Наближається кривава війна банд. Уривок із кримінального шедевру Маріо П’юзо «Хрещений батько»

Кримінальний шедевр Маріо П’юзо «Хрещений батько»  — це романтичний і водночас реалістичний образ смертельно небезпечного світу мафії 1940-х років. Дон Корлеоне — справедливий і розсудливий батько; вірний і люблячий чоловік; найсмертоносніший ватажок Коза Ностри; тиран, шантажист і вбивця, вплив якого сягає всіх верств американського суспільства. Здається, що сила Хрещеного батька невичерпна, але жодна людина не може залишатися на вершині вічно. Вороги, які так довго чекали на помилку, вже за крок до успіху, і якщо сім'я Корлеоне хоче вижити, їй потрібен новий безжальний лідер. Але ціна, яку доведеться сплатити, занадто висока.

Три місяці по тому Хейґен метушився над своїми паперами у міському офісі з надією ще встигнути піти по магазинах за різдвяними подарунками для дружини і дітей. Його перебив телефонний дзвінок від Джонні Фонтане. Той щебетав щось весело й завзято. Зйомки фільму завершилися, чорнові дублі («Ще б знати, що то в біса таке», — подумав собі Хейґен) були чудові. Джонні збирався відправити дону різдвяний подарунок, від якого в того б щелепа відвисла. Він би хотів і сам його привезти, та фільм потрібно було ще допрацювати, тому Джонні мав ще залишитися на каліфорнійському узбережжі. Хейґен хотів був трохи вгамувати його гарячковість, бо чарівливість Джонні Фонтане ніколи не діяла на нього, але йому зрештою стало цікаво. 

— Що за подарунок? — спитав він. 

Джонні захихотів. 

— А не скажу. Це ж найкраще, що є в різдвяних подарунках.

Хейґен одразу ж втратив усю цікавість і нарешті зміг ввічливо покласти слухавку. Через десять хвилин секретарка повідомила, що телефонує Конні Корлеоне. Вона теж хотіла поговорити. Хейґен зітхнув. До заміжжя Конні була милою, але опісля перетворилася на зануду. Вона весь час скаржилася на чоловіка, постійно їздила до мами на два чи три дні. Як виявилося, Карло Ріцці був не більше, ніж невдахою. Вчепився за один невеличкий бізнес і витискав із нього всі соки. А ще він випивав, пропадав із хвойдами, тринькав гроші в казино і час від часу бив дружину. Конні не розповідала цього рідним, але розповіла Хейґену. Тепер йому вже самому стало цікаво, яку жалісливу казочку вона приготувала для нього цього разу. 

Проте святковий дух Різдва, здавалося, зачепив і її. Вона лиш хотіла порадитися з Хейґеном стосовно того, що б подарувати батькові. А ще — Сонні, і Фреду, і Майку. Вона вже знала, що подарує матері. Хейґен дав кілька порад, але Конні відкинула кожну і назвала їх дурнуватими. Зрештою, вона відчепилася. 

Коли телефон задзвонив знову, Хейґен пожбурив папери до кошика. Якого біса?! Якби не ці дзвінки, вже давно звільнився б. Однак, він і на думці не мав не відповідати на них. Коли секретарка сказала, що телефонує Майкл Корлеоне, він охоче взяв слухавку. Майк завжди йому подобався. 

— Томе, — почав Майкл Корлеоне, — завтра ми з Кей їдемо до міста. Маю сказати старому дещо важливе перед Різдвом. Він завтра буде вдома? 

— Аякже, він не планує виїздити з міста до Різдва. Можу якось допомогти?  

Майкл був неговірким, як і його батько. 

— Ні. Гадаю, побачимось на Різдво. Ви ж усі збираєтеся на Лонг-Біч, правда? 

— Правда. 

Том здивувався, що Майк поклав слухавку навіть без короткої бесіди. Том попросив секретарку зателефонувати його дружині і сказати, що сьогодні він приїде додому пізніше, але нехай залишить йому щось на вечерю. Він вийшов з кабінету і швидко покрокував у бік Macy’s. Хтось став на його шляху. На власне здивування Хейґен побачив перед собою Соллоццо.  

Соллоццо взяв його під руку і тихо промовив: 

— Не бійтесь. Я просто хочу поговорити, — раптом біля бордюру зупинилося авто і хтось відчинив дверцята. Соллоццо поспіхом додав: — Сідайте, я хочу поговорити. 

Хейґен висмикнув руку. Він ще не встиг злякатися, тільки розсердитись. 

— Не маю часу. 

У ту мить ззаду підійшли ще двоє. Ноги Хейґена раптом підкосилися. Соллоццо прошипів: 

— Сідайте в машину. Якби я хотів вас убити, вже вбив би. Повірте мені. 

Хейґен без краплі довіри сів у машину. 

* * * 

Майкл Корлеоне збрехав Хейґену. Він уже приїхав до Нью-Йорка, а телефонував йому з номера в готелі «Пенсильванія», менш ніж за десять кварталів від Хейґенового кабінету. Коли Майкл поклав слухавку, Кей Адамс відклала сигарети і сказала: 

— Ну ти ж і брехун, Майку. 

Майк сів на ліжко біля неї. 

— Все для тебе, люба. Якби я сказав своїм старим, що ми зараз у місті, довелося б одразу їхати до них. Тоді ми б не змогли піти в ресторан повечеряти, не змогли б сходити в театр і не змогли б провести разом цю ніч. У будинку мого батька таке не пройде, поки ми не одружені. 

Він стис її в обіймах і ніжно поцілував у губи. Вуста були солодкі як мед. Майкл ніжно потягнув її на ліжко. Кей з готовністю заплющила очі, і Майкла переповнило непереборним щастям. Усю війну, поки був у Тихому океані і на тих клятих островах, він міг тільки й мріяти про дівчину, як Кей Адамс; про таку як у неї красу; про чарівне і тендітне тіло, молочно-білу шкіру й електризовану пристрасть. Вона розплющила очі і потягнулася цілувати його. Вони кохалися, аж доки не прийшов час йти вечеряти, а потім — до театру.

Після вечері вони гуляли повз яскраво освітлені магазини, в яких юрмилися покупці зі святковими подарунками. 

— Чого б ти хотіла на Різдво? — спитав Майкл. 

— Тільки тебе, — притиснулась вона до хлопця. — Гадаєш, твій батько прийме мене? 

— Поза всяким сумнівом, — ніжно відповів він. — А твої батьки приймуть мене? 

— Та байдуже, — стенула вона плечима. 

— Я навіть роздумував над зміною імені, направду, але якщо щось станеться, це не допоможе. Ти певна, що хочеш стати Корлеоне? — спитав він напівжартома. 

— Так, — без посмішки відповіла вона. 

Закохані притулилися одне до одного. Вони вирішили одружитися в тиждень різдвяних свят. Це мала бути тиха цивільна церемонія у Сіті-Холі, на якій мали бути тільки двоє друзів-свідків. Але Майкл наполягав, що про це мусить знати його батько. Він пояснював, що батько не образиться тільки тоді, коли вони не триматимуть це у таємниці. Кей вагалася. Вона сказала, що своїм батькам зможе розповісти про все аж після розпису. 

— Вони, ясна річ, подумають, що я вагітна. 

— Мої також, — вишкірився Майкл. 

Обоє навіть не згадували про те, що Майклу доведеться обрізати всі родинні зв’язки. Обоє розуміли, що Майкл певною мірою вже це зробив, але обоє відчували свою провину через це. Поки вчитимуться в коледжі, вони планували зустрічатися по вихідних, а потім разом провести літні канікули. Це скидалося на щасливе життя. 

У театрі вони подивилися мюзикл під назвою «Карусель». То була зворушлива історія про хвалькуватого злодія, яка не залишила їх байдужими і не раз змусила посміхатися одне одному. Коли вийшли з театру, надворі вже похолодало. Кей притулилася до Майкла і спитала: 

— А коли ми одружимось, ти теж битимеш мене, а потім украдеш для мене зірку? 

Майкл засміявся. 

— Я буду професором математики, — сказав він, а потім спитав: — Не хочеш перекусити, перш ніж повернемось до готелю? 

Кей похитала головою. Вона багатозначно глянула на нього. Майкл, як і завжди, не припиняв дивуватися її пристрасності. Він усміхнувся у відповідь і поцілував її посеред холодної вулиці. Майкл зголоднів, тож вирішили замовити доставку сендвічів у номер. 

На рецепції готелю Майкл указав Кей на газетний кіоск і кинув: 

— Візьми пару газет, а я візьму ключ. Йому довелося почекати в невеликій черзі: в готелі ще й досі бракувало персоналу, хоча війна вже закінчилась. Майкл узяв ключ і став нетерплячим поглядом шукати Кей. Вона стояла біля кіоску і витріщалася на газету у себе в руках. Він підійшов. Вона глянула на нього. Її очі були повні сліз. 

— Ох, Майку, ох, Майку. 

Він узяв газету з її рук. Перше, що побачив, це фото його заюшеного кров’ю батька, що лежить на вулиці. Біля нього навпочіпки сидить і хлипає, наче дитя, якийсь чоловік. То був його брат Фредді. Майкл Корлеоне заціпенів. Не було ні суму, ні страху — лише холодний гнів.

— Підіймайся в номер, — сказав він Кей, проте йому довелося самому взяти її за руку і провести до ліфта. Вони мовчки піднялися разом. У номері Майкл сів на ліжко і розгорнув газету. В заголовках писали: «У Віто Корлеоне стріляли. Бос мафії при смерті, його оперують під наглядом поліції. Наближається кривава війна банд». 

Ноги Майкла підкосилися. 

— Він не загинув, ці вилупки не вбили його. Він ще раз перечитав новину. Його батька підстрелили о п’ятій вечора. Отже, поки він кохався з Кей, вечеряв, насолоджувався виставою в театрі, старий ледь не помер. Від відчуття провини Майклу стало зле. 

— Може, нам варто поїхати до лікарні? — спитала Кей. 

Майкл похитав головою. 

— Дай я спершу зателефоную додому. Люди, що зробили це, не сповна розуму, а через те, що він вижив, явно в безвиході. Хто в біса знає, що ще вони можуть утнути. 

Обидві телефонні лінії в будинку на Лонг-Біч були зайняті, тому Майкл додзвонився аж через двадцять хвилин. Він почув голос Сонні: 

— Слухаю. 

— Сонні, це я. 

Він відчув полегшення у братовому голосі. 

— Господи, малий, ти змусив нас похвилюватися. Де ти в біса пропав? Я відправив людей до твого задрипаного містечка, щоби все перевірити. 

— Як там старий? Наскільки все погано? 

— Хріново. В нього пустили п’ять куль. Але він міцний горішок, — з гордістю виголосив Сонні. — Лікарі кажуть — викараскається. Послухай, малий, я зайнятий, не можу зараз говорити. Ти де? 

— В Нью-Йорку. Хіба Том не сказав тобі, що я саме їхав у місто? 

Голос Сонні дещо підупав: 

— Вони схопили Тома. Ось чому я хвилювався за тебе. Його дружина зараз тут. Вона ще не знає, і копи теж. Я не хочу, аби вони дізналися. У вилупків, що вчинили це, явно не всі вдома. Потрібно, аби ти зараз же сюди приїхав і тримав рот на замку. Гаразд? 

— Гаразд. Ти знаєш, хто це зробив? 

— Аякже. А щойно за справу візьметься Лука Брасі, вважай, вони дохляки. Всі тузи ще в нашому рукаві. 

— Я приїду за годину, на таксі. Майкл поклав слухавку. Газети вийшли десь три години тому. По радіо вже теж мали б повідомити. Неможливо, щоби Лука не чув новин. Майкл задумався: де дівся Лука Брасі? В ту мить це саме запитання ставив собі і Хейґен. Це саме запитання хвилювало й Сонні Корлеоне на Лонг-Біч.

Купити книгу «Хрещений батько» Маріо П’юзо 

В нашому інтернет-магазині laboratory.ua представлені книги українською у різних форматах. Паперове видання, електронна книжка чи аудіоформат — обирати лише вам. Ми видаємо нонфікшн і художні книги, книги про психологію, бізнес, суспільство та інші теми, які сьогодні є актуальними

Замовляйте книги на сайті інтернет-магазину laboratory.ua: кешбек і безкоштовна доставка за замовлення від 500 грн

Більше класики Лабораторії шукайте за посиланням у книжковому інтернет-магазині laboratoria.pro