«Винайдення влади. Королі, папи і розквіт Заходу»: як світські правителі чинили опір церкві?

Поділитись

06 грудня 2024, Пт

На основі своїх знань у галузі політичного маневрування, укладання угод та теорії ігор професор політології Брюс Буено де Мескіта переносить читача у Середньовіччя і руйнує поширені міфи про те, що західні цивілізації «вільніші, багатші й менш насильницькі». Автор пояснює, як домовленості між церквою та владою вплинули на перебіг всієї європейської історії й стимулювали економічне зростання цілих регіонів. Книга «Винайдення влади» — це революційне історичне дослідження, яке перевертає звичні уявлення про європейську культуру, релігію і расу та представляє нове переконливе бачення світової історії.

Про автора:

Брюс Буено де Мескіта — професор політології Нью-Йоркського університету та старший науковий співробітник Інституту Гувера. Автор сімнадцяти книг, серед них і The Dictator's Handbook. Він також директор Центру врегулювання конфліктів та багатостороннього співробітництва Нью-Йоркського університету, співзасновник Selectors, LLC, нью-йоркської консалтингової компанії, яка консультувала уряд США і компанії зі списку Fortune 500.

У цій книжці аналізується Вормський конкордат — здебільшого забута чи недооцінена угода, підписана 23 вересня 1122 року. Згадуються й попередні угоди, що уклала католицька церква з англійськими та французькими королями ще в 1107 році. Саме вони заклали фундамент для створення винятковості Заходу: спершу у Франції, а відтак поступово на північ і далі. Ці договори заклали основу для того, щоб Північна Європа стала успішнішою за Південну. Після них деякі країни Європи відділилися від католицької церкви — тоді як інші залишилися з нею. У певних частинах континенту наука розвивалася краще, ніж в інших. Також окремі королівства створили відповідальні уряди раніше за інші монархії. Таким чином, деякі цінності зародилися й почали поширюватися за чотириста років до Мартіна Лютера й протестантської Реформації.

Чому Європа почала вирізнятися після 1000 року, а не раніше?

Це можна пояснити однією дивовижно простою причиною: в Європі релігійними і державними очільниками були різні люди, які тривалий час на рівних протистояли одне одному в давній, затяжній і напруженій боротьбі за політичний контроль.

Католицька церква відіграла вирішальну роль у появі винятковості Заходу, але це не заслуга релігійних вірувань церкви. Монархії Європи також відігравали важливу роль, але винятковість не залежала від їхнього стилю управління або поваги (чи радше зневаги) до свободи. Заслуга належала конкуренції між королями і папами, монархіями і церквою, монархами та їхніми підданими, а не комусь із них окремо.

Тож історія винятковості Європи — це історія стратегічних пускових механізмів і конкурентної логіки. На мою думку, це пояснює, чому Західна Європа, попри погані показники упродовж 1000 років після народження Христа, стала значно багатшою і вільнішою за більшу частину решти світу.

Як пояснити «винятковість Заходу»?

Пояснення «західної винятковості», які спираються на міфи про кращу культуру чи релігійні вірування, не витримають і натяку на ретельну перевірку.

Більш імовірними є припущення деяких вчених. Зокрема шотландський економіст Адам Сміт і німецький соціолог Макс Вебер вважали, що деякі частини Європи (Англія, Нідерланди і навіть на якийсь час Німеччина — за часів Отто фон Бісмарка) отримали перевагу, бо прийняли капіталізм раніше за інші країни. Однак це переконання далеко не універсальне: інші, як-от Карл Маркс і Фрідріх Енгельс, стверджували, що капіталізм прирік багатьох європейців на зубожіння і революцію. Вони навели переконливі аргументи мільйонам європейців та основним політичним партіям.

Однак це лише найзагальніші аргументи. Існують і більш специфічні. Згідно з одним доводом, винятковість була спричинена зміною поглядів церкви на шлюб і родину. Значення мав також вплив цих змін на родинні стосунки та зростання авторитету церкви.

Інший аргумент каже, що успіх Європи був пов’язаний з поширенням грамотності. Цей процес безпосередньо асоціюється з винаходом Ґутенберґа і друком Біблії у 1450-х роках. Це, своєю чергою, працювало й на Реформацію.

Однак є ще третя ідея, яка іде врозріз із попередніми двома: ймовірно, ішлося про звичайне везіння. Можливо, сучасна Європа та її західні відгалуження були створені тоді, коли в 1492 році італієць під іспанським прапором перетнув океанську блакить і наштовхнувся на «Новий світ» та можливість скористатися перевагами його багатств.

Мистецтво і початок секуляризму

Нові ідеї про релігію та секуляризм, які шкодили церкві й приносили користь світським володарям, супроводжувалися паралельними процесами в мистецтві, оскільки поширеність релігійного мистецтва різко впала. Ми бачимо, що світське мистецтво поступово становить дедалі більший відсоток від усього європейського мистецтва.

Світська влада оприявнювалася разом із тим, як на зміну релігійному мистецтву, що панувало до конкордату, прийшли зображення королів і королев, а також сцен повсякденного життя. До того ж якщо ми розділимо поширення творів мистецтва за відстанню від Рима, то чітко побачимо, що кількість релігійних творів мистецтва, які з’явилися поблизу Рима, зменшується, але відтак переживає відродження після бунту Мартіна Лютера, тоді як твори релігійного мистецтва практично зникають, коли ми віддаляємося від Рима. Далеко від Рима ми бачимо розквіт фламандських зображень звичайного життя, а також німецьких і голландських портретів пересічних людей і заможних меценатів. Майже всі релігійні зображення зникають.

Коли монархи прийняли своє звільнення від папи й отримали більшу владу, вони стикнулися з новими викликами своєму авторитету саме через проведені ними реформи. До націоналізму зверталися у Франції та Англії, коли ці країни боролися одна з одною, до нього також зверталися, щоб протистояти тиску з боку Боніфація VIII. Щоб досягти своїх світських цілей, французький король Філіп і англійський король Едуард вважали за корисне піти на поступки своїм підданим. Тепер поява законних претензій з боку підданих боляче вдарила по правителях, поставивши Європу на шлях представницького, відповідальнішого уряду.

Більше дізнавайтеся у книзі!

Передзамовити книжку «Винайдення влади. Королі, папи і розквіт Заходу» Брюса Буено де Мескіта