«У бізнесі треба мати фундамент. І цей фундамент — стратегія»: воркшоп від Володимира Савчука, Дмитра Ковальова й Антона Харитонова
25 жовтня у столичній книгарні Readeat за участі авторів – Володимира Савчука, професора фінансів і стратегії Міжнародного інституту бізнесу, доктора наук з аналізу ризиків, і Дмитра Ковальова, експерта з розробки та впровадження стратегій і побудови ефективних бізнес-систем, бізнес-тренера і викладача Міжнародного інституту бізнесу – відбувся воркшоп «Передумови та підходи до стратегування в умовах невизначеності», присвячений виходу книги «Стратегування в умовах невизначеності». Спеціальним гостем заходу став засновник ресторанної компанії Loca Project і брендів Campo Cafe і Loft Gastropub Антон Харитонов. Книга «Стратегування в умовах невизначеності» є третьою в авторській серії Володимира Савчука, присвяченій управлінню бізнесом в умовах невизначеності. Важливі тези із події зібрали у матеріалі.
«Стратегування в умовах невизначеності» пояснює основи стратегічного управління з акцентом на практичні інструменти його реалізації. Автори підкреслюють, що не існує «чарівних пігулок» чи універсальних рішень у розробці стратегій — кожна стратегія потребує індивідуального підходу, особливо в умовах невизначеності. Однак, опанувавши навички правильного сприйняття невизначеності і використовуючи ефективні технології для прийняття стратегічних рішень з урахуванням реалій бізнесу, читач матиме ясність що і як має бути зроблено для переведення стратегічної ідеї в «дорожню карту».
Воркшоп, присвячений передумовам і проблемам стратегування в умовах невизначеності, управлінським інструментам і рішенням, підтвердив, що стратегії, які орієнтовані на адаптивність, людські цінності і правильну постановку цілей, можуть забезпечити компаніям конкурентну перевагу та допомогти в подоланні викликів, що виникають у нестабільному середовищі. Зібрали для вас важливі тези з події.
Сучасні виклики стратегічного планування. Підхід Володимира Савчука, професора фінансів і стратегії Міжнародного інституту бізнесу, доктора наук з аналізу ризиків
Сучасний бізнес переживає епоху невизначеності. Володимир Савчук зазначив, що сучасне стратегування в умовах невизначеності потребує поєднання інтуїції, аналітики і адаптивного мислення. А для кращого розуміння невизначеності, автор використовує концепцію VUCA (Volatility, Uncertainty, Complexity, Ambiguity), акцентуючи на необхідності адаптивного мислення і підготовки до потенційних «чорних лебедів»; і підкреслив важливість використання сприйняття VUCA, яке допомагає бізнесам бути готовими до несподіваних подій і гнучко реагувати на нові виклики.
Насамперед треба налаштуватися на VUCA-мислення — мислення, яке означає, що не все, задумане тобою, відбудеться. Треба мислити вірогідністю, мати сценарій і дуже гнучкий спосіб розуміння того, що відбувається. Два фактори необхідні, щоб мати успіх в бізнесі — здатність працювати з наснагою (як часто кажуть — hard-working) і вдача. Ці два фактори роблять успіх в бізнесі, але вони є тільки необхідними, але недостатніми. Необхідно мати дуже багато всього, і перш за все — фундамент бізнесу, на який треба поставити майстерність менеджменту. Цей фундамент автор називає Business Intelligence.
Він складається із трьох ключових компонентів — Strategic Intelligence, Financial Intelligence і Risk Intelligence. Треба мати кількісні метрики, щоб приймати рішення, а не тільки інтуїцію.
Володимир Савчук
Горизонти стратегування та наміри власника бізнесу. Є три горизонти стратегування: горизонт стратегічної візії, горизонт стратегічних моделей і горизонт першочергових стратегічних завдань. Автор зазначив, що горизонт бачення необхідний для того, щоб утримати сенс діяльності й інтегрувати його у стратегічне рішення, що формується. А наміри власника — основна для створення стратегічного меморандуму, який скеровуватиме команду. Цей меморандум потрібен, щоб команда менеджерів бізнесу змогла з одного боку ставити і виконувати амбітні цілі, а з іншого шукати нові можливості як у зовнішньому оточенні, так і всередині бізнесу. Саме тріада (1) стратегічні наміри власника, (2) виклики команди менеджерів і (3) пошук нових можливостей в сучасному середовищі радикальної невизначеності має стати альтернативою класичної стратегічної піраміди.
Команди, цілі та людський фактор. Підхід Дмитра Ковальова, експерта з розробки та впровадження стратегій і побудови ефективних бізнес-систем, бізнес-тренера і викладача Міжнародного інституту бізнесу
Людський фактор у впровадженні стратегії. Дмитро Ковальов зазначив, що людський фактор — human side – є вирішальним у реалізації будь-якої стратегії. І хоча й можна розробити стратегію для будь-якого завдання, її реалізація рідко відповідає початковому плану на 100%. Але попри непередбачуваність, важливо визначити цілі і сформулювати стратегічні наміри, щоб команда працювала злагоджено та бачила себе у спільному майбутньому.
Одна із головних проблем — постійні зміни зовнішнього і внутрішнього контекстів. Для нас, як професіоналів, дуже важливо мати щось, що буде залишатися незмінним, бо якщо змінюється все, нам у цьому штормі навіть немає за що схопитися.
І ще одна важлива проблема з якою ми всі стикаємося — втрата мотивації або віри в те, що все ж таки в кінці тунелю є світло. І цю проблему важливо вирішити, інакше немає жодного сенсу будувати стратегію і щось планувати.
Дмитро Ковальов
OKR, правила гри і досягнення цілей. Дмитро Ковальов наголосив, що досягнення бажаного майбутнього можливе лише для команди, об’єднаної навколо спільної ідеї і підтримуваної корпоративною культурою, яка сприяє прийняттю змін. Він запропонував використовувати методику методику OKR, як ефективний інструмент для впровадження стратегічних цілей: системні цілі мають бути досяжними й мотивуючими, а амбітні — випереджати поточні можливості команди. Для кожної цілі встановлюються конкретні ключові результати, що дозволяє вимірювати прогрес.
Коли ми розробляємо ключові результати в рамках технології OKR, то обов'язково мають бути присутніми як показники, що побудовані й засновані на діях (об'єм продажів, прибуток, рентабельність), так і показники, засновані на цінностях. Тобто, якщо ми збільшимо продажі вдвічі, потрібно дивитися, що відбувається із задоволеністю клієнтів. Вона зросла? Супер, у нас все класно. Таким чином, з точки зору довгострокової стратегії, ми долаємо проблему можливої токсичності наших результатів.
Дмитро Ковальов
Інструменти формування корпоративної культури і задачі лідера. Автор відзначив важливість щотижневих чекінів, як інструменту корпоративної культури: щопонеділка команда обговорює прогрес у досягненні OKR, фокусуючись на результатах, а не проблемах. Крім того, щоденні короткі зустрічі по 10-15 хвилин допомагають команді залишатися на одній хвилі, координуючи дії і потреби в підтримці. Це необхідно для того, щоб лідер і учасники команди працювали в тісній зв'язці.
Монополія і конкуренція, візія і місія та сенс буття. Думки Антона Харитонова, засновника ресторанної компанії Loca Project і брендів Campo Cafe і Loft Gastropub
Стратегія та її мета. Антон Харитонов підкреслив важливість стратегії, яка визначає напрямок руху компанії, і наголосив, що стратегія хоч і є критично важливим фактором успіху, але чогось не вистачає, а саме відповіді на питання до стратегії — навіщо і для чого. За його словами основною метою бізнесу є капіталізація і для досягнення максимальної капіталізації і потрібно розробити стратегію. А шляхом до максимальної капіталізації — є «правильна» експансія, та яка призводить до монополії.
Правильна експансія – та, котра веде до монополії. Краще за мене все це пояснив Пітер Тіль (один із засновників PayPal,— ред.), який доводить в книзі «Від 0 до 1», що конкуренція — ніщо, а монополія — все. Тож чому монополія — це добре, а конкуренція — погано? Конкуренція — це прекрасно. Але який її результат? Отримання монополії. Ніхто не конкурує, щоб конкурувати вічно.
Антон Харитонов
Різниця між монополією і конкуренцією. Антон Харитонов зазначив, що умовно компанії можна розділити на два види: монопольні і конкурентні. Монопольні компанії часто намагаються виглядати як звичайні конкурентні, щоб уникнути публічної асоціації з монополією, тоді як інші, які не мають монопольного становища, прагнуть заявити, що вони або вже є, або незабаром стануть монополією, аби отримати ресурси для розвитку.
Чому все-таки монополія — це добре? Тому що в результаті конкуренції, боротьби, як і в еволюції, з'являється найкраща модель. Всі інші звільняються і йдуть вигадувати щось нове: суспільство позбувається зайвих витрат і монополія отримує надприбуток або просто прибуток, якого не було в стані конкурентної боротьби. Це не є погано, адже що монополія хоче утримати монопольну позицію і для цього вона постійно займається інноваціями, як Apple, Google або інші приклади.
Антон Харитонов
Місія та візія. Антон Харитонов акцентував увагу на різниці між візією і місією компанії. Він пояснив, що візія — це не просто прагнення стати лідером на ринку, як це може здаватися, на перший погляд, вона має глибший сенс, це бачення майбутнього, а місія — це роль компанії в досягненні цього майбутнього: наприклад, візія Білла Ґейтса полягала в тому, що комп'ютери з’являться у кожному домі, а місія забезпечити кожен із цих комп'ютерів програмним забезпеченням.
Візія — це те, що ми бачимо і куди будемо направляти свою експансію. А місія — це наша монопольна роль в реалізації візії. Експансія — це візія, а монополія — це місія.
Антон Харитонов
Висловлюємо подяку Антону Харитонову, власникові і генеральному директору компанії Loca Project, за фінансову підтримку видання книги Володимира Савчука і Дмитра Ковальова «Стратегування в умовах невизначеності»
В авторській серії книг з управління бізнесом в умовах невизначеності від професора фінансів і стратегії Міжнародного інституту бізнесу і доктора наук з аналізу ризиків Володимира Савчука також представлені:
«Менеджмент в умовах невизначеності. Business Intelligence для ТОПів»
(Чотири розділи присвячені загальному підходу до ухвалення управлінських рішень, стратегічному менеджменту, традиційним фінансовим технологіям у форматі «для нефінансистів» і ризик-менеджменту)
«Ризик-менеджмент»
(Цілісний комплекс сучасних уявлень про ризик-менеджмент, що дає змогу читачеві охопити загальну картину і зрозуміти особливості технологій аналізу ризиків і управління ними)