Поговорімо про… книжки? Добірка книжок про видавничу справу й літературу
Якою була подорож книги крізь епохи й цивілізації? Як книговидання впливало на світ і продовжує його змінювати? Яку роль у культурі відіграють видавці, і як їхні рішення визначали долі найвидатніших письменників? Як література не лише відображала дух своєї доби, а й формувала політику та суспільні настрої? Відповіді на ці й багато інших запитань дають книжки про історію книговидання, про шлях літературних шедеврів до друку, про видатних авторів і їхні пошуки свого голосу. А також — просто чудові історії, у центрі яких книжки й любов до читання. Зібрали їх для вас у цьому матеріалі!
____________________________________________________________________________________________________
«Подорож книжки», Ірене Вальєхо
Це книжка про історію книжок — винахід перших людських цивілізацій. Щоб набути сучасного і зрозумілого нам вигляду, книжка мусила пройти шлях довжиною в кілька тисячоліть. Від глиняних табличок до першого друкарського верстата — авторка занурює читачів у мандри від давніх цивілізацій до сьогоднішніх часів. Маршрут цієї книжки пролягає через поле битви Олександра Македонського, віллу Папірусів під час виверження Везувію та палац Клеопатри, через перші відомі книгарні, ГУЛАГ, бібліотеку Сараєва та Оксфордський підземний лабіринт.
Вона знайомить із маловідомими особистостями, які зіграли свою роль у розвитку книжкової справи — учителями, оповідачами, книгарями, перекладачами, рабами і бунтарями. Це повна історія одного із найважливіших засобів передачі знань, який і досі відчайдушно бореться за своє існування.
____________________________________________________________________________________________________
«Faber & Faber: Нерозказана історія», Тобі Фейбер
Читацькі нотатки Томаса Еліота, лайка і цензура у творчості Семюела Беккета, відмова від «Колгоспу тварин» Джорджа Орвелла, відкриття талантів Кадзуо Ішіґуро, Вільяма Ґолдінґа, Сильвії Плат та інших літературних суперзірок — все це синоніми видавництва Faber & Faber, заснованого у 1929 році в Блумзбері. Але як їх вдалось об’єднати і що насправді відбувалось за лаштунками маленької фірми, яка попри нестачі паперу, період Великої депресії й фінансові кризи, стала одним із найбільших незалежних видавництв у світі, що утримує свою першість і донині? Спираючись на низку неочікуваних і дотепних свідчень, неопублікованих мемуарів, службових записок і протоколів засідань правління, знайомлячи з неординарними особистостями поетів, прозаїків, менеджерів й редакторів, Тобі Фейбер оповідає не просто історію становлення великої компанії, а доводить, що книговидання здатне змінювати культуру країни ізсередини. І це безпосередньо стосується того, як ми взаємодіємо з літературою сьогодні.
____________________________________________________________________________________________________
«Остання бібліотека», Фрея Семпсон
Джун Джонс працює помічницею у бібліотеці і вірить, що кожна книжка має власний унікальний запах, а запах бібліотеки — це поєднання ароматів тисячі різних історій. Увесь свій час вона проводить за читанням — працює з книжками, повертається додому до книжок та й розважається, перетворюючи людей навколо на персонажів історій. Єдине, що Джун не любить — це виходити у світ. Але одного дня бібліотека, яка зберігає найдорожчі спогади про її матір, опиняється під загрозою закриття. Саме тому Джун з пані Б, що злісно критикує романи Ішіґуро і Маркеса, шкільним другом і фанатом «Гри престолів» Алексом Ченом, восьмирічним Джексоном, що любить читати «Володаря мух», та групою інших чудернацьких місцевих жителів вирішує боротися за збереження найдорожчого місця в Чалкоті і вперше після смерті матері відкривається іншим людям. Щоб врятувати бібліотеку і книги, які так багато означають для кожного з них, Джун мусить нарешті змінити своє життя. Адже бібліотека — це не лише книжки і рятуючи її — є шанс врятувати себе.
____________________________________________________________________________________________________
«Список для читання», Сара Ніша Адамс
Мукеш нещодавно втратив кохану дружину, тож тепер його життя складається з кількох постійних ритуалів, яким він не зраджує: сходити в магазин, завітати до храму, подивитися якийсь фільм…Єдине, що дійсно його турбує, це те, як же ж йому знайти зв’язок зі своєю онукою Прією, яку, здається, нічого в житті не цікавить, окрім книг. Дівчина Аліша, тим часом, опиняється за бібліотечною стійкою. Її не особливо цікавлять книги, але їй необхідна робота на літо. Одного разу вона знаходить аркуш зі списком книжок, який вручає Мукешеві, котрий завітав до бібліотеки, бо вважає, що це єдиний спосіб порозумітися з онукою. І тоді й починаються карколомні хитросплетіння їхніх доль, які мають об’єднатися у боротьбі проти самотності…
____________________________________________________________________________________________________
«Дискурс модернізму в українській літературі», Соломія Павличко
«Дискурс модернізму в українській літературі» — культова праця Соломії Павличко. Завдяки цьому виданню ви дізнаєтеся більше про український модернізм ХХ століття на прикладах творчості Лесі Українки, Гната Хоткевича, представників «Молодої Музи» й «Української хати», найвидатніших постатей еміграційної літератури 40-х років та Нью-Йоркської групи 60-х і 70-х років. Ця праця дозволить краще познайомитися з українською культурою та літературою, а також більше дізнатися про феномен її літературного модернізму минулого століття.
____________________________________________________________________________________________________
«Трубадури імперії. Російська література і колоніалізм», Ева Томпсон
Свого часу польсько-американська літературознавиця Ева Томпсон заледве не першою почала задавати незручні, але дуже показові запитання про російську літературу. Як і коли російські літературні діячі почали «оспівувати» її колоніальну агресію? Чому Захід сприймав моторошні й криваві імперські наративи, якими просякнута творчість достоєвського, толстого та їм подібних, як щось цілком звичайне? Як і чому ці люди почали вважатися «класиками»? І з чого ж, врешті-решт, зародилася ця «літературна ксенофобія», що повністю відображала те, якою була й якою залишається росія..?
____________________________________________________________________________________________________
«Живі. Зрозуміти українську літературу», Олександр Михед, Павло Михед
Кожен із нас бодай раз чув імена тих, хто вважається класиком української літератури: Григора Тютюнника, Олени Теліги, Івана Багряного, Василя Стефаника, Миколи Хвильового, Миколи Гоголя та багатьох інших. Але як багато ми знаємо про них не як про імена на сторінках підручників та літературних досліджень, а як про живих людей з неповторними долями, унікальними характерами, своїми цілями та амбіціями? «Живі. Зрозуміти українську літературу» виконує саме таку роль: демонструє українським читачам та читачкам українську літературу такою, якою вони її ще до того ніколи не бачили. Книжка щедро наповнена листами, біографічними довідками, спогадами та літературознавчими аналізами, завдяки чому читачеві відкриватиметься абсолютно інший, незвіданий до того світ літератури, в якому ми більше дізнаємося про феномен українського слова.
____________________________________________________________________________________________________
