Іронічний погляд на реальність: що варто знати про Еласмотерія і Романа Голубовського?
Книжкові лаборанти вітають з днем народження Романа Голубовського — автора збірки оповідань «3 нами житиме еласмотерій»! Романе, дякуємо вам за сміливу уяву й іронічний погляд на реальність, у якій є місце речам простим і важливим. Нехай еласмотерій буде чемним сусідом, ідеї — абсурдно фантастичними, а читачі — готовими до несподіванок! Ділимося уривками й цікавими матеріалами про автора й власне Еласмотерія!

Чому нам всім потрібна збірка Романа Голубовського? Бо це смішно і дуже впізнавано — навіть коли здається абсурдним. Бо ці оповідання дозволяють подивитися на реальність під іншим кутом — без моралізаторства й пояснень. Бо ця збірка розширює межі мислення і створює простір для іронії, сумніву й свободи.
_____________________________________________________________________________________________________
Невже це справді написав я? Невже отакий продуманий і досконалий сюжет зʼявився в моїй голові?
Роман Голубовський (про виставу за мотивами книжки Романа Голубовського, але це не точно)
А що то була за вистава — читайте ось тут!
_____________________________________________________________________________________________________
Роман Голубовський відомий такими заголовками як: «На Житомирщині батько двох дітей вбив муху», «Десь хтось щось зробив», «У Львові люди почали ходити по воді після того, як випав дощ». Працює в маркетингу, активний користувач соціальних мереж Facebook та Twitter, живе у Львові. У оповіданнях книжки «З нами житиме еласмотерій» підіймає важливі теми колоніального спадку, сприйняття війни, впливу медіа і пропаганди на суспільство, місце релігії і мистецтва у житті людини.
Читайте також розмову із KyivBookFest, у якій автор розповідає про реакцію на хейт і критику, вплив амплуа письменника й про поняття «ідеального блогера», а про улюблені книжки автора читайте у рубриці «Книжкова полиця».

Давайте одразу: я — стендап-комік, який працює в гуморі безперервно впродовж двадцяти років. І в абсурді. Такі люди достатньо душні щодо «посміятись із чогось». До чого я. А до того, що я сміявся, і не раз. Це кайф. І для мене це — респект. А тепер до деталей. Якщо ви любите Монті Пайтон — обов’язково почитайте про кишенькового злодія. «З нами житиме еласмотерій» — це оповідання прочитайте хоча б через смішне слово. «А тепер усе інакше» — здавалось, що це знову випад у бік Пайтонів (їхній фільм «А тепер дещо зовсім інакше»), але це поклін часам «Території А», які — чудові. Читати всім! Трішки абсурду не завадить ніколи!