Книжкова полиця Катерини Єгорушкіної: авторка книжки «...І тоді наш будинок став кораблем» про улюблені книжки

Кожна книжкова полиця — це окремий світ, який може багато розповісти про свого читача. Цього разу книжкові лаборанти розпитали про особисту бібліотеку Катерини Єгорушкіної — письменниці, поетки й авторки книжки «І тоді наш будинок став кораблем. Історії про емоційний спадок війни». Які книжки зараз поруч із авторкою, що найбільше зачепило останнім часом і до яких історій хочеться повертатися знову?

___________________________________________________________________________________________________

Остання прочитана книжка

Дануте Гайлене «Що вони з нами зробили. Життя Литви з точки зору психології травми»

У нас із литовцями багато спільних травм: радянська окупація, депортації, сталінський терор, Друга світова, тож ця книжка допомагає краще зрозуміти спільний постколоніальний спадок. Загалом праці про трансґенераційні травми і способи їх подолання дарують мені надію: травматичні події, які зараз є нашою реальністю, колись стануть минулим. І, доклавши певних зусиль, ми як суспільство зможемо перейти до посттравматичного зростання.

Книжка, яку ви читаєте зараз

Астрід Ліндґрен «Щоденники воєнного часу. 1939–1945»

Цей особистий щоденник Астрід вела ще до публікації її відомої книжки “Пеппі Довгапанчоха”. Вочевидь, із внутрішньої потреби зафіксувати й осмислити дійсність. Коли читаю її записи, складається враження, що вона пише про те, що відбувається зараз, під час російського вторгнення. Деякі зовнішні реалії можуть відрізнятися, але емоційне переживання і те, що Росія тоді і тепер була агресором – усе це нам близьке й зрозуміле. Тільки наша війна триває довше, ніж Друга світова, і ми не маємо певності, що агресора буде покарано. 

Книжка, яку хочеться радити кожному

Йоган Гарі «Мистецтво зосереджуватися. Як у нас украли увагу»

Важко знайти книжку, яку можна порадити кожному, але саме ця допомагає знайти відповіді на запитання про ключові зміни у психології людини 21 століття.
Журналіст Йоган Гарі опитав фахівців з різних царин, аби зрозуміти, що відбувається з людською увагою. Саме ця книжка допомогла мені менше відволікатися у пошуках швидкого дофаміну, а натомість зосередитися на свідомо обраних напрямках й одержувати глибоке задоволення від праці, творчості, стосунків.

Книжки, які ви перечитуєте чи перечитували не раз

Антуан де Сент-Екзюпері «Маленький принц» і Ґеоргі Ґосподінов«Часосховище»

Першу кілька разів перечитувала у дорослому віці: вона нагадує про важливість зв'язку із внутрішньою дитиною. Саме цей зв'язок є джерелом радості, мудрості, спонтанності й автентичності.

Друга проговорює важливі речі про пам'ять і загрозу її втрати, звертає увагу на місце пропаганди там, де люди обирають суміш забуття і ностальгії. Мені подобається есеїстичність цього роману, тож часом розкриваю його на першій-ліпшій сторінці, перечитую кілька фраз і знову відкладаю. 

Книжка, яка дуже вплинула на вас чи змінила ваші погляди

Віктор Франкл «Лікар і душа. Основи логотерапії»

Широкому загалу більш відома книжка Франкла “Психолог у концтаборі”, але для мене важливіша ось ця, де він розповідає про засади свого методу екзистенціальної терапії – логотерапію. Про різні рівні сенсів, які можна усвідомити і втілювати у своєму житті навіть у дуже складних обставинах.

“Соматичні епідемії є типовими наслідками війни, тоді як психічні епідемії – це потенційні винуватці війни”, – одна з підкреслених мною фраз у книжці, яка зараз дуже відгукується.

Найбільш недооцінена, на ваш погляд, книжка

Думаю, справедливіше буде виокремити не одну книжку, а певний спосіб організації тексту. Це поезія. Якісна, вишукана поезія, яку видають переважно накладами 500-1000 примірників. Для мене такі збірки – справжній скарб, адже кілька рядків можуть спричинити такі глибокі рефлексії, на які часто не здатні романи. На жаль, у нас якісну поезію часто цінують лише після (внаслідок?) смерті / загибелі автора (як було, скажімо, з віршами Максима Кривцова), або ж орієнтуються на ті імена, що на слуху.

Три книжки, які ви б узяли з собою, якби були змушені переїхати кудись і не могли б забрати всю бібліотеку?

Андріс Калнозолс «Мене звуть Календар»

Це така щемка, добра і людяна історія, якою хочеться лікувати душевні рани.

Молодий чоловік з особливостями розвитку намагається поволі вийти зі своєї мушлі у великий світ, рефлексує над словами, іменами й людськими стосунками у свій дуже оригінальний спосіб. І врешті-решт, намагаючись підставити плече іншим у їхній самотності, сам стає менш самотнім.

«Вільний у полоні. Книга-діалог із Ігорем Козловським» (упорядниця: Анна Грувер)

Мені бракує Ігоря Анатолійовича і його здатності, попри все пережите, плекати радість у собі та інших, не цензурувати вітальність у всіх її виявах. Ми працювали над кількома книжками разом, зустрічалися на каву, листувалися. Планували ще побачитися, але не встигли. Тож ця книжка для мене – спосіб зустрітися знову і згадати його голос. 

Еріх Фромм «Мистецтво любові»

Любов може бути не лише спалахом, а й мистецтвом, яке здатна опанувати зріла особистість. Не достатньо обрати “правильну” людину для любові, потрібно плекати це почуття на різних рівнях. Фромм міркує про різновиди любові: материнську, братерську, еротичну, любов до себе і любов до Бога. Як вони взаємодіють між собою і допомагають проживати життя більш усвідомлено.

Яку книжку чи книжки ви плануєте/хочете прочитати?

Гайнріх Бьолль «Очима клоуна»

Роман про клоуна, який намагається говорити правду у післявоєнному суспільстві. Гадаю, мені буде цікаво порефлексувати на тему цензури і самоцензури, особливо коли йдеться про часи постправди, в які ми живемо. 

Що б ви побажали читачам?

Читати і насолоджуватися процесом переживання й осмислення різних досвідів, навіть болісних. Шукати книжки відповідно до внутрішніх питань, які наразі ятрять. Шукати унікальні авторські голоси, якісну роботу з мовою, глибину. Не гнатися за тим, що читають усі. Припинити споживати книжки, а натомість зустрічатися з текстом, готуючи своє серце. Передусім важить якість контакту, а не те, що ви можете переказати іншим.

___________________________________________________________________________________________________