Хто такі бутлегери або як «сухий закон» в США зробив злочинців мільйонерами

Поділитись

21 березня 2025, Пт

В перші дні сухого закону (задовго до того, як Аль Капоне став відомим) німецький іммігрант Джордж Римус приймає рішення залишити адвокатську практику і починає займатися торгівлею віскі. За два роки він став мультимільйонером — королем бутлегерів, як його називала преса, публікуючи захопливі історії про вечірки в стилі Ґетсбі, які він та його гламурна дружина Імоджен влаштовували в особняку на Цинциннаті, з різноманітними подарунками — від діамантових прикрас жінкам до новеньких автівок чоловікам. Влітку 1921 року Римус володіє 35% всього алкоголю Сполучених Штатів. Молода прокурорка Мейбл Вокер Віллебрандт сповнена рішучості знищити його. Міністерство юстиції було впевнене, що вона не становитиме реальної загрози для затишних стосунків, які вони підтримують з Римусом. І, щоб довести, що вони помиляються, Мейбл відправляє свого найкращого слідчого, Франкліна Доджа, дослідити усе це. Це рішення має смертельні наслідки: до справи підключається ФБР, Римуса ув'язнюють, а Імоджен зав’язує роман з Доджем і планує знищити власного чоловіка. Запекла ворожнеча сягає найвищих щаблів влади. Зупинити її можливо лише вбивством. Книга «Привиди Едемського парку» Карен Ебботт — це правдива кримінальна історія про найуспішнішого контрабандиста в американській історії та вбивство, що шокувало націю. У матеріалі ж ділимося цікавим матеріалом про явище і визначення бутлегерства.

Раніше словом «бутлегер» називали гендлярів, які торгували алкоголем з халяв чобіт в індіанських резерваціях, але тепер воно стало відомішим і набуло ширшого значення. Тепер бутлегером міг стати будь-хто, самими чоботами аж ніяк не обмежуючись.

«Привиди Едемського парку. Король бутлегерів, фатальні жінки і вбивство, яке вразило Америку епохи джазу», Карен Ебботт

______________________________________________________________________________________________________________

Контрабанда алкоголю в США: як «сухий закон» зробив злочинців мільйонерами

Колись у США можна було розбагатіти, просто продаючи алкоголь — і не завжди законно. У 1920-х роках, під час дії «сухого закону», спиртне стало дефіцитом, а попит на нього зріс до небес. І ось тут з’явилися контрабандисти, яких називали bootleggers. Вони таємно перевозили, продавали і навіть виготовляли алкоголь, ховаючи пляшки в халявах чобіт або використовуючи швидкі катери, щоб уникнути переслідування.

Як усе почалося?

Слово bootlegging виникло ще у 1880-х, коли торговці приховували фляги з алкоголем у взутті, щоб непомітно продавати його корінним американцям. Але справжній розквіт цього бізнесу розпочався у 1920 році, коли Вісімнадцята поправка до Конституції США заборонила виробництво, продаж і транспортування спиртного. Люди не перестали пити, тому чорний ринок алкоголю розквітнув.

Контрабандисти привозили алкоголь із Канади, Мексики, Куби та Багамських островів. Їхні кораблі кидали якір у міжнародних водах, а швидкі катери доставляли спиртне до США. Найпопулярнішою точкою збуту було узбережжя Атлантик-Сіті в Нью-Джерсі.

«Медичний» віскі та небезпечний самогон

Заробити на контрабанді можна було різними способами. Наприклад, в аптеках легально продавали «медичний» віскі — за рецептом. Деякі підприємливі лікарі виписували тисячі фальшивих рецептів, а аптеки продавали спиртне майже відкрито.

Ще одним джерелом нелегального алкоголю став денатурований спирт, який використовувався в промисловості. Контрабандисти «відмивали» його, додаючи воду і трохи справжнього алкоголю, після чого продавали цей «коктейль» у підпільні бари. Але найстрашнішим було те, що багато хто сам виготовляв алкоголь у кустарних умовах. Самогон, відомий як moonshine, часто містив небезпечні домішки, які могли спричинити сліпоту, параліч або навіть смерть.

Контрабанда і гангстерські війни

Попит на алкоголь зробив контрабанду не просто вигідним бізнесом, а справжньою кримінальною імперією. Банди контролювали весь процес – від виготовлення і зберігання до транспортування та продажу. У різних містах почалися війни за території.

Один із найвідоміших випадків — Різанина на День святого Валентина у 1929 році, коли люди Аль Капоне розстріляли сімох членів суперницької банди в Чикаго. Згодом злочинні угруповання почали об’єднуватися, створюючи мафіозні синдикати, які розширили свій бізнес на наркотики, гральний бізнес і проституцію.

Що сталося після скасування «сухого закону»?

У 1933 році США скасували «сухий закон», і легальний алкоголь повернувся на полиці. Але контрабандисти не зникли – деякі з них перейшли в інші сфери злочинності, а в деяких регіонах Америки, де алкоголь і досі заборонений, нелегальний ринок процвітає й у XXI столітті.

______________________________________________________________________________________________________________

Книжка Карен Ебботт «Привиди Едемського парку» у жанрі документального роману оповідає про цю сторінку американської історії, описуючи кримінальний сюжет про найуспішнішого контрабандиста та вбивство, що шокувало націю.

«Коло» не зупинялося ні на хвильку. Двадцять чотири години на добу, сім днів на тиждень на дорогах чорнів Римусів автопарк — 147 вантажівок. Діти, що грали на Квін-Сіті-авеню (вулиця пролягала на шляху до Долини Смерті), переривалися рівно на стільки, щоб встигнути виголосити: «Оно віскі їде!». Сухий закон коштував тисяч робочих місць у пов’язаних з алкоголем галузях: без заробітку лишилися бармени, офіціанти, далекобійники, бондарі, склороби. Римус повернув можливість заробляти трьом тисячам людей, що зробило його одним із найбільших роботодавців у місті й фактично героєм — постачальником не тільки якісного віскі, але й грошей на нього.

Прочитати уривок із книжки Карен Еббот можна тут, а також читайте про тонкощі створення документальної літератури від авторки книжки.

______________________________________________________________________________________________________________

Джерело: Britannica

______________________________________________________________________________________________________________