- Книги
- Всі автори
- Василь Шкляр
Василь Шкляр
Василь Шкляр — один з найвідоміших українських письменників, політичний та громадський діяч, «батько українського бестселера». Його книги — це не просто твори художньої літератури, а справжні шедеври, які занурюють читача в атмосферу минулого, змушують задуматися над вічними питаннями буття та долі українського народу.
Народжений у 1951 році у селі Ганжалівка Черкаської області, Василь Шкляр з дитинства оточений українськими традиціями та історією. Його творчість — це поєднання глибокого знання історії, майстерного володіння словом та неабиякого таланту оповідача. Шкляр не просто пише романи, а відтворює атмосферу минулого, оживляючи забуті історії та постаті. Його твори — це не лише розвага, а й потужний інструмент для виховання національної свідомості.
Зануртесь у світ історії разом з Василь Шкляр книги! Купуйте книги автора від видавництва Лабораторія з кешбеком до 15% і безкоштовною доставкою за замовлення від 500 грн!
Василь Миколайович Шкляр — український прозаїк і журналіст, автор історичних та гостросюжетних романів. У «Чорному вороні. Залишенці», «Марусі» й «Трощі» він відтворює різні періоди українського спротиву через рішення персонажів. Його цікавлять обставини, коли людина обирає між особистою безпекою, відповідальністю перед іншими й вірністю групі, до якої належить.
Василь Шкляр від історичного архіву до «Чорного ворона»
Шкляр народився 1951 року в Ганжалівці на Черкащині. Навчався в Київському та Єреванському університетах, працював у Центральному державному історичному архіві, займався журналістикою й очолював видавництво «Дніпро». До історичних романів його вже знали за гостросюжетним «Ключем». Цей досвід видно в тому, як він вводить читача в документальний матеріал через пошук, загрозу та нерівномірне відкриття відомостей.
«Чорний ворон. Залишенець» вийшов 2009 року у двох видавництвах. Шкляр відновлює середовище повстанців Холодного Яру на початку 1920-х, зокрема те, як вони підтримували зв’язок і діяли під тиском більшовицької влади. 2011 року Шевченківський комітет проголосував за присудження премії Шкляреві за цей роман. Письменник попросив відкласти вручення, і його прізвища не було в указі про присудження премій того року.
Український спротив у «Марусі», «Трощі» й «Чорному Сонці»
«Маруся» зосереджується на постаті отаманші Марусі Соколовської та визвольних змаганнях початку XX століття. У «Трощі» автор переносить увагу на українське підпілля й випробування довіри серед його учасників. «Чорне Сонце. Дума про братів азовських» звертається до сучасної російсько-української війни. Почати можна з того історичного періоду, про який хочеться читати: Шкляр змінює обставини, але тримає в центрі можливість людини діяти під тиском.
Козацька пригода, європейська історія й містика Шкляра
«Характерник» переносить читача на Запорозьку Січ і поєднує козацьку пригоду з гумором та містикою. У «Році Шершня» сучасність перетинається з історичною пам’яттю про добу Івана Мазепи, а «Заячий костел» розповідає про долю литовця Йонаса серед воєн і окупацій XX століття. Тим, кому цікаво, як Шкляр працює з кримінальною та містичною інтригою, ближчою буде «Кров кажана», де джерелом напруги стають і загадка, і психологічна непевність.
У «Самотньому вовку», раніше виданому як «Елементал», український боєць Французького іноземного легіону має вивезти з Чечні доньку генерала. «Спів Божої пташки», також відомий під назвою «Ностальгія», переносить напругу в сімейну драму на тлі наслідків Чорнобиля. У «Тіні сови» приватну історію Катерини й Степана визначає випробування, яке починається напередодні їхнього весілля.