Чи є ваш вибір раціональним або чому розум не такий привабливий, як емоції?

Сьогодні людство досягло неймовірного технологічного і наукового розвитку, але разом з цим, схоже, втратило розум. Як може вид, який менш ніж за рік створив вакцину від Covid-19, вірити у фейкові новини, теорію змови та шарлатанство? Можливо, від природи ми просто ірраціональні? Пінкер у своїй книжці «Раціональність» безжально відкидає це твердження та доводить, що і в примітивних племенах, і в технологічно найрозвиненіших містах люди народжуються розумними та раціональними. Людство просто забуло про переваги потужних інструментів міркування, які ми відкрили протягом тисячоліть: логіку, критичне мислення, імовірність і причиново-наслідкові зв'язки. Ми боїмося змін, тому весь час робимо неправильні висновки, покладаючись на звички та інтуїцію. Та насправді раціональність є лише способом отримати те, чого ми хочемо. Саме вона веде нас до найкращого вибору та допомагає цьому світові не скотитися в хаос.

Реальне vs міфологічне мислення
_________________________________________________________________________________

Люди ділять світ на дві зони. Одна складається з фізичних об’єктів навколо них, інших людей, з якими вони мають справу безпосередньо, пам’яті про їхню взаємодію, а також правил і норм, які регулюють життя. Люди мають переважно точні переконання щодо цієї зони, і всередині неї вони міркують раціонально. У цій зоні вони вірять, що існує реальний світ і що переконання стосовно його функціонування істинні чи хибні. У них немає вибору: це єдиний спосіб зберегти бензин у машині, гроші в банку, а дітей одягнутими та нагодованими. Назвімо це реальним мисленням.

Інша зона — це світ за межами безпосереднього досвіду: далеке минуле, непізнане майбутнє, далекі люди та місця, віддалені коридори влади, мікроскопічне, космічне, контрфактичне, метафізичне. Люди можуть мати уявлення, що відбувається в цих зонах, але не мають можливості дізнатися, і в будь-якому випадку це не впливає суттєво на їхнє життя. Переконання в цих зонах — це наративи, розважальні, натхненні або морально повчальні. Чи є вони буквально «істинними» чи «хибними» — неправильне запитання. Функція цих переконань полягає у створенні соціальної реальності, яка зв’язує плем’я чи секту та дає їм моральну мету. Назвімо це міфологічним мисленням.

Небажано вірити твердженню, якщо немає жодних підстав припускати, що воно правдиве
Бертран Рассел

Ключ до розуміння нестримної ірраціональності полягає в тому, щоб визнати, що твердження Рассела не прописна істина, а революційний маніфест. Протягом більшої частини людської історії та передісторії не було жодних підстав припускати, що положення про існування віддалених світів істинне. Але такі погляди можуть давати сили і надихати, що робило їх досить бажаними.

Максима Рассела — це розкіш технологічно розвиненого суспільства з наукою, історією, журналістикою та інфраструктурою пошуку істини, включно з архівними записами, наборами цифрових даних, високотехнологічними інструментами та спільнотами редагування, перевірки фактів і рецензування. Ми, діти Просвітництва, дотримуємося радикального кредо універсального реалізму: ми вважаємо, що всі наші переконання повинні відповідати реальності. Нас хвилює те, правдиві чи хибні наші історія створення, легенди про заснування, теорії про невидимі поживні речовини, мікробів та сили, уявлення про могутність, підозри щодо наших ворогів. Це тому, що ми маємо інструменти, щоб отримати відповіді на ці запитання або принаймні призначити їм гарантований ступінь довіри.

І ми маємо технократичну державу, яка теоретично повинна втілювати ці переконання в життя. Але хай яким бажаним був цей символ віри, він не є природним. Надаючи імперіалістичний мандат реальному мисленню завоювати всесвіт віри та витіснити міфологію на узбіччя, ми дивні, або, як люблять казати еволюційні соціологи, дивні: освічені індустріалізовані багаті демократичні вестерни. Принаймні такими є найосвіченіші з нас. Людський розум пристосований до розуміння віддалених сфер буття за допомогою міфологічного мислення. Це не тому, що ми походимо від плейстоценових мисливців-збирачів, а тому, що ми походимо від людей, які не прийняли (або не змогли прийняти) ідеал Просвітництва — універсальний реалізм. Перевіряти всі свої переконання розумом і доказами — це неприродна навичка, і її потрібно прищеплювати й розвивати як грамотність і вміння рахувати.

Скажи людям, що на небі живе хлопець, який створив всесвіт, і переважна більшість повірить тобі. Скажи їм, що фарба ще не висохла, і вони помацають, щоби переконатися.
Джордж Карлін

Незважаючи на перемоги реального мислення, міфологічне мислення все ще займає багато території в ландшафті панівних переконань. Яскравим прикладом є релігія. Понад два мільярди людей вірять, що той, хто не прийме Ісуса як свого спасителя, буде приречений на вічні муки в пеклі. На щастя, вони не роблять наступного логічного кроку, і не намагаються примусово навернути людей у християнство задля їхнього блага, і не катують єретиків, які могли б накликати прокляття на інших. Проте в минулі століття, коли християнська віра потрапляла в зону реальності, багато хрестоносців, інквізиторів, конкістадорів і солдатів у релігійних війнах робили саме це. Подібно до стрільця в піцерії, вони вважали свої переконання правдивими буквально. І хоч багато людей стверджують, що вірять у загробне життя, вони, схоже, не поспішають залишати цю долину сліз заради вічного блаженства в раю.

На щастя, західна релігійна віра безпечно припаркована в зоні міфології, де багато людей захищають її суверенітет. У середині нульових «Нові атеїсти» Сем Гарріс, Деніел Деннетт, Крістофер Гітченс і Річард Докінз стали об’єктами наклепів не лише з боку євангелістів, які захоплювалися Біблією, але й з боку мейнстримних інтелектуалів. Ці «фейтеїсти» (як їх назвав біолог Джеррі Койн), або віруючі у віру (термін Деннетта), не заперечували, що Бог насправді існує. Вони натякали, що розглядати існування Бога як питання правди чи брехні недоцільно, непристойно або просто недоречно. Віра в Бога — це ідея, яка виходить за межі реальності, придатної для перевірки.

Чому люди нехтують аксіомами раціонального вибору?
_________________________________________________________________________________

По-перше, весело показувати, які люди ірраціональні, по-друге, приємно викривати, якими поганими психологами були класичні економісти й теоретики ухвалення рішень. Ґіґеренцер любить розповідати невигадану історію про двох спеціалістів із теорії ухвалення рішень, один із яких мучився, чи погоджуватися на привабливу посаду в іншому університеті. Колега сказав йому: «Запиши корисність нової і поточної посади, помнож їх на їхню ймовірність і вибери ту, яка буде більша. Зрештою, саме так ти радиш у своїй роботі». Перший лише огризнувся: «Не вигадуй, це серйозна справа!».

Звісно, в окремих випадках, як-от з дорогоцінними стосунками чи жахливістю смерті, нам краще не вдаватися в обчислення, які передбачає теорія. Проте ми завжди хочемо, щоб наш вибір відповідав цінностям. Саме це здатна дати теорія очікуваної корисності, і не варто сприймати таку узгодженість як належне. Ми назвемо своє рішення дурним, якщо воно йде проти наших цінностей, і мудрим, коли воно утверджує їх. Як ми переконались, іноді порушувати аксіоми справді безрозсудно, особливо якщо уникати складних суспільних компромісів, гонитися за нульовим ризиком чи стати жертвою маніпуляції через підібрані слова. Підозрюю, що в житті кожного була незліченна кількість ситуацій, коли ми вчинили би мудріше, помноживши ризик на винагороду.

Чи варто, купуючи техніку, брати продовжену гарантію, яку наполегливо пропонує продавець? Близько третини американців погоджуються, генеруючи понад 40 мільярдів доларів на рік. Але чи є справжній сенс страхувати тостер? Ризик не такий великий, як з автомобілем чи будинком, де фінансові втрати підірвуть ваш добробут. Якби споживачі хоч приблизно замислювалися про очікувану вартість, вони помітили би, що продовжена гарантія коштує майже чверть ціни продукту, тобто окупиться лише за умови, що ймовірність поломки перевищує 1 до 4. Прогортавши відгуки на сайті Consumer Reports, ви побачите, що сучасні побутові прилади значно надійніші, наприклад, будь-якого виду ремонту потребує менше ніж 7 % телевізорів. Або візьмімо франшизу під час страхування будинку. Чи варто доплачувати 100 доларів на рік, щоб не витрачатися з власної кишені на претензії сумою від 1000 до 500 доларів? Багато хто робить так, але сенс у цьому є, тільки якщо подавати заяву кожні п’ять років. У середньому власники житла звертаються за відшкодуванням приблизно раз на двадцять років, тобто люди платять 100 $ за 25 $ очікуваної вартості (5 % від 500 $).

Множення ймовірностей на результати має сенс, навіть коли в нас немає точних чисел. Скільки людей зруйнували своє життя в грі з високими шансами на невеликий прибуток і крихітними шансами на катастрофічний програш — звернувши з юридичної стежки заради невеликого грошового бонусу, який не був їм критично потрібен, ризикуючи репутацією і спокоєм заради безглуздої авантюри? Або мовою здобутків, а не втрат: скільки одинаків і одиначок втрачають невеликий шанс на довге щасливе життя зі спорідненою душею, думаючи про високу ймовірність зіпсувати вечір кавою із занудою?

І про життя на кону: ви хоч раз економили хвилину в дорозі, перевищуючи швидкість, чи потурали нетерплячці, читаючи нове повідомлення на переході? Чи зробили би ви це, зваживши переваги і ймовірність аварії, помножену на ціну вашого життя? І чи можете назвати себе раціональними, якщо не міркуєте так?

Більше читайте у книзі «Раціональність. Що це таке, чому важливе і чому трапляється так рідко»

_________________________________________________________________________________

Придбати книжку «Раціональність. Що це таке, чому важливе і чому трапляється так рідко» Стівена Пінкера

В нашому інтернет-магазині laboratory.ua представлені книги українською у різних форматах. Паперове видання, електронна книжка чи аудіоформат — обирати лише вам. Ми видаємо нонфікшн і художні книги, книги про психологію, бізнес, суспільство та інші теми, які сьогодні є актуальними

Замовляйте книги на сайті інтернет-магазину laboratory.ua: кешбек і безкоштовна доставка за замовлення від 500 грн

Більше цікавих та актуальних видань шукайте за посиланням у книжковому інтернет-магазині laboratory.ua