Лабораторія у довгому списку Національного рейтингу Укрінформу «Книжковий інфобум-2025»:

Національний рейтинг Укрінформу «Книжковий інфобум-2025» оголосив довгий список книг, які номінуються на звання найкращої книги року. Серед номінантів у категоріях  «Найкраща прозова книга» та «Найкраща книга публіцистики, нонфікшн» — книжки Лабораторії! Про них та інші видання, що потрапили до довгого списку, читайте у матеріалі.

________________________________________________________________________________________________________________

Рейтинг започатковано у 2025 році з метою популяризації книгочитання та інформаційної підтримки українських авторів.

За словами голови оргкомітету Любові Базів, 14 експертів рейтингу, серед яких відомі літературознавці, критики, журналісти та книжкові блогери, визначать переможців у чотирьох номінаціях: «Найкраща прозова книга», «Найкраща книга публіцистики, нонфікшн», «Найкраща книга для дітей та юнацтва», «Найкраща поетична книга».

У кожній номінації Національне українське інформаційне агентство також визначить переможців у спеціальній номінації «Вибір Укрінформу».

Переможців буде оголошено 24 грудня 2025 року.

________________________________________________________________________________________________________________

Книжки Лабораторії, що увійшли до довгого списку рейтингу

«І тоді наш будинок став кораблем. Історії про емоційний спадок війни», Катерина Єгорушкіна

Багато хто з нас тепер не може передати нащадкам свої будинки чи сімейні реліквії, однак ми можемо залишити історії, які формують емоційний спадок цієї війни. А разом з історіями – особисті цінності, сенси і опори, що допомогли вистояти. Такий усвідомлений спадок стає ресурсом, допомагає зростати по-справжньому вільними і діяти відповідно до власних цінностей, а не обмежень міжпоколіннєвих травм. 

Що відчуває дитина, змушена проходити фільтрацію? Що відчуває чоловік, якому пропонують стати колаборантом? Що відчуває жінка, будинок якої раптово перетворився на поле бою? Письменниця Катерина Єгорушкіна упродовж трьох років збирала унікальні свідчення українців про війну, осмислювала їх і створила книгу, де переплітаються між собою художні репортажі, есеї і щоденникові записи. Діти і дорослі, цивільні й військові — голоси сотень людей з різних куточків України перетворюються на глибоку, пронизливу оповідь, передаючи нам у спадок не лише пам’ять, а й надію.

________________________________________________________________________________________________________________

«Як вдихнути вільно? Посібник з деколонізації», Маріам Найем

Повномасштабна війна відкрила для нас гірку правду: російська агресія —  це не лише боротьба за ресурси й території. Це прагнення колонізації однієї держави іншою. І ця колоніальна травма продовжує визначати наше сьогодення і впливати на майбутнє. 

Хто ж ми насправді і що означає бути українкою \ українцем? Чи маємо ми право на злість, коли треба відмовитися від власних спогадів? Чи можемо ми дозволити собі не знати, що робити далі? І як нарешті знову вдихнути вільно? Культурологиня Маріам Найем пропонує нам навчитися не боятися власної правди і повернути здатність відчувати, говорити, належати і любити. Кожен розділ книги «Як вдихнути вільно?» представляє окремий етап деколонізації: перші три — злість, сором, розгубленість — описують психологічні пастки, в яких ми можемо перебувати десятиліттями, не знаходячи виходу; наступні — допитливість, горювання, створення, прощення — пропонують інструменти і практики для виходу з цих пасток.

Це довгий шлях. Але ви не самотні. Ваша історія важлива. І кожен новий крок — це вже великий акт свободи.

________________________________________________________________________________________________________________

«Летиція Кур'ята та всі її вигадані коханці, яким вона збрехала про свого батька», Віра Курико

Її ім’я — Летиція Кур’ята. Вона вміє вигадувати історії так майстерно, що не повірити неможливо. І вона готова повідати вам сім майже правдивих казок про свого батька: полковника з XVII століття, привида минулого, пічника, лісника, качки на селищному ставку і героя сучасної  війни... Та зрештою — хто ж він? І чи існує насправді?

У світі, де війна стала буденністю, Летиція веде власну боротьбу з найстрашнішим демоном — самотністю. І щоразу, переплітаючи реальність і вигадку, вона стає на крок ближчою до правди. Бо чи не вона — єдина зброя проти того, що нас руйнує?

«Летиція Кур'ята та всі її вигадані коханці, яким вона збрехала про свого батька» — це суміш гумору, сарказму, поетичних алюзій, магічного реалізму і автобіографічної історії з елементами репортажу. І спроба описати вразливість у світі, де війна стає буденністю, а любов — рятівною ілюзією. 

________________________________________________________________________________________________________________

«Нерухомість», Анна Грувер

2019 рік, літо. Миша, 26-річна аспірантка з Києва, їде до Кракова, щоб долучитися до міжнародного проєкту з дослідження життя мігрантів. Та скоро дівчина усвідомлює, що гасла про гуманізм  – лише ширма для політичних ігор. Вона стикається із чужим болем і трагедіями людей, чиї життя руйнуються за зачиненими дверима. Насилля, зради й особисті втрати докорінно її змінюють. Якою ж Миша повернеться додому? І що на неї там чекає?

«Нерухомість» – це зріз людських доль перед пандемією, перед повномасштабною війною – історичні зсуви, як тектонічні зсуви, і наші життя, наче маленькі човники, що дрейфують у цьому океані білого шуму. Історія невпевненості і тривожності – про пам’ять, що зникає вже зараз за непомірним обсягом нової і нової інформації, болю, трагедій і руйнувань. І водночас історія про закоханість, що проривається, наче рослина через асфальт. 

Увага: твір містить описи відвертих сцен.

________________________________________________________________________________________________________________

«Оринин. Роман про стелепного чоловіка», Сашко Столовий

Ця книжка начинається з самого-самого рання, коли виявилось, що у дворі Козиків зняли ворота, а через недовге врем’я, як раз коли привезли буряки, на світ з’явився він — Оринин, новий козіяр на всю Козіївку. Але, як це всім відомо, то не з добра хлопця кличуть по матері… Життя Орининого — Демʼяна Козика про якого ви от-от все взнаєте — це одночасно три вєщі: історичний роман, вигадана біографія й оповідь, заснована на реальних собитіях, які відбувались раньше і продовжують відбуватися зараз. Тут вже вибирать треба вам, читачам. 

Сашко Столовий, автор дебютного роману «Оринин. Роман про стелепного чоловіка», спадковий козіяр і носій локальної культури, пропонує зануритися в світ говірки, традицій, забобонів, жаги до волі й грайливої іронії, завдяки яким Демʼян і його родина проживали перипетії буремного та часом смертельно-небезпечного XX століття. Та й скільки таких Орининих розкидано по Україні!

________________________________________________________________________________________________________________

«Планктон», Кирило Половінко

Максим Єфіменко завжди програє. Друг кидає на гроші, дівчина йде до іншого, а старенький ланос от-от доведеться продати, щоб позбутись боргів. І, здавалося б, нова престижна робота має стати його щасливим квитком, от тільки за дверима омріяного офісу життя Макса стискається до розміру скляного акваріума, де на нього чекають численні невдачі, таємниці, боротьба з токсичним босом, а подекуди —  і з самим собою. 

Чи можливо побудувати щось справжнє на уламках розбитого ілюзіями життя? Скільки принижень треба проковтнути, аби остаточно втратити себе? І в який момент людина перетворюється на сірий офісний планктон?

Це сатирична, зла і до болю впізнавана трагікомедія офісної реальності на зламі десятиліть, де, щоб отримати бажане, доведеться втратити все, що було по-справжньому важливим. У цій книжці немає геройства. Тільки виживання з дешевою кавою у руках і клятим будильником щоранку. І світла в кінці тунелю теж немає. Це просто офіс.

________________________________________________________________________________________________________________

«Українське радіо. Історія буремного століття», Вадим Міський, Тамара Гусейнова та Дмитро Хоркін

Від першого ефіру 1924 року до трансляцій із бомбосховищ під час повномасштабної війни. Від боротьби з радянською цензурою до відновлення мовлення в деокупованих містах. Від внеску українців у винайдення радіо до появи української естради. Радіо звучить там, де твориться історія, і стає опорою, навіть у найтемніші часи.

Перед вами сто років історії Українського радіо — епохи, що визначила як звучить українська ідентичність, і розповідь про людей, які всупереч обставинам творили простір свободи — журналістів, дикторів, інженерів, митців і слухачів. «Українське радіо. Історія буремного століття» — це книжка про силу слова, що перемагає імперії, про голос, що залишається незмінним символом нашої єдності. І радіохвилю, що попри заборони й кордони завжди знаходить шлях до серця свого слухача.

________________________________________________________________________________________________________________

До довгих списків рейтингу увійшли:

Номінація «Найкраща прозова книга»:

• Андрій Любка «Вечір у Стамбулі»;
• Анна Безпала «Кассандра курить папіроси»;
• Анна Грувер «Нерухомість»;
• Артур Дронь «Гемінґвей нічого не знає»;
• Віра Курико «Летиція Кур'ята та всі її вигадані коханці, яким вона збрехала про свого батька»;
• Галина Петросаняк «Матриґан»;
• Дмитро Калинчук «Пташники»;
• Євгенія Кузнєцова «Вівці цілі»;
• Зенон Бровар, Остап Українець «Алхімічний діарій»;
• Іларіон Павлюк «Книга Еміля»;
• Ірена Карпа «Він повертається в неділю»;
• Каріна Саваріна «За маму, за тата»;
• Катерина Липа «Сатанів. Помста гори Бохіт»;
• Кирило Половінко «Планктон»;
• Лєна Лягушонкова «Мій прапор запісяв котик»;
• Люба-Параскевія Стринадюк «По татовому плечу»;
• Людмила Таран «Обійми»;
• Максим Гах «Aurora Borealis»;
• Марія Олекса «Кімнати Естер»;
• Мирослава Кирильчук «Фото з історією, або загадка вояка УПА»;
• Наталка Доляк «Вільшані коники»;
• Олена Просцевічене «Лотова жінка. Роман мандрів»;
• Олена Стяжкіна «Чобіток Зельмана»;
• Ольга Брильова, Арсеній Брильов «Зникнення Северина Рибалки»;
• Павло Дерев'янко «Літопис сірого ордену (трилогія)»;
• Сашко Столовий «Оринин. Роман про стелепного чоловіка»;
• Тамара Горіха Зерня «Шептуха».

Номінація «Найкраща книга публіцистики, нонфікшн»:

• Аліна Сарнацька «Хто любов та мужність поєднав. ЛҐБТІК+ ветерани в російсько-українській війні»;
• Андрій Сем’янків (MED Goblin) «Медицина доказова і не дуже»;
• Анна Грувер «Вільний у полоні. Книга-діалог із Ігорем Козловським»;
• Анна-Євгенія Янченко «Вино без правил»;
• Артем Чапай «Не народжені для війни»;
• Артем Чех «Гра в перевдягання»;
• Артур Пройдаков «Ну хто так робить? Як навчити дитину вчитися»;
• Богдан Журавель «Букурія. Історія одного плавання»;
• Богдан Коломійчук «Хороші передчуття»;
• Вадим Міський, Тамара Гусейнова «Українське радіо. Історія буремного століття»;
• Валерій Пузік «Ким ми були»;
• Василь Карпʼюк «Ще літо, але все вже зрозуміло»;
• Віолетта Кім «Плач, сестро, смійся»;
• Віра Агеєва «Проти культурної амнезії. Есеї про національну пам’ять та ідентичність»;
• Володимир В’ятрович «Генерал Кук. Біографія покоління УПА»;
• Всеволод Поліщук «Фантастична історія української кухні»;
• Ганна Лодигіна «Історії українських митців. Олександра Екстер»;
• Дмитро Крапивенко «Усе на три літери»;
• Дмитро Кулеба, Володимир Ярославський «Дипломатична кухня воєнного часу»;
• Євген Лір «The FLOOD»;
• Іван Черненко «Короткі миті потрібності»;
• Інна Мірошниченко «Ми знайдемо свого Марселя»;
• Катерина Єгорушкіна «І тоді наш будинок став кораблем. Історії про емоційний спадок війни»;
• Лесь Белей «Його називали морем»;
• Людмила Герус «Історія українського хліба»;
• Максим «Далі» Кривцов «На мінному полі пам’яті. Щоденники, есеї, оповідання»;
• Маріам Найем «Як вдихнути вільно? Посібник з деколонізації»;
• Марічка Паплаускайте, Евгенія Подобна, Олена Стяжкіна «Контурні карти пам’яті»;
• Мирослав Лаюк «Списки»;
• Марчела Можина «Історії українських митців. Ніл Хасевич»;
• Оксана Семенік «Марія Примаченко без міфів»;
• Оксана Щур «Кассандра помиляється раз»;
• Олег Криштопа «Радіо Афродіта»;
• Олена Бондаренко «Сама. 2300 кілометрів через усі Карпати»;
• Ольга Дубчак «Бути українською. Речення і його знаки»;
• Ольга Петренко-Цеунова «Шляхетна традиція: наскрізні сюжети української культури»;
• Радомир Мокрик «Культурна колонізація. Cтрах, приниження та опір України в радянській імперії»;
• Сергій Демчук «Ціль припинила існування»;
• Сніжана Жигун «Лише жінки»;
• Тетяна Огаркова, Володимир Єрмоленко «Життя на межі»;
• Юлія Василенко «Замість дієт. Як змінити харчову поведінку і ставлення до їжі»;
• Ярослава Кравченко «Театр, ютуб, секс».

Номінація «Найкраща книга для дітей та юнацтва»:

• Аліна Дихман «Сніжний Ізюм»;
• Анастасія Євдокимова «Що воно таке – українська література?»;
• Анастасія Лавренішина «Диваки моєї школи»;
• Андрій Бачинський «Отака була наука»;
• Андрій Кокотюха «Таймер війни. Довга комендантська година»;
• Анна Софіна «Семптем»;
• Володимир Аренєв «Музиканти. Четвертий дарунок»;
• В'ячеслав Бугайов. Серія коміксів «Воля» (комікс «Воля: Пісня Світла»);
• Галина Глодзь «Особистості. Мала часострічка. Велика часострічка»;
• Галина Крук «Вельмишановна Мишо»;
• Галина Ткачук «Котулаки і цвіт папороті»;
• Грася Олійко «Янголинка і різдвяний потяг»;
• Григорій Фалькович «Розкажи мені казку про війну»;
• Ірина Славінська «Слово на літеру "Ф". Базова книжка про права жінок»;
• Катерина Єгорушкіна, Наталія Пшенична. «У нас завівся невидимий тигр»;
• Катерина Штанко «Вершники дощу»;
• Лесь Белей «Врятувати Марчика»;
• Любов Загоровська «Найкраще немодне зайняття»;
• Мар’яна Копачинська «Княгиня Пітьми»;
• Марія Титаренко «Акі-які-ака-я»;
• Олександр Михед, Андрій Дяків «Пожирач гріхів. Нерозказана історія Донбасу»;
• Олександр Шатохін «Цікавинки»;
• Ольга-Марія Гнип «Аґатка-жирафка»;
• Саша Войцехівська «Чотири таємні історії та одна дуже-дуже таємна»;
• Тетяна П’янкова «Казка про горіховий корінь»;
• Христина Лукащук «Мої кордони»;
• Юлія Олефір «Дідусь, Фабіо та Прошуто»;
• Юлія Сливка «Дід Кола»;
• Юлія Ярмоленко «Що в кінці? Куди зникають какунці»;
• Ярослав Лисенко «Січова академія. Курінь інженерів».

Номінація «Найкраща поетична книга»:

• Анна Ютченко «Про неможливість приручити каміння»;
• Ганна Осадко «Мисливці повертаються завжди»;
• Гаська Шиян «Перехідний стан»;
• «Другий вінок. Альманах феміністичної поезії»;
• Іван Андрусяк «Третя світова тиша»;
• Ілля Чернілевський «Час летіти мені…»;
• Лесик Панасюк «Сніданок поблизу чорної діри»;
• Люба Копоть «Розлите»;
• Любомир Стринаглюк «Докричатися до живих»;
• Марина Пономаренко «Путівник по урвищу і околицях»;
• Надія Глушкова, Аліна Компанець «Всі ми були живими»;
• Наталка Маринчак «Тимчасова переправа»;
• Оксана Стоміна «Лірика маріупольських бомбосховищ»;
• Олекса Бик «#приголосніголосні»;
• Олександр Комаров «Вади довершеності»;
• «#Фронтмени. Антологія мілітарної поезії»;
• Юлія Ілюха «Уроки любові й ненависті»;
• Юлія Паєвська (Тайра) «Наживо»;
• Ярина Чорногуз «Нічийний шафран».