Хто робить вибір першим: перекладач обирає книжку чи все ж книжка обирає свого перекладача? Що відбувається за лаштунками перекладу? І чому процес роботи над перекладом — це захоплива подорож, але крізь тернистий шлях і темні хащі? Рубрика «Гра в слова» — це авторські рекомендації, поради та історії від головної редакторки перекладної літератури видавництва Лабораторія, засновниці школи перекладу «Translate it again» і власниці агенції перекладів «United Words of Translation» Марти Госовської. Серед перекладів Марти — «Спостерігаючи за англійцями» Кейт Фокс, «Її тіло та інші сторони» Кармен Марія Мачадо, а також детектив «Покоївка» Ніти Проуз, що вийшов друком у Лабораторії. Про те, як потрапити у передпокій видавництва і почати перекладацьку кар’єру публікуємо у матеріалі.
І я знову про переклад, бо взялася зробити серію дописів про перекладацький світ і як туди потрапити (про це дивіться у першому матеріалі
за посиланням).
Сьогодні буде про те, яким має бути наступний крок, якщо:
- В середовищі ви вже освоїлися і знаєте, у яке видавництво йти, якщо ви мрієте про переклад дитячих чи підліткових книжок; а куди — по мистецькі книжки; де спеціалізуються на мальописах, а де — на найновішому нон-фіку.
- Ви вже знаєте, на кого з перекладачів взоруватися, якщо ви собі обрали орієнтир на скандинавську літературу, а на кого — якщо вам хочеться експериментальної сміливої роботи зі постмодерним текстом.
- Ви вже не сахаєтеся від безміру імен, найменувань, сходили повчитися у Літосвіту, відвідали численні школи перекладу і всі-всі майстер-класи від перекладачів.
- Ви готові подати своє резюме, де ще не значиться перекладів, але жирним шрифтом пише, що у вас є усі необхідні кваліфікації, терпіння і запал до багатогодинної сидячої роботи за екраном творити нову класику перекладів.
Запинаємо паси безпеки, поїхали!
Відправляємо резюме
Шлемо своє грамотно складене резюме, де не пише першим пунктом «вчився у школі з поглибленим вивченням англійської з сьомого по восьмий клас», у видавництво, профіль якого вам найбільше пасує: арт — сюди, нон-фік — туди. Захід має бути влучним і посутнім.
Забігаючи наперед скажу, що писати у всі месенджери видавцям можна, але краще не треба, бо на сайті видавництва є електронна пошта, яка так і називається — для вакансій. От туди і пишемо.
Присягаюся, ми цю пошту читаємо, на листи відповідаємо справно, хоч, каюся, і буває не п'ять хвилин по отриманню. Не треба на другий день перепитувати, чи видавництво листа отримало, а от за тиждень мовчанки вже можна і поцікавитися, що ми там собі думаємо, ігноруючи нового Лукаша.
До резюме пасує додати декілька рядків про себе: від себе, не від чату джіпіті, не треба нічого складного і премудрого — просто розкажіть, чому нам пишете, чого очікуєте. Завжди приємно бачити людину по той бік екрану, а не ідеальне CV на три сторінки.
Набираємось терпіння і чекаємо на відповідь
Видавництво вам відповість. Наберіться терпцю, бо це справді буває не на другий день, але таки відпише — і надішле вам типове тестове завдання. Одразу зауважу, що воно не на десять, не на двадцять і, тим паче не на більше сторінок. Якщо бачите тестове на надцять сторінок — тікайте. Мета тестування — визначити, чи має перекладач відповідні навички. Усе. Жодної експлуатації безкоштовної праці перекладача, щоб потім скомпонувати із шматків перекладу, прости Господи, текст.
Виконуємо тестове завдання
Типове тестове завдання має до трьох сторінок тексту, може й менше. Цей текст добре відомий тому, хто вас тестує. Скоріш за все, він чи вона, його й перекладали особисто, і з них зійшло сто потів на підступних метафорах, двозначних епітетах та всяких інших перекладацьких карах небесних. Тож і ви докладіть усіх зусиль, щоб перекласти якнайкраще і якнайшвидше — ідеально вкластися у три робочі дні, поки пам'ять про вас ще не вивітрилася із заклопотаних трудяг слова. Бо другого шансу, принаймні у найближчому майбутньому і в цьому ж місці, не буде.
Припильнуйте, щоб текст був добре поредагований, відкоректований і оформлений. Не варто обертати свій переклад у PDF-формат, чи ще якісь хитромудрі пейджес, — старий-добрий вордівський док пасуватиме найкраще.
Готуємось отримати вердикт
Відповідальна за тестування особа прочитає і скаже свій вердикт: так чи ні. Аналізу помилок, зазвичай, не буде: як жартує моя колега, Сара, це як у посольстві — отримуєш візу або відмову, «ні обіцянок, ні пробачень», цебто без пояснень, чому ні. По розбір польотів і роботою над помилками йдуть не до потенційного роботодавця, а в навчальні заклади, на консультації та менторство для перекладачів.
Заповітне «так» отримали, що ж далі?
Розкажу в наступному дописі!