Темрява душі й загадковий щоденник: уривок з книги «Острів темряви»

Репортерка Фрея Сінклер завжди знала, що вона не така, як усі. Очікуючи на результати діагностики аутизму, вона вирішує змінити власне життя — звільнитися з роботи в одному з провідних шотландських видань і переїхати до рідного містечка Оркні. Але її плани руйнуються, коли під час зимового шторму на берег дикої Атлантики виносить людські рештки. Ідентифікація кісток оголює старі рани островів і вперше проливає світло на темну правду, яку ніхто не хоче визнати. З настанням темряви одержиме полювання Фреї за відповідями перетворюється на смертельну гру в піжмурки, адже кожна таємниця, яку вона розкриває, загрожує кар'єрі, ставить під удар сім'ю та наражає на небезпеку нових жертв убивці, що підстерігає з тіні... Публікуємо уривок із книги Деніела Обрі «Острів темряви» у матеріалі.

Вони піднялися слідом за Бет тьмяними сходами, притьмареними ще понурішими шпалерами. Спальня Оли була за останніми дверима від сходового майданчика, ліворуч. Двері були зачинені. Єдині з усіх.

— Я все залишила як було, — сказала Бет, відчиняючи їх легеньким поштовхом, ніби позаду міг хтось бути. — Знаєте, якби вона колись…

Її голос обірвався, коли вона заглянула в кімнату. Плечі згорбились, обличчя скривилося від сліз. Неспроможна перейти поріг, вона відступила, даючи Фреї змогу зазирнути всередину. Кімната була, ніби часова капсула, запечатана й заморожена відтоді, як майже два десятиліття тому Ола востаннє з неї вийшла. Джилл виудила із сумочки паперову хустинку й передала Бет, потім обхопила її рукою і навіть не поворухнулася, щоб зайти в кімнату.

Фрея оминула обох і зайшла всередину. Як і в решті будинку, у кімнаті смерділо цвіллю, але в сотню разів дужче. Так сильно, що Фрея відчувала, як запах стікає по горлу, наче навіть повітря таке, як і сімнадцять років тому. Краєвид із вікна простягався вниз пагорком просто до моря, але дощ так лив, що нічого не можна було розгледіти за дахами на протилежній вулиці. Він занурював спальню в моторошну напівтемінь. Погляд Фреї впав на плакати на стінах: їхні кутики обтріпалися, а колір вицвів від сонця, що палило їх роками. Зображувалися попгрупи підліткових років Фреї: The Pussycat Dolls і The Black Eyed Peas. Усе в білому, рожевому і сріблястому кольорах.

Фрея не могла описати своїх відчуттів. Почувалась просто чудернацьки, але не зовсім розуміла чому. Безіменний жах танцював у її грудях, поки вона роздивлялася фотографії, прикріплені до стін і дверей шафи на клейку масу. Бет не обманювала: їх були сотні, на кожній молоді дівочі обличчя, притулені одне до одного, з випнутими на камеру губами. Деяких із них Фрея впізнала: пам’ятала вчинки, але не імена. Більшість світлин зробили надворі, на лавках у центрі Стромнесса або в компанії хлопців на пляжі. Лише декілька, схоже, були з якоїсь домашньої вечірки. І лише на кількох Ола й Ліам удвох.

— Як довго Ола з Ліамом зустрічалися? — запитала Фрея, скоріше міркуючи вголос.

Обернувшись, усвідомила, що перебила Джилл на півфразі. Її так охопили думки, що вона не почула, як Джилл знову почала розпитувати Бет. Заробила собі сердитий погляд Джилл і згадала її наказ біля поліційного відділку. Вона розтулила губи, щоб перепросити, але Бет заговорила першою. 

— Не дуже довго. Принаймні як мені відомо.

Фрея вирішила не продовжувати — лише усміхнулась і кивнула, і тоді Бет із Джилл знову заговорили поміж себе. Вона повернулася назад до кімнати. Ще більше фотографій було наліплено на туалетний столик — переважно Оли з Ліамом. На деяких він навіть вичавив із себе усмішку. Під столиком було три шухлядки, увагу Фреї привернула найнижча. Вона мала замок, але дерево навколо розкришилося. Фрея підійшла до шухляд і провела пальцями по розкраяному дереву.

— Це зробила поліція, — почула вона Бет за спиною. Повернувшись, побачила, як вона з Джилл знову дивилися на неї з одвірка. Остання вергала громи, хоча цього разу Фрея нічого не сказала.

 — Вони зламали його на випадок, якщо всередині могло бути щось корисне.

— Не заперечуєте, якщо я гляну?

— Уперед, люба. Там немає нічого, чого поліція не перерила б.

У шухляді лежала пара записників, а ще декілька пачок фотографій із логотипом Sutherland’s — місцевої аптеки — на паперових конвертах. Чимало знімків пейзажів, без людей. Заходи сонця, квіти великим планом, чорно-білі фотографії старої бруківки по всьому Стромнессу. У кожній пачці їх було небагато, і Фрея питала себе, чи Ола розклеїла на видноті лише світлини себе і друзів, бо не хотіла, щоб хтось побачив інші. Не хотіла, щоб хтось знав, що вона їх зробила. Напевне, у колі Олиних друзів вважалося, що не круто чимось цікавитися або захоплюватися на дозвіллі.

Фрея поклала фото назад у шухляду і взяла записники. На її подив, Ола мала спроби пера в поезії. Нікудишні, сповнені підліткових хвилювань і обтяжені банальщиною. Але за ними й фотографіями стало очевидно, що Ола ховала іншу себе від решти світу. Фрея стріпнулася від думки, що, взагалі-то, вони мали дещо спільне. У другому записнику було те саме, і ще кілька закарлючок. Але справа набула зловіснішого вигляду. Гортаючи сторінки, Фрея зупинилася, щойно ті розкрилися по центру блокнота на рисунку, начерканому чорною ручкою на цілій розгортці. У центрі павутини сидів великий павук, а десятки маленьких розпорошилися по аркушах. Придивившись, вона побачила, що кожен павучок ніс людину, замотану в павутиння. Із заплющеними очима, заліпленими ротами, здушеними тенетами. Плетиво, на якому сидів здоровезний павук, спускалося ніби згори — з кутка голої цегляної кладки. На півдорозі від неї ледь помітні літери складалися в слова Дитяча Ігрова, з невпевненою І, ніби її виводила дитина. Ола так тиснула на ручку, коли розмальовувала чорне тіло здоровезного павука, що прорвала сторінку.

Фрею кинуло в дрож, і записники з гуркотом попадали в неї з рук, що Джилл вкотре відзначила глузливим поглядом. Фрея підібрала їх і поклала перші два назад у шухлядку. Тоді помітила на останньому невеличку застібку, яка могла б бути на замку, але, як і шухлядку, її виламали. Фрея розгорнула записник. Це був щоденник Оли.

Передзамовити книгу «Острів темряви», Деніел Обрі

В нашому інтернет-магазині представлені книги українською у різних форматах. Паперове видання, електронна книжка чи аудіоформат — обирати лише вам. Ми видаємо нонфікшн і художні книги, книги про психологію, бізнес, суспільство та інші теми, які сьогодні є актуальними

Більше детективів і трилерів українською від шукайте за посиланням у книжковому інтернет-магазині laboratory.ua