Мері Роуч, довго її чекала, дражнить тепер на поличці. І до неї ще візьму «Голубі ешелони» Петра Панча, свого земляка.
_______________________________________________________________________________________________________________________________
Що б ви побажали читачам?
Читайте для задоволення, без сорому й упереджень. Бо скіки тої жизні, так? Це може стати безпечним ескапізмом, відпочинком і розрадою у складні часи. Читайте для саморозвитку. Хай то нонфікшн, історична, філософська проза тощо — балуйте себе корисним споживанням та розширенням знань. Світ з біса цікавий і вартий, щоб його досліджувати. Читайте дітям, бо часто в такій літературі можна знайти чим потішити внутрішню дитину й пережити приємні спогади. І діліться враженнями, заражайте інших голодом до книжок. Зараз є шалений вибір на будь-який смак, колір і об’єм (спонукання прозвучало на правах дуже прямої й неприкритої реклами)).
_______________________________________________________________________________________________________________________________
