«— Що тобі видалось найстрашнішим? — Страждання невинних»: 5 цитат із книжки Мілоша Урбана «Сім костелів. Готичний роман з Праги»

Осінь принесла в Прагу не лише холод і паморозь, а й ретельно спланований задум, що пов’язував жахливі вбивства, розкидані по старовинних костелах міста, із долею невдахи, на ім'я К. — тіні, вигнанця без роботи й майбутнього, але з пристрасною любов'ю до міста, яке повільно руйнувалося на його очах. Він жив у сутінках великої історії, що день за днем стирала стару Прагу і замінювала її порожніми й холодними будівлями. Страждання від безсилого споглядання цього занепаду точили його душу, доки на світло не вийшов загадковий лицар, який побачив у К. щось більше, ніж просто жалюгідного спостерігача. Нарешті настав час, коли таємниці, змінюючи свою подобу, повідають правду, яку століттями приховували величні костели, адже пробудився відкривач прихованих істин… Хто вбивця, а хто жертва? Чи винен той, хто заплющив очі на злочини? І чи зможе К., головний герой роману «Сім костелів. Готичний роман з Праги», що незабаром вийде у видавництві Лабораторія, знайти істину за завісами минулого, перш ніж його власне життя буде знищене? Відповіді заховані у стінах костелів, серед вузьких вулиць і місць, де зупинився час і ніхто сторонній не наважується зайти. Публікуємо 5 цитат із книжки у матеріалі.

Як зазначив один із критиків, мої романи наче позачасові чи позаземні, у них час працює якось інакше. Я з цим погоджуюсь. Думаю, що те, що я намагаюся робити – це писати історії, створювати романи, у яких має бути певний універсальний міф. Саме тому я свідомо намагався стерти соціалістичне минуле з життя своїх персонажів. Це свого роду моя особиста одержимість. Сподіваюся, психіатри якось із цим розберуться. [сміється]

Мілош Урбан

___________________________________________________________________________________________________

Мілош Урбан один із найпопулярніших чеських письменників, перекладач, видавничий редактор, автор 15 книг: театральних п'єс, численних романів, оповідань і повістей. Лауреат найвищої чеської літературної нагороди — премії Magnesia Litera (2002) за роман Hastrman. Його найпопулярніші романи «Сім костелів» (1998), Praga Piccola (2012), Lord Mord (2008) і Santiniho jazy (2005), за яким у 2011 році був знятий телевізійний фільм режисера Їржі Страха. А його останній роман Továrna na maso, дія якого відбувається на бойні в Голешовіце, був опублікований у 2022 році. 

Роман «Сім костелів» (Sedmikostelí, 1998), написаний у дусі готичних романів і горору і сповнений меланхолії та вбивств посеред старої Праги, розійшовся десятками тисяч примірників і був перекладений на 20 мов.

___________________________________________________________________________________________________

Зауваження я вважав несправедливістю, односторонньою перевагою дорослого над дитиною.

Дивуватись. Ця здатність, яка є проявом сприйнятливості в дітей і дитячості в дорослих, мене не покине, мабуть, і на смертному ложі; я буду дивуватись, що я на якомусь ложі лежу, що я давно не зійшов з лиця світу разом із жертвами жахливої празької змови, історію якої я вам тут, у своїй дивній в’язниці, вже деякий час розповідаю.

— Ага. Що тобі в «Замку Отранто» видалось найстрашнішим? 

— Страждання невинних. 

— І мені! Через страждання невинних я не дивлюсь телевізор і не читаю газет.

Колись я був прикладом нерухомості. Я висів у просторі і вписував у нього свій нерухомий стрибок, я розтинав тілом повітря і спускав свій жах на тих дрібненьких унизу. Вони знали, що я їх не скривджу, не маючи можливості зрушити з місця, яке було для мене визначеним, і попри те вони з плачем ховалися за маминими спідницями. Це була моя скромна розвага. Через роки кара за це мене наздогнала: прийшли смертоносці в залізних капелюхах і жилетах, зшитих зі священницьких риз, скинули мене на глибину і розшматували, роздробили мене на набої для своїх пращ на колесах, прикрашених червоною чашею в чорному полі — цими хоругвами ґвалтівників і братовбивць. Вони дуже боялися мене і моїх братів, тому вони нас знищили. Їхня віра була хибною. Єдине, що після мене залишилось, це розповіді, і чують їх лише ті, хто має здатність і бажання слухати.

— А ваші батьки? Чи вони не підтримували такі ваші схильності?

— Вони не розуміли, як хтось може хотіти ось так колупатись у минулому, коли на нього щоденно тисне сучасність.

___________________________________________________________________________________________________

Читайте також матеріал із роздумами Мілоша Урбана про позачасся й універсальний чеський міф.

___________________________________________________________________________________________________