Книжкова полиця Романа Голубовського: автор збірки оповідань «З нами житиме еласмотерій» про улюблені книжки
Продовжуємо рубрику «Книжкова полиця», в якій автори Лабораторії діляться з читачами улюбленими книжками. Сьогодні знайомимося ближче з Романом Голубовським — автором збірки оповідань «З нами житиме еласмотерій». Сміливі авторські експерименти, віртуозне жонглювання абсурдом, сатирою і комедією, алюзії на письменників й музикантів — Романові вдалося створити цілий альтернативний всесвіт, де абсурд легко сплутати з реальністю, а іронію — зі щирістю. А про улюблені книжки письменника Романа Голубовського розповідаємо у матеріалі.
Остання прочитана книжка
Це прекрасний «Доктор Серафікус» В. Домонтовича. Тут присутнє те, що я дуже ціную в літературі – поєднання інтелектуального й іронічного. Це розумна книга із цікавим сюжетом, цілком придатним для екранізації. В моїй уяві це міг би бути фільм Вуді Аллена. Шкода, що він цього не прочитає.
Книжка, яку ви читаєте зараз
Зазвичай я читаю кілька книг одночасно – щось читаю, щось слухаю в аудіоформаті. Зараз це сатира про диктатуру від Жузе Сарамаґу «Бунт речей», оповідь про літературний Київ від улюбленої Віри Агеєвої «Марсіани на Хрещатику» та історія повоєнної Європи від Тоні Джадта «Після війни».
Книжку, яку хочеться радити кожному
«Музей покинутих секретів» Оксани Забужко. На якихось восьмиста сторінках Оксана Стефанівна розповідає нам історію українського ХХ століття. Розповідає нам про нас самих, хто ми є, і куди ми зрештою прийдемо (так, Забужко все знала про майбутню війну).
Книжка, яку ви перечитуєте чи перечитували не раз
Я рідко щось перечитую. Минулого року перечитав раннього Жадана – «Депеш Мод», до цього я читав цю книгу двадцять років тому. І маю сказати, що жарти про Кошмарного Джізуса чи Степана Галябарду працюють зараз не гірше, ніж тоді.
Книжка, яка дуже вплинула на вас чи змінила ваші погляди
Тут буде не зовсім літературне. Після прочитання «Мислення швидкого й повільного» нобелівського лавреата з економіки Даніела Канемана я став зовсім інакше оцінювати вчинки людей, в тому числі свої. Когнітивна психологія й поведінкова економіка страшно захопливі дисципліни.
Найбільш недооцінена, на ваш погляд, книжка
Про Юрія Шевельова і його есеїстику не говорить, мабуть, лише лінивий український інтелектуал. А проте для широкого загалу він залишається маловідомим і недооціненим. Раджу почитати «Триптих про призначення України», щоб зрозуміти, наскільки це важлива для нас постать.
Книжка, яку ви не читали і в цьому соромно зізнаватись?
Серія про Гаррі Поттера пройшла повз мене. Але мій син вже доріс до потрібного віку, тож разом із ним я скоро надолужу цю прогалину і мені перестане бути соромно.
А поки соромно, так.
Три книжки, які ви б взяли собою, якби були змушені переїхати кудись і не могли б забрати всю бібліотеку?
Франц Кафка «Твори», Дональд Бартелмі «Шістдесят оповідань» та Микола Хвильовий «Сині етюди». Ці книги не лише дарували мені інтелектуальну насолоду, але й надихали на написання моєї книги.
Яку книжку чи книжки ви плануєте/хочете прочитати?
Планую продовжити читання епопеї Марселя Пруста «У пошуках втраченого часу» — четверту книгу «Содом і Гоморра»; нарешті почитати цьогорічний хіт «Там, де заходить сонце» Олени Пшеничної, моєї «одногрупниці» на річній програмі Litosvita; а також багатовіковий хіт для усієї західної цивілізації — «Одіссею» Гомера.
Що б ви побажали читачам?
Є такий вислів «танцюй, ніби тебе ніхто не бачить». Так от, читайте так, ніби про це не треба буде писати в Goodreads чи Rork: читайте лише те, що хочеться, на що є настрій, без огляду на канони чи тренди. Якщо щось не читається, відкидайте і переходьте до наступної книжки. Потрібно цінувати свій час і не витрачати його на не ваші книжки. (Все це, звісно, лише після того, як прочитаєте «З нами житиме еласмотерій»).
