Як жити спокійніше: 4 поради від стоїків

Життя сучасної людини сповнене стресу. Ми часто відчуваємо тривогу та невпевненість від втрати контролю над планами, подіями чи наслідками наших рішень. Філософія стоїцизму пропагує спокійне сприйняття світу та зосередженість на моменті, який ми проживаємо. Автори книжки «Нові стоїки. 52 уроки для наповненого життя» дають кілька порад, як віднайти спокій, орієнтуючись на правила стоїцизму.

Не намагайтеся контролювати все

Що ми здатні контролювати, а що ні? До першої категорії належать «думки, імпульси, воля до отримання й воля до уникнення — одне слово, все, що є нашим діянням». На підставі думки (судження) та імпульсу (бажання діяти) формується «воля до отримання й воля до уникнення». Ми вирішуємо, чи варто витрачати сили, час і гроші. Наприклад, враховуємо всі ці витрати при купівлі новенького автомобіля й водночас виходимо з ціннісного судження, що володіти автомобілем — це добре. Уже потім беремося за складний план купівлі автомобіля. Отже, наші складні, свідомі дії базуються на ціннісних судженнях і волі до дії.

Те, що ви контролюєте згадані сфери, не означає, що на них іноді не впливають зовнішні (наприклад, думка інших людей) або внутрішні (наприклад, ваші фізичні відчуття й автоматичні схильності, такі як бажання підкріпитися закускою) фактори. Але, зрештою, і їх ви контролюєте, адже можете ухвалити свідоме рішення ігнорувати свій потяг або думку інших людей, коли здійснюєте вибір.

А як щодо того, чого, ми не контролюємо? Ідеться про «тіло, майно, репутацію, посаду — одне слово, все, що не є нашим діянням». До цього досить широкого набору, по суті, належить усе, що перебуває за межами нашого свідомого розуму.

Наше тіло все одно може захворіти, хоч би як ми про нього дбали; ми можемо втратити майно через крадіжку або нещасний випадок; нашу репутацію можуть зруйнувати обставини, на які ми не здатні вплинути; ми можемо втратити роботу не зі власної вини.

Можливо, ви заперечите, що, мовляв, сфери, які ми щойно назвали, ви контролюєте частково. Вони — не такі, як, скажімо, погода, на яку ми справді ніяк не можемо вплинути. Але якщо ви ставите свій душевний спокій на те, що повністю не контролюєте, то добровільно віддаєте частину свого щастя випадку.

Підготуйтеся заздалегідь

Ми можемо й маємо тренувати свій розум, саме тому й вивчаємо філософію. життя. Але стоїки справедливо дотримувалися думки, що філософія не буває лише теоретичною. Не можна навчитися їздити на велосипеді, якщо тільки слухати чиїсь настанови, як це робити; так само не можна стати доброчесним, якщо лише читати Епіктета або Сенеку. Потрібна практика.

Можете спробувати відносно неважкі вправи з умисного створення собі дискомфорту: спробуйте вийти на холод без куртки або на спеку в теплому одязі; утримуватися пити воду у спрагу (в межах розумного); поголодувати день-два (якщо дозволяє стан здоров’я — проконсультуйтеся з лікарем); поспати ніч чи дві не на зручному ліжку, а у спальному мішку; відмовитися від смачного десерту після обіду або від келиха улюбленого червоного вина; на касі в магазині навмисно стати в довшу чергу, щоб випробувати своє терпіння.

Але навіщо заподіювати собі дискомфорт? Це зовсім не самобичування, що має на меті завдати собі страждань. Усе перелічене — це приклади легкої самодепривації. Стоїки займалися таким, щоб зміцнити свій характер і рішучість, розвинути здатність гідно переживати важкі часи. Основна ідея в тому, що розум дає нам змогу пережити ці ситуації безболісно.

Виконання вправ — це наш вибір; а коли дискомфорт буде нав’язано нам обставинами, ми вже звикнемо до думки, що в ньому немає нічого особливого. Якщо іншим вдається впоратися з такими ситуаціями, то навіщо скаржитися й засмучуватися, коли настає наша черга?

Скоротіть свою зайнятість

Час — це єдина річ, яку неможливо дати в борг, а потім повернути, а отже, це єдиний ресурс, який нам справді потрібно розподіляти надзвичайно обачно. Сенека написав ці слова два тисячоліття тому, однак він цілком міг сказати їх і в XXI столітті: наше життя стає дедалі насиченішим, однак не завжди змістовнішим.

Перше запитання, яке має озвучити стоїк щодо надто зайнятої людини — чи справді вона правильно розставляє пріоритети. Ми приділяємо достатньо уваги найважливішому в житті чи нас відвертають недоречні або відверто згубні справи?

Друге запитання стосується якості й кількості, як сказали б ми зараз. Словосполученням «якісний час» дещо зловживають, однак воно пов’язане з думкою про те, що ми намагаємося зробити надто багато справ упродовж дня — а це не найкращий рецепт для життя чи навіть намагання впоратися з усіма цими справами. Є емпіричні докази, що в разі перевищення критичного рівня подальша робота над певним завданням насправді може мати згубні наслідки. Причина проста: для підтримки розумової зосередженості людям потрібен відпочинок і різноманітні стимули.

Є два аспекти зайнятості, на яких Сенека зосереджується і про які варто згадати. Перший стосується того, що в нас залишилося зовсім мало часу, та й то лише той, «що іншим людям не знадобився», тобто час найнижчої якості. Сенека говорить про людей, які прожили досить довго, аби відчути, що настав завершальний етап. Коли вони озираються на своє життя, то усвідомлюють, що використовували свій час неправильно. Ми ж не хочемо дійти до цього етапу й дізнатися, що часу вже не лишилося?

По-друге, ми маємо планувати кожен свій день так, ніби це останній день нашого життя. Це ще один приклад стоїчної мотивації: усвідомлення смерті надає цінності життю. Уявіть собі, ніби сьогодні справді останній день вашого життя. Ми впевнені: ви провели б цей день зовсім інакше й зосередилися б на важливому для вас, а не на дрібницях. Звісно, ви не знаєте, який саме день буде останнім або скільки часу залишилося, тому у вас щодня має виникати почуття невідкладності.

Не хвилюйтеся щодо майбутнього й не жалійте за минулим. Майбутнє ще не настало, а минуле вам непідвладне. Лише теперішнє вимагає вашої уваги — ви маєте ухвалювати важливі рішення щодо того, як плануєте провести цей день і кожен день, у поточний момент.

Змініть своє сприйняття невдач

Стоїчна філософія привносить у наше життя відчуття невідкладності, того, що потрібно витрачати час і ресурси лише на важливі речі, оскільки життя коротке й ми не знаємо, коли воно закінчиться. Сенека формулює ідею стоїків, що ми маємо брати участь лише в корисних справах (тобто братися лише за важливе), які покращать цей світ для всіх.

Він радить нам зосередитися на тому, щоб звести до мінімуму кількість справ, які ми робимо, адже доля іноді нам сприятиме, а в інших випадках діятиме проти нас. Краще зосередитися на меншій кількості справ і докладати до них найбільших зусиль, ніж розпорошувати їх у багатьох напрямах, кожен із яких буде безладним і залежатиме від волі випадку.

У розумінні стоїків «доля» — це яскраве нагадування, що ми контролюємо значно менше, ніж нам здається. Тож я запланую повечеряти з друзями, якщо доля посприяє. Я вирушу в подорож до Рима, якщо доля сприятиме. Я стану волонтером політичної кампанії, яка, сподіваюся, досягне успіху, якщо доля посприяє.

Навіть мудрі люди залежать від примх життя. Щоб притупити біль розчарування, вони формують обґрунтоване уявлення, що може статися, й уникають безпідставних мрій. Така здатність дає змогу виробити спокійне ставлення до життя.

Ненав’язливо нагадуйте собі, що ваші плани можуть піти не так, як ви сподівалися, використовуючи для цього застереження — основну практику стоїків, яка допомагає пам’ятати, що результат наших дій нам не завжди сповна підвладний. Щоб додати застереження у свій план, прямо вкажіть причину, чому він може зазнати невдачі. Наприклад, якщо ви хотіли забрати дітей о четвертій пополудні, скажіть собі: «Сподіваюся забрати дітей о четвертій, якщо мені нічого не завадить». Якщо ви плануєте купити молока в магазині, подумки мовте: «Я куплю молока, якщо дістануся до магазину й воно там буде»