0 Кошик 0,00 грн
0 Кошик 0,00 грн

«Це було ностальгійно»: автори книжки «Рейк'явік. Нордичний детектив» Катрін Якобсдоттір та Раґнар Йонассон про досвід співтворення роману й про зв’язок між ісландською кримінальною прозою і національною ідентичністю

Співавторами книжки «Рейк'явік. Нордичний детектив» стали прем’єр-міністерка Ісландії Катрін Якобсдоттір та Раґнар Йонассон — один із найпопулярніших ісландських авторів кримінальних романів. У матеріалі ділимося розмовою авторів про тісний зв’язок ісландської прози з довкіллям, а також зв’язок між ісландською кримінальною прозою і національною ідентичністю.

«Рейк'явік. Нордичний детектив»

 _________________________________________________________________________________________________________

Катрін, Ви маєте науковий ступінь з літератури, у межах якого спеціалізувалися переважно на ісландській кримінальній прозі. Раніше ви також публікували наукові статті на цю тему. Що надихнуло перейти від академічного аналізу до художнього письма в жанрі кримінального роману? І як Ваші академічні дослідження вплинули на стиль письма як авторки художньої прози?

Катрін Якобсдоттір: З моменту, коли я писала про кримінальну прозу як науковиця, минуло вже чимало часу. Я почала досліджувати цей жанр у 1999 році — тоді ще була зовсім молодою студенткою. І це здавалося надзвичайно цікавим, бо саме тоді в Ісландії починала зароджуватися хвиля кримінальної літератури. Уявіть собі: раптом з’явилося більше одного автора, який писав у цьому жанрі! Відчувалося, що щось починає рухатися, розширюватися. Це було неймовірно — бути частиною чогось нового й захопливого. Я писала про ісландську кримінальну прозу аж до того моменту, коли у 2007 році стала депутаткою парламенту. Після цього іноді публікувала статті, і, звісно, завжди з насолодою читала, але сама ніколи не писала нічого, крім нон-фікшн. У мене немає поезій, що роками лежали в шухляді в очікуванні публікації. Проте писати нон-фікшн і писати власну художню прозу — це зовсім різні речі. Та все ж, я думаю, те, що я прочитала так багато книжок у жанрі кримінальної прози й так багато міркувала про те, що робить роман у цьому жанрі вдалим — виявилося перевагою.

У творах простежується певна повага до природи. Чи можна сказати, що природа є однією з головних рушійних сил ісландського нуару?

Катрін Якобсдоттір: В Ісландії дуже потужний рух захисту природи. Ісландці дуже цінують недоторкану дику природу, тож для нас не є очевидним, що, скажімо, можна просто взяти і звести вітрову електростанцію де завгодно — для нас природа має в собі щось святе.

Я багато думала про вірування ісландців. Ми були язичниками, потім стали християнами, але коли прийняли християнство, то домовилися, що залишимось язичниками, просто не говоритимемо про це вголос. Тож ісландське суспільство надзвичайно секулярне, релігія не відіграє в ньому ключової ролі. Але в мене є теорія, не наукова, звісно: якщо шукати духовність в ісландському суспільстві, то вона живе в нашому ставленні до природи.
«Рейк'явік. Нордичний детектив»

У романі «Рейк'явік» ви дотримуєтеся жанрової формули, але водночас додаєте соціально-політичну критику. Я не знаю, хто з вас писав які розділи чи працював над якими персонажами, але, скажімо, в епізодах з молодим детективом і похмурими сценами я цілком відчуваю «почерк» Раґнара. А ось Сунна та феміністичний підтекст, зокрема її критика корупції, яка тягнеться від 1950-х до 1980-х, здаються мені роботою Катрін. Тож як вам вдалося поєднати свої художні бачення у спільному романі? Ви домовлялися? 

Катрін Якобсдоттір: Спочатку ми прописали синопсис, а потім кожен з нас написав окремі частини роману, але наша мета була в тому, щоб читач не міг визначити, хто що саме написав.

Раґнар Йонассон: Було дуже цікаво працювати разом. Жодних серйозних суперечок між нами не виникало, і я з самого початку був готовий до компромісів, адже це була моя ініціатива запропонувати спільне написання книги, а не навпаки. Коли я запропонував Катрін попрацювати разом, то вже тоді розумів, що це буде спільна книжка, у якій буде щось від кожного з нас.

Як зазвичай у ісландських кримінальних романах працює опозиція урбаністичного й сільського? Яка просторово-художня естетика роману «Рейк'явік»? І чому ви вирішили дати книжці назву «Рейк'явік», хоча більшість таємничих подій відбувається на маленькому острові?

Катрін Якобсдоттір: Насправді, все дуже просто. Навіть трохи ніяково: «Рейк'явік» був робочою назвою. А з’явилася вона тому, що ми спершу думали про події 1986 року — важливого року для міста. Це було двохсотліття Рейк’явіка та саміт Рейгана й Горбачова. І от ми вже майже підійшли до дати публікації, і видавець запитав: «Як буде називатися книжка?» — і ми зрозуміли, що змінювати назву вже запізно.

Раґнар Йонассон:  Але ми задоволені цією назвою. По-перше, Відей — це частина Рейк’явіка. По-друге, розслідування відбувається в Рейк’явіку. Місто завжди десь на тлі, бо ми розповідаємо історію важливого року — з ювілеєм, самітом і всім іншим. Це час, коли маленьке місто перетворюється на велике. Тож багато подій таки розгортаються в Рейк’явіку.

Катрін Якобсдоттір: А ще в 1980-х роках у Рейк’явіку будували новий центр міста — хоча насправді він так і не став справжнім міським центром. Але це етап, через який проходили багато міст. Це був дуже динамічний період для Рейк’явіка, тож місто справді стало своєрідним персонажем у книжці.

Яке значення мають просторові дихотомії в ісландському нуарі? Чи має Рейк’явік власну міфологію?

Катрін Якобсдоттір: Має, бо багато старих кримінальних романів у назві мали слово «Рейк’явік». Наприклад, Таємниці Рейк’явіка, що вийшли у 1930-х, або У Рейк’явіку все добре — теж із 1930-х. Тож Рейк’явік завжди був міфологізованим персонажем у кримінальній прозі, бо саме там, згідно з наративом, панує корупція, там — злочинний світ і маргінали. А сільська Ісландія, навпаки, завжди зображувалася як — ну, може, не цілком невинна, але принаймні зовні — чиста й невинна. Хоч і там можуть траплятися погані речі.

Раґнар Йонассон: Думаю, у багатьох творах ісландської літератури XX століття — не лише в книжках, а й у фільмах — простежується ця тема протиставлення села й міста. Рейк’явік — дуже молоде місто. Більшість наших батьків насправді не родом із Рейк’явіка. Навіть ми з Катрін асоціюємо себе з іншими місцями — на півночі чи півдні, бо наші батьки чи дідусі з бабусями звідти. Тож у нас небагато людей, які можуть сказати, що вони з Рейк’явіка.

Катрін, хочу поставити питання про зв’язок між ісландською кримінальною прозою і національною ідентичністю. Чому, на вашу думку, «національність стала однією з ключових опор жанру»? І враховуючи глобальну привабливість і маркетинг жанру — чи не створює ця система національних знаків екзотизовану Ісландію, так звану «Ісландію для туристів» для світового читача? Чи це радше беззмістовний, але похмурий націоналізм як форма екзистенційної кризи в Ісландії, до якої звертається кримінальна проза?

Катрін Якобсдоттір: Раніше ви питали мене про міст між академічним і художнім письмом — можливо, ось цей міст для мене. Я писала про національні маркери в ісландській кримінальній прозі й була дуже критичною до них, але в цьому романі ми свідомо використовували саме ті національні ознаки, які часто трапляються в популярній культурі. Тож, можливо, це такий собі символічний жест у бік жанру кримінальної прози як складника масової культури, бо в багатьох таких творах можна побачити певне уявлення про те, ким ми себе вважаємо як націю. І з цього погляду там справді багато цікавого.

Ми писали книжку для ісландської авдиторії. Ми настільки писали її для ісландців, що я була здивована, коли дізналася, що вона подобається і за межами Ісландії.

Раґнар Йонассон: Усе, що я пишу — для ісландського читача. І я вважаю, що саме так і має бути. Якщо ти пишеш книжку, дія якої відбувається в Ісландії, вона виходить в Ісландії — ти маєш бути чесним зі своєю місцевою авдиторією. І саме так ми й зробили.

Чи буде справедливо сказати, що ви свідомо використовували елементи попкультури й культурні маркери в романі?

Раґнар Йонассон: Так, бо для нас це було ностальгійно. Ми писали цю книжку частково для власного задоволення.

Катрін Якобсдоттір: Не частково, а головним чином — принаймні для мого задоволення. Бо Раґнар постійно пише книжки, а я — ні. І не знаю, чи ще коли-небудь це повториться.

_________________________________________________________________________________________________________

Джерело: worldliteraturetoday.org

_________________________________________________________________________________________________________

Купити книжку «Рейк'явік. Нордичний детектив», Катрін Якобсдоттір та Раґнар Йонассон

 В нашому інтернет-магазині представлені книги українською у різних форматах. Паперове видання, електронна книжка чи аудіоформат — обирати лише вам. Ми видаємо нонфікшн і художні книги, книги про психологію, бізнес, суспільство та інші теми, які сьогодні є актуальними

Замовляйте книги на сайті інтернет-магазину laboratory.ua: кешбек і безкоштовна доставка за замовлення від 500 грн

Більше актуальних видань шукайте за посиланням у книжковому інтернет-магазині laboratory.ua

 

 

Відгуки і рецензії
Поки немає коментарів
Написати коментар
Ваше Ім'я*
Ваш Email*
Введіть текст*