Що придбати на «Книжковій країні»: рубрика «видавець рекомендує»
Уже спланували список покупок на фестивалі «Книжкова країна»? Щоб не губитися серед десятків стендів і новинок, варто мати під рукою перевірені поради щодо читання. У новому випуску рубрики «Видавець рекомендує» Антон Мартинов зібрав книжки, до яких точно варто придивитися: від захопливих історій до пригодницьких книг, що не відпускають до останньої сторінки. Гортайте карусель — і обирайте ті, що відгукуються. Усі книжки також доступні до замовлення на laboratory.ua: отримуйте кешбек до 15% і безкоштовну доставку від 500 грн Укрпоштою та від 999 грн — Новою поштою.
___________________________________________________________________________________________________________________
«Зимовий солдат», Деніел Мейсон
Відень, 1914 рік. Двадцятидворічний студент-медик Луціуш, натхненний ідеями про військову хірургію, вступає до армії, сподіваючись працювати у сучасному польовому шпиталі. Однак, коли Європу охоплює Перша світова війна, його відправляють у покинутий лазарет серед гірської долини Карпат. Серед холоду і тифу, їх лише двоє — Луціуш, який ніколи не брав до рук скальпеля хірурга, і загадкова медична сестра Маргарета, яка може навчити його ремесла імпровізованої медицини. Їхню долю змінює непритомний поранений солдат, форма якого розмальована дивними малюнками. І коли здається, що його вже не врятувати, Луціуш приймає доленосне рішення.
Від блиску бальних залів імператорського Відня до замерзлих лісів Східного фронту, від захаращених операційних до поля битви, де гримлять копита козацької кінноти. «Зимовий солдат» — це історія про війну і медицину, сім’ю і кохання, відданість справі і людський подвиг на тлі історичних потрясінь. А також про помилки, які ми робимо, і шанс їх спокутувати.
___________________________________________________________________________________________________________________
«Шьоґун», Джеймс Клавелл
Загублений серед моря англієць Джон Блекторн опиняється в недосяжній для європейців землях Японії, де межа між життям і смертю тонша за лезо бритви, честь дорожча за життя, мовчання важливіше за крик, а слово самурая — закон. Він вчиться говорити чужою мовою і розуміти власне серце. Пізнає чужі правила і ставить під сумнів власні. Джон більше не безмовний спостерігач, а гравець у великій боротьбі за владу й зіткнення цивілізацій. Розриваючись між двома світами — тим, що покинув, і тим, що прийняв — він стає частиною невідворотних змін, що назавжди перепишуть історію світу.
«Шьоґун» — це перший роман «Азійської саги» від майстра історичної белетристики Джеймса Клавелла, що після виходу спричинив потужний сплеск інтересу до японської культури і став одним із найпопулярніших романів у всьому світі.
___________________________________________________________________________________________________________________
«На захід із жирафами», Лінда Рутледж
1938 рік. Велика депресія затягується. Гітлер загрожує Європі, а втомлені світом американці прагнуть дива. Вони знаходять його у двох жирафах, які дивом вижили під час урагану, перетинаючи Атлантику. Далі — дванадцятиденна подорож спеціальною вантажівкою із Південної Каліфорнії до зоопарку Сан-Дієго. За кермом — молодий бешкетник Вудро Вільсон.
«На захід із жирафами», заснована на реальних подіях історія, що переплітає правду й вигадку, де зустрічаються перша у світі жінка-директорка зоопарку, Старигань із загадковим минулим, молода фотографка із особистою таємницею і негідники.
Як це — змінитися завдяки грації дивовижних тварин, доброті незнайомців і плину часу?
___________________________________________________________________________________________________________________
«Кінець світу — це лише початок», Пітер Зайган
2019: останній рік розквіту світової економіки. Світ став дешевшим, швидшим і кращим: ми створили понад тридцять дедалі досконаліших версій iPhone, пересіли на електротранспорт удесятеро швидше, ніж колись перейшли на традиційні двигуни внутрішнього згоряння, а наш ноутбук зараз має більше пам’яті, ніж усі комп’ютери світу сукупно наприкінці 1960-х. Умови життя так само покращились: за останні 70 років менша кількість населення загинула у меншій кількості воєн, голоду й епідемій, ніж за весь час від початку писемної історії. З історичного погляду ми купаємося у розкошах і щасті. От тільки ідеальний момент історії добігає кінця, а ми стрімко рухаємося до дорожчого, гіршого й повільнішого світу.
Геополітичний стратег і автор книги «Кінець світу — це лише початок» Пітер Зайган описує світ майбутнього, де країни не матимуть іншого вибору, окрім як виробляти власні товари, вирощувати власну їжу, забезпечувати власну енергію, вести власні битви, і робити все це з населенням, яке скорочується і старіє. Автор запрошує читачів у пізнавальну (і трохи жахливу) подорож, сповнену невтішних прогнозів, дотепів і фірмової зухвалості, що веде до відповіді на питання: що ж буде далі? Адже кінець світу — це тільки початок.
___________________________________________________________________________________________________________________
«Берлін. Падіння — 1945 рік», Ентоні Бівор
Січень, 1945 рік. Червона армія, сповнена жаги помсти й ідеологічно нацькована політичними інструкторами, перетнула кордони Німеччини. А те, що відбувалося далі, стало однією з найжорстокіших трагедій ХХ століття: масові вбивства, зґвалтування, грабежі, знищення міст і колон біженців, і мільйони цивільних кинуто напризволяще через фанатичну відмову нацистського керівництва визнати поразку.
Спираючись на архівні матеріали і свідчення очевидців, британський військовий історик Ентоні Бівор створив переконливий портрет війни, де на тлі божевільних наказів Гітлера й безжальних рішень Сталіна постав світ, у якому панують руйнування, страх і насилля, та водночас народжуються несподівані прояви героїзму й людяності. Це потужне нагадування про те, що зло має людське обличчя, а війна назавжди залишає слід у долях мільйонів.
___________________________________________________________________________________________________________________
«Любити Емі», Дженіз Вайнгауз
Емі Вайнгауз — одна з найяскравіших британських співачок. Її голос зачаровував мільйони, талант здавався безмежним, а життя — занадто коротким. У 27 років її історія трагічно обірвалась, і залишилися лиш музика й безліч запитань.
«Любити Емі» — це глибоко особиста й пронизлива книжка матері співачки, Дженіз Вайнгауз, яка розповідає історію доньки, яку світ знав як ікону, а вона — як маленьку Емі. Дженіз відкриває її справжню — емоційну, бунтівну, тендітну, з величезним серцем і незбагненним болем. Це дуже інтимний погляд на залаштунки життя, смерті й пам’яті Емі Вайнгауз, виплеканий материнською любов’ю і спогадами, що допомагає зрозуміти її шлях і спадок, який вона лишила після себе.
___________________________________________________________________________________________________________________
«Як протистояти диктатору», Марія Ресса
Свобода слова — не абстракція. Це конкретні люди, які ризикують життям заради правди. Однією з таких людей є Марія Ресса — журналістка світового масштабу, лауреатка Нобелівської премії миру, співзасновниця незалежного медіа Rappler. Вона роками боролася з корупцією, маніпуляціями й авторитаризмом у рідній країні — на Філіппінах, де проти неї виступила вся державна машина. Переслідування за сфабрикованими звинуваченнями, закриття мовників, блокування вебсайтів, армії інтернет-ботів, що заливають простір брехнею та ненавистю, і все заради того, щоб вона перестала боротися за правду.
У мемуарах «Як протистояти диктатору» Ресса не просто описує філіппінську реальність, а відкриває світові глобальний феномен: як соціальні медіа стали платформами для дезінформації, алгоритми підсилюють гнів і поляризацію, і як це живить авторитаризм не лише в Азії, а й у Європі та США. Війна з наркотиками на Філіппінах, штурм Капітолія в США, Brexit і кремлівська пропаганда — Марія Ресса малює глобальну карту сучасної цифрової тиранії і шукає відповідь на одне просте запитання: чим ми готові пожертвувати заради правди?
___________________________________________________________________________________________________________________
«Бірнамський ліс», Елінор Каттон
Сатиричний трилер про зіткнення між екоідеалізмом і приголомшливим багатством від лавреатки Букерівської премії
Зсув загородив Коровайський перевал, що знаходиться на Південному острові Нової Зеландії, відрізавши від світу містечко Торндайк і значну частину його ферми. Ця екологічна катастрофа дає можливість «Бірнамському лісу», нерегульованому партизанському (часом навіть злочинному!) садівничому колективу, що висаджує культури там, де ніхто не помітить, нарешті стати більш-менш платоспроможними. Та ділянкою також цікавиться американський мільярдер Роберт Лемуан, який розповідає Мірі Бантінг, засновниці «Бірнамського лісу», що на цій території він планує побудувати бункер на випадок імовірного кінця світу.
Попри те, що вони стоять по різні боки барикад, їм загрожують спільні вороги. Але чи готові вони довіритися одне одному, якщо їхні ідеали та ідеології діаметрально протилежні?
Від авторки приголомшливого роману «Світила», «Бірнамський ліс» — це дотепний психологічний трилер, що досліджує, наскільки далеко здатні зайти люди, аби забезпечити своє виживання.
___________________________________________________________________________________________________________________
«Поступовість. Аргументація на користь поступових змін у радикальну епоху», Ґреґ Берман, Обрі Фокс
Саме зараз, на думку багатьох експертів, людство переживає переломний момент, що вимагає радикальних змін у мисленні та формування нової політики. Заклики до сміливих, глобальних змін лунають звідусіль — президенти й лідери думок, представники протилежних політичних течій, блогери й навіть ваші сусіди в якийсь момент стали активістами. Що особливо гостро відчувається у соціальних мережах. Але чи справді радикалізм — найкращий спосіб зробити світ кращим?
«Поступовість» Греґа Бермана та Обрі Фокс доводить, що всупереч радикальним прагненням активістів, саме покроковість у впровадженні реформ — найкращий шлях уперед. Автори підкреслюють, що в часи інтенсивної поляризації — поділу на «чорне» і «біле» — будь-які зусилля, спрямовані на просування радикальних змін, неминуче викличуть значну зворотну реакцію. Громадськість мало підтримує сміливі зміни, однак готова підтримати широкий спектр поступових реформ, які, в разі їхньої реалізації, зменшать страждання і підсилять справедливість. Щоб проілюструвати, як поступові зміни з часом можуть призвести до значних змін, Берман і Фокс наводять портрети «героїчних інкременталістів», які здійснили значущі реформи в різних сферах — від розширення системи соціального забезпечення до зниження рівня злочинності й ув'язнення.
___________________________________________________________________________________________________________________
«Школа для варварів. Освіта за нацистської влади», Еріка Манн
Еріка Манн, представниця покоління німецької молоді часів Другої світової війни, на власні очі бачила, як Третій рейх спотворював престижну систему освіти, перетворюючи школи на інструмент промивання мізків. Ці методи передбачали відсторонення дітей від батьків, утвердження расової вищості замість науки й виховання культу особистості фюрера.
«Школа для варварів. Освіта за нацистської влади», видана у 1938 році, коли нацизм зміцнював свою владу, стала одним із найбільших викривальних досліджень, і водночас тривожним попередженням про те, як легко освіту можна перетворити на знаряддя досягнення тоталітарних цілей.
___________________________________________________________________________________________________________________
