Бліц з перекладачем: Олександр Стукало про роботу над книжкою «Як влаштований світ»
За виданням кожної книжки стоїть не лише робота автора, а й цілої команди — редакторів, коректорів, менеджерів і маркетологів. А якщо книжка прийшла до нас із закордону, то ледь не основну роль відіграють перекладачі. Саме їм ми присвячуємо нову рубрику. Першим героєм «Бліц з перекладачем» став Олександр Стукало. У короткому інтерв'ю він поділився із нами, як відбувалася робота над книжкою «Як насправді влаштований світ» Вацлава Сміла, яка нещодавно вийшла у Лабораторії.
Як відбувається сам процес перекладу у вас? Ви маєте якусь інструкцію чи рутину?
Рутини особливої немає, але є певні необхідні етапи:
- попереднє форматування тексту, якщо перекладаю з електронної книжки;
- підрахунок знаків;
- переклад сторінки книжки й середня оцінка часу перекладу сторінки;
- оцінка тематики, виписування тем, які треба підчитати чи погуглити інколи - виписування складних слів заздалегідь;
- вникання в тематику, читання інтернету.
Коли починається сам процес, там уже нічого екзотичного — перекладаєш свою норму, корегуєш очікування і дедлайни, консультуєшся.
Як довго тривала робота над книжкою Сміла?
Не пам'ятаю вже — але, здається, місяця півтора чи два
Чи доводилося вам додатково щось досліджувати, щоб краще зрозуміти цей текст?
Так, дуже багато всього. Особливо запам'яталось, як гуглив сільськогосподарські штуки й думав, що мої батьки й родичі ці всі слова точно знають, а я от мушу гуглити. Плюс там було дуже багато технічних деталей і описів, треба було роздивлятись картинки і шукати фрази/речення, які точно використовуються щодо тієї чи іншої теми, — щоб не винаходити велосипед на кожній сторінці.
Що найскладніше було у перекладі?
Власне, найскладніше було перекласти і описати певні технічні чи природні процеси словами, які вже давно для них придумали фахівці. Всі ці слова треба було спершу знайти, а потім скласти з них речення, та такі, щоб справді існували і були зрозумілі.
Як би ви описали книжку, яку переклали?
Великий компендіум знань про те, як функціонує наш світ на сировинно-енергетичному рівні.
Чому українському читачеві варто взятися за роботу Сміла?
Вона дає відповіді на багато посутніх практичних запитань і заземлює нібито теоретичні концепти.
Якою перекладеною книжкою ви пишаєтеся?
«Сила коміксів. Історія, форма й культура», «Розумні міста», «Шкарпеткожери», «Дванадцять життів Альфреда Гічкока».
Чи є книжка, яку б ви дуже хотіли перекласти?
Дуже хотів би перекласти «Боягузів» Йозефа Шкворецького, побільше Грабала, а ще зробити новий переклад Швейка.
Чи є щось таке, за що б ніколи не взялися?
Не беруся й ніколи не братимуся за книжки з тем, які мені нецікаві, й тем, у яких я зовсім не тямлю.
Що ви вкладаєте у поняття «якісний переклад»?
Переклад, який відповідає поставленому ТЗ, і в якому до слів підібрано адекватні еквіваленти.