14 найцікавіших книжок на основі реальних подій, які ви захочете дочитати до кінця
Погодьтесь, більше чіпляють історії справжні, а не вигадані — ті, від яких йде мороз по шкірі, або такі, де ми самі уявляємо себе на місці головного героя і робимо вибір разом із ним, розуміємо його, віримо. Вони не лишають байдужим і тримають у напрузі до останньої сторінки. Тож якщо ви берете участь у марафоні #LabBookGame, що проходить в інстаграмі (@laboratoria.ua) та у фейсбуці (laboratoria.ua) видавництва Лабораторія, ця добірка стане для вас корисною. Від вічної української класики до книг про сьогодення в умовах війни, від сучасної казки про Робінзона Крузо до захопливого кримінально-психологічного трилера, від дивовижної історії на основі спогадів до збірки сентиментальних оповідань та есеїв. Детальніше про книжки, засновані на реальних подіях, читайте у матеріалі!
«Одного разу в Голлівуді», Квентін Тарантіно
Дебютна книжка всесвітньо відомого режисера Квентіна Тарантіно, яка розширює та доповнює захопливий кіновсесвіт його однойменної картини. Тарантіно дає нам змогу підглянути за бурхливим Голлівудом шістдесятих і знайомить з яскравими персонажами, які самі є втіленням цієї непостійної кіноіндустрії.
«Єдина жінка в кімнаті», Марі Бенедикт
Краса неодноразово допомагала їй у порятунку власного життя: так вона й одружилася з австрійським торговцем зброєю, що дало їй змогу уникнути нацистських переслідувань попри своє єврейське коріння. Та одного дня, зачувши про плани Третього Рейху, вона втекла з маєтку свого чоловіка й опинилася в Голлівуді. Там всі про неї дізналися як про Геді Ламар – дивовижної краси жінку, а також справжню зірку сріблястих екранів. Але в Геді була таємниця: вона – блискуча винахідниця, яка має ідею, що ось-ось переверне Америку догори дриґом…
«Страшне добро», Джо Браунінг Ро
Жовтень, 1966 рік. Дев'ятнадцятирічний Вільям Лавері от-от розпочне роботу в сімейній похоронній фірмі і вперше розважається на балі-бенкеті з нагоди випуску з коледжу. Святкування перериває звістка — в селі Аберфан стався зсув на вугільній шахті і зі школи, похованої під ґрунтом, витягують величезну кількість тіл. Вільям одразу ж стає волонтером і вирушає в дорогу. Ця трагедія назавжди змінює його життя...
«Сад Гетсиманський», Іван Багряний
Андрій Чумак – головний герой роману – є художнім утіленням самого Івана Багряного. На прикладі його життя автор демонструє, як діяв досконалий і жорстокий механізм репресій радянської системи. Знищення психологічне і фізичне, тортури, жертвами яких міг стати хто завгодно. Ким би ти не був — у в'язниці це немає жодного значення, ти все одно опинишся на самому дні пекла, створеного тоталітарною системою. Та попри все, Іван Багряний переконаний — спротив злу необхідний. Навіть тоді, коли здається, що боротися немає сенсу. Врешті вибір завжди залежить від людини.
«Мистецький злодій», Майкл Фінкель
Що ж це за злодій такий, що краде не заради грошей, а заради задоволення власної любові до мистецтва..? Це – Стефан Брайтвізер, який разом зі своєю дівчиною вкрав понад триста мистецьких об’єктів – і все це через свою химерну любов до мистецтва та здатність обходити систему безпеки. Це реальна історія про мистецтво, зухвалі крадіжки та нестримну жагу до володіння, яка демонструє, як далеко може зайти людина у своєму прагненні здобути бажане.
«Сутінки світу», Вернер Герцоґ
Вернер Герцоґ увічнює роки абсурдної боротьби Оноди. Солдата, який серед павутини вигаданих битв, сліпої віри в ілюзорну імперську честь і реальних фізичних випробувань, втрачав в собі найважливіше — людину.
«Життя за життям», Кейт Аткінсон
Холодної сніжної ночі 1910 року в сім'ї англійського банкіра та його дружини народилася Урсула Тодд. Вона помирає, не встигнувши зробити свій перший вдих. Тієї ж холодної та сніжної ночі народжується Урсула Тодд, видає хтивий крик і розпочинає життя, яке буде, м'яко кажучи, незвичайним. Адже разом із дорослішанням вона також неодноразово помирає, причому різними способами, поки молоде століття крокує назустріч другій катастрофічній світовій війні.
«Потяг прибуває за розкладом. Історії людей і залізниці», Марічка Паплаускайте
Українська журналістка Марічка Паплаускайте проїхала понад 8 000 кілометрів і провела 40 інтерв’ю аби зрозуміти, як залізниці вдалося стати символом спротиву. Чому навіть у розпал повномасштабної війни сполученням Київ-Варшава курсує лише один потяг? Як залізниця стала головним інструментом волонтерського руху і як на ходу спорудила перші у світі медичні поїзди-реанімації для евакуації поранених? Хто організував приїзд до Києва Джо Байдена? І чи правда, що українська залізниця досі має зв'язки з Росією?
«Історія впертого чоловіка», Олександр Будько «Терен»
24 лютого 2022 життя Олександра, як і життя мільйонів українців, докорінно змінилося. Він йде добровольцем до ЗСУ і в його житті перегортається наступна сторінка: тепер він – командир взводу 49-го окремого стрілецького батальйону, а його оточують вірні побратими. Довкола – запекла лінія фронту, на якій є місце страху й вірі, болю й витривалості, хоробрості й витривалості… У цій книзі Олександр розповість, якою війна була і є для нього. Втративши ноги під час контрнаступу на Харківщину, він довів, що силі людського духу немає меж, а сам він – впертий чоловік, який буде боротися до останнього.
«Смерть митця. Як творчі люди виживають у часи мільярдерів і технологічних гігантів», Вільям Дерезевіц
Здається, сучасний технологічний розвиток як ніколи налаштований на те, аби допомагати митцям: спеціальні програми, всі техногенні зручності…та хіба, в такому випадку, митцем не може бути кожен? Творчі люди стверджують, що цифрова економіка загрожує розвитку мистецтва. Чому? Хто ж тут має рацію: Кремнієва долина чи все-таки ті, хто заробляє на життя творчістю? Вільям Дерезевіц, відомий есеїст та критик, на основі чисельних інтерв’ю з творчими людьми найрізноманітніших мистецьких напрямків проаналізує, як на них впливає ця епохальна трансформація, та дізнається, чому ж багатьом з них це не до вподоби…
«Я працюю на цвинтарі», Павло «Паштет» Белянський
Роками крізь героя проходили тисячі життів – деякі з них закінчувалися так карколомно, що ти вкотре переконуєшся, що немає сюжетів більш захопливих, аніж ті, що нам їх пропонує реальність. У цій біографічній оповіді автор з іронічною гіркотою згадує, як же це воно – працювати на цвинтарі. Книжка складається з коротких, але надзвичайно щемких історій про живих і мертвих і про плинність життя з усіма його негараздами та з його нескінченним щастям. І, звичайно ж, вона вкотре нагадує, як же це важливо – цінувати кожну секунду свого буття…
«Майстер корабля», Юрій Яновський
Дивовижна історія, написана на основі спогадів Юрія Яновського під час його роботи на Одеській кінофабриці. Головний герой роману – вже пристаркуватий кінематографіст, який з тугою та щемкою любов’ю згадує все те, що відбувалося з ним в Одесі. Дружба, кохання, пристрасть, чуттєвий любовний трикутник та наполеглива робота над революційними новинками кінематографу – це все тісно сплітається воєдино на сторінках «Майстра корабля», який вперше за історію свого існування постає перед читачем таким, яким його написав автор, із раніше невідомими фрагментами та без «шматування» ножицями цензури.
«Я не знаю, як про це писати: збірка оповідань та есеїв», Ірена Карпа
Влітку 2022 року Ірена Карпа започаткувала онлайн-курс, метою якого було допомогти учасницям пройти крізь пережитий біль через власноруч написані історії. На курсі студентки не тільки ділилися пережитим під час російського повномасштабного вторгнення, а й на основі реальних подій писали оповідання та есеї. Тут немає текстів професійних письменниць – тільки думки та пережитий досвід звичайних жінок у надзвичайних ситуаціях. Завдяки цьому матеріали збірки струменять надзвичайною щирістю, адже фіксують реальні події, проговорюють справжній, а не художньо вигаданий біль, виплескують гнів та ненависть…
«Прес, чорнило, три гармати. Пригоди славного мандрівного друкаря Івана Федоровича», Петро Яценко
Це художня біографічна повість, заснована на історичних джерелах про життя та діяльність Івана Федоровича й написана в надзвичайно цікавій та гумористичній манері. Книжка також проілюстрована дивовижними малюнками Іллі Угнівенка.
