«Ти потрібен нам, а ми потрібні тобі»: 5 цитат із книжки Романа Голубовського «З нами житиме еласмотерій»

Роман Голубовський — український письменник, медійник, засновник сатиричного сайту вигаданих новин UaReview, публікації якого, попри виразно гумористичний зміст, неодноразово поширювались у ЗМІ під виглядом справжніх новин. Публікуємо 5 цитат із книжки Голубовського «З нами житиме еласмотерій» у матеріалі!

Кожне оповідання у збірці має кілька рівнів. Навіть якщо є певні цитати, які будуть зрозумілі мені чи умовно літературним критикам, я зробив так, щоб навіть не вловлюючи їх, оповідання все одно було зрозумілим. Я робив це свідомо. Мої оповідання завжди працюють, я навіть тестував це на читачах. Після прочитання одного з оповідань про відомого історичного діяча, я запитав чи зрозуміло про кого йшла мова, а у відповідь почув: «Ні, я побачила збірний образ». Хоча образ там був зовсім не збірний, а з дуже конкретними історичними відсилками, оповідання все одно сподобалося. Для мене це дуже велика похвала від читачів, так я розумію, що впорався.

Роман Голубовський 

__________________________________________________________________________________________________________

Роман Голубовський відомий такими заголовками як: «На Житомирщині батько двох дітей вбив муху», «Десь хтось щось зробив», «У Львові люди почали ходити по воді після того, як випав дощ». Працює в маркетингу, активний користувач соціальних мереж Facebook та Twitter, живе у Львові. У оповіданнях книжки «З нами житиме еласмотерій» підіймає важливі теми колоніального спадку, сприйняття війни, впливу медіа і пропаганди на суспільство, місце релігії і мистецтва у житті людини.

Читайте також розмову із KyivBookFest, у якій автор розповідає про реакцію на хейт і критику, вплив амплуа письменника й про поняття «ідеального блогера», про улюблені книжки у рубриці «Книжкова полиця», а уривок із книжки можна прочитати тут.

__________________________________________________________________________________________________________

У тебе є незвичний дар, який просто так у цьому житті нікому не дається. Ти народжений для великих справ. І в нас немає сумнівів, що ти є саме тою людиною, на яку ми всі чекали. Людиною, яка поведе вперед нашу спільноту. Бо саме ти — наш Люк Скайвокер. Ти — наш Томас А. Андерсон. Ти — наш Тайлер Дерден. Ти потрібен нам, а ми потрібні тобі.

Хіба може зрівнятись радість від написання книги з радістю від запуску цілого конвеєра? Промисловість — це щось величне, таке що захоплює, від чого памороки: величезні мости, глибоченні шахти, гігантські механізми, широченні кар’єри. Усе це неможливо створити одному, ти один проти всього цього як мурашка.

Хіба це поганий текст? Навіть якщо слабо написаний, він заслуговує трохи більше пояснень, ніж те, що написав цей гівнюк: «Добрий день! У вас картонний персонаж».

Звісно, картонний. За цією грою слів ховається іронія, а за формою персонажа — метафора. Хіба це не повинно бути очевидним для редактора? Ну хіба не довбак?

А що це у нас за новий лист?

«Ще раз добрий день! Перепрошую, мій кіт стрибнув до мене, поки я набирав текст повідомлення, і я випадково надіслав недописаного листа. У вас картонний персонаж, буквально картонний — і у цьому щось є. Чи не могли б ви надіслати ще оповідань? Хотів би переглянути».

— Підтверджую склад злочину: тут справді сильно мовчать!

Хлопець підіймає погляд від книги й дивується. 

— Увесь тиждень цей молодий чоловік нічого не робить, тільки сидить тут і читає, — каже священник.

У цій роботі ти вирішуєш одну невеличку задачку, маленький шматок, несеш крихту. А разом ви отримуєте цілий велетенський, щоб не сказати величний, результат. Це окриляє, дає наснагу, така синергетична спільна робота надає сенс твоєму окремому одинокому існуванню. 

В момент такого прозріння найважливіше — це знайти однодумців, знайти людей, які, як і ти, цікавляться верстатобудуванням, марять чорною металургією і готові годинами говорити про видобуток вугілля.

__________________________________________________________________________________________________________

Купити книжку «З нами житиме еласмотерій. Оповідання» Романа Голубовського