У день весілля 2011 року вона виголосила промову з тієї ж причини, однак згодом зрозуміла: змінити сам обряд значно легше, ніж знайти для себе затишне місце у щоденній реальності подружнього життя. Коли її шлюб розпався, Джоанна знову звернулася до Плат — письменниці, яка колись зачарувала її в підлітковому віці, — аби зрозуміти, як бути у світі вже самотньою жінкою.
Вона відкрила для себе нову Сильвію Плат: Сильвію-розлучену — ту, існування якої вона раніше не помічала, десь між Сильвією-дружиною і Сильвією-депресивною.
Те, що намагалася знайти Джоанна Біґґз, — це відповідь на запитання: як жінка може прожити своє власне життя — у шлюбі або, що важливіше, поза ним.
Повну розмову із Джоанною Біґґз про усе, що спонукало до створення книжки «Власне життя», читайте за посиланням.
____________________________________________________________________________________________________________
Плат з гіркотою змальовує Америку 1950-х років і гордує навіть найкращим з того, що може їй дати життя — чоловіком з єльською освітою, роботою у великому місті, вишуканим одягом, вечірками з важливими людьми. Повоєнна Америка ще не готова була дозволити своїм донькам жити так, як вони хотіли б. Удома Естер довідується, що не отримала місця на письменницькому курсі, де, сподівалася, затьмаряться спогади про Нью-Йорк, і скляний ковпак опускається. Усюди, куди б вона не пішла, доведеться «моритися у скислому, мною ж надиханому повітрі». Спроби вибратися з-під скляного ковпака вестимуть її від однієї психіатричної лікарні до іншої, від одного психіатра до іншого, і, нарешті, до палати, де їй намастять жиром скроні й пустять електричні розряди.
Повний уривок про Сильвію Плат із книги «Власне життя» читайте у матеріалі.
____________________________________________________________________________________________________________
Це майже штамп: безліч книжок, фільмів і серіалів досліджують жіноче визволення, тільки щоб наприкінці наділити героїню чоловіком і дитиною. Читання життів і текстів цих книжок навчило мене раніше незнаного: є багато способів добре робити роботу, жити щасливим життям, і в межах конвенційного устрою це не так поширено, як могло б здаватися. Часом приклади, які я обрала, доводять мене до відчаю, але тоді я міркую: якщо вона змогла, я можу принаймні спробувати. Я ніколи не думала, що зможу стати Сімоною де Бовуар, але я завжди знала, що вона була, і коли я почувалася цілковито розгублено й відчайдушно чіплялася за уламки власного життя, мені вистачало цього знання.
Переглядайте також добірку цитат про шлюб і самотність за посиланням.
____________________________________________________________________________________________________________
