Літнє чтиво: добірка книжок із літнім вайбом
Літо має особливу здатність сповільнювати час і відчуватися як окреме життя. Це сезон довгих вечорів, подорожей, пригод, несподіваних зустрічей і книжок, які хочеться читати на пляжі, у потязі чи на лавці в затінку дерев. Тож якщо ви шукаєте, що читати влітку, то лаборанти якраз зібрали добірку видань, які допоможуть відчути цей настрій сповна. У ній — книги з літнім вайбом про море й дороги, дружбу й дорослішання, родинні історії та події, що залишаються з нами надовго. Обирайте книжки на літо та вирушайте у власну читацьку відпустку!
________________________________________________________________________________________________________________
Що знайдете в добірці:
• книги з літнім вайбом про море, сонце та подорожі
• романи про дружбу, дорослішання й пошук себе
• атмосферні історії для читання у відпустці
• книжки про Крим, юність, історію та пам'ять
• історичні екскурси в культуру й мистецтво
• завжди доречну й позачасову класику
________________________________________________________________________________________________________________
«На вулиці Солоній», Ія Морела
Колись ви вже були щасливі, просто забули
На вулиці Солоній не існує злих людей. Є дивакуваті, гучні, мовчазні, скандальні або зовсім беззахисні. Їхні родинні історії переплітаються з вуличними легендами, де річка, поле і двір стають частиною кумедного та трохи загадкового світу.
І саме тут, у затишному передмісті біля річки Самари, кучерява і спостережлива семирічна Сявка та її невгамовний друг Тюба вирушають у свої нескінченні літні пригоди. Вони ховаються від дорослих у старій ванні, відкривають пепсі-магазин, рятують уявних привидів, лякають себе страшними історіями, створюють лицарські ордени й разом з тим переживають свої перші моральні потрясіння. А ще зʼясовують, чому дорослі такі дивні, і намагаються зазирнути туди, де закінчується останній день літа.
Важливе застереження! Після прочитання «На вулиці Солоній» можливі побічні ефекти: неконтрольований сміх, бажання видертися на паркан, а також гостра потреба зателефонувати комусь із дитинства й сказати: «Пам’ятаєш?..»
________________________________________________________________________________________________________________
«Засмага», Хлоя Мішель Говарт
Спекотне літо у тихому ірландському селі Кроссмор стає переломним для юної Люсі. Вона завжди відчувала себе чужою серед людей, для яких заміжжя і материнство — це єдиний правильний шлях для жінки. І навіть тісна дружба із вродливим і турботливим Мартіном — втіленням ідеального партнера — не здатна запалити її серце. Аж доки не спалахує іскра, що лишає глибокий опік сліпого захоплення і безтямного руйнівного кохання між нею і шкільною подругою Сюзанною.
Люсі через страх осуду свого маленького і консервативного оточення живе подвійним життям, приховуючи справжню, найвідвертішу частину себе. Таємні зустрічі, погляди і крадькома проведені миттєвості залишаються для Люсі і Сюзанни єдиним порятунком від тиску суспільства.
Але закінчення школи несе з собою можливість покинути Кроссмор. І тепер Люсі мусить обирати між двома місцями, двома людьми і двома майбутніми, кожне з яких видається складнішим за інше. І лише один шлях принесе їй справжнє щастя.
________________________________________________________________________________________________________________
«Дівчата літа», Кеті Бішоп
Що, якби ваші найцінніші спогади приховували набагато темнішу правду?
Незабутнє літо на грецькому острові. Сонце, море, легкість юності. Рейчел ніколи не змогла забути ту золоту пору року, а разом з нею і чоловіка, якого тоді кохала — Алістера, на двадцять років старшого за неї. Пройшли роки, тепер вона доросла, одружена жінка, але випадкова зустріч відроджує це минуле. Дівчина, речення, деталь. Як все було насправді? Те, що здавалося просто історією кохання, стає загадкою. Те, що було щасливим спогадом, набуває похмурих відтінків. Поступово Рейчел відчуває, як всередині неї наростає сумнів: що ж насправді сталося того літа? У що її змусили повірити? І чому тіло, знайдене на пляжі, здається таким знайомим? Захопливий і тривожний роман, де правда зникає в тумані пам'яті й де кожне одкровення ще трохи руйнує впевненість у правдивості подій.
________________________________________________________________________________________________________________
«Найкраще «найгірше», що могло статися», Юлія Лаба
Історія Рії і Лесика доведе, що інколи найкращі історії кохання починаються зі, здавалося б, найгіршого…
Вони надто різні, щоб бути парою: Рія — амбітна архітекторка, яка уникає серйозних стосунків, і найбільше в житті боїться втратити власну свободу, в той час як Лесик — мовчазний власник бару, втілює спокій і надійність. А от їхня дружба видається цілком логічною, міцною і безпечною. Майже ідеальною!
Майже… Допоки випадкова пристрасть не змінює все. І там, де Рія виплекала у собі впевненість, що кохання — це пастка, Лесик готовий терпляче доводити їй зворотнє: що іноді людина поряд може стати єдиною справжньою опорою.
________________________________________________________________________________________________________________
«Час невдах, або в кримській столиці хмарно з проясненнями», Міла Смолярова
Їх зведе спекотне літо 2003 року у самому серці кримського півострова. Там, де нерозсудливість здається мірилом свободи, а доросле життя тільки починається і нагадує гру «Хто перший?». Ще немає соціальних мереж, ніхто не знімає лавсторі, а мобільна розмова триває кілька перших безкоштовних секунд. Зізнання в коханні розчиняються у сигаретному диму й тонуть на дні коньячних келихів, залишаючи після себе присмак недомовленостей і сміливих обіцянок. Кого ж Він обере – архітектуру чи дівчину в робочому комбінезоні? І чи правильним виявиться цей вибір?
Це роман про Крим. Про автономний півострів без додатку «окупований». Про інфантильне покоління, яке лиш вчиться жити, помиляється і кохає. І про рідкісну розкіш не обертатися назад у часі.
________________________________________________________________________________________________________________
«Діло діточе. Як наші предки були маленькими», Катерина Дудка, Остап Українець
Подорож в етнографію українського дитинства кінця ХІХ століття
Захопливий нонфікшн про те, яким було дитинство на українських землях понад сто років тому. Автори відтворюють цілісний світ традицій, обрядів, побуту та дитячих радощів, що існував у різних регіонах — від Гуцульщини до Буковини й Поділля, від Полісся до Наддніпрянщини. Книжка поєднує художню оповідь і етнографічні дослідження, завдяки чому читач немов мандрує у часі, відкриваючи забуті звичаї та знайомлячись із п’ятьма дітьми, що уособлюють різні українські культурні світи.
Це спроба делікатно, точно та цікаво показати, як жили наші прапрадіди: як їх приймали у світ, як вони росли, навчалися, гралися, працювали й готувалися до дорослого життя. Книжка дає змогу відчути дух епохи, побачити різноманіття українських традицій і зрозуміти, чому дитинство було не лише часом безтурботності, а й періодом формування характеру, обов’язків і місця дитини в громаді.
________________________________________________________________________________________________________________
«Антологія української короткої прози»
У центрі цього видання — українська література як жива й багатоголоса історія, що охоплює майже два століття культурного досвіду. Антологія об’єднує 25 знакових оповідань українських авторів — від Григорія Квітки-Основ’яненка до Валерія Шевчука — і показує, наскільки різною, сміливою та глибокою може бути класична коротка проза.
Упорядник Ростислав Семків вибудовує послідовність авторів так, щоб читач міг побачити розвиток української літератури: зміну стилів, тем, інтонацій і самого способу говорити про людину та світ. Саме тому антологія працює не лише як знайомство з окремими творами, а як цілісна історія літературної традиції.
Особливу силу книжці надає жанрове й емоційне розмаїття. Тут поруч існують психологічна драма, соціальна проза, модерністський експеримент, іронія, філософська притча й тонке дослідження людської самотності. Одні тексти відкривають побут і конфлікти свого часу, інші — занурюють у внутрішній світ персонажів або пропонують майже сюрреалістичний погляд на реальність. Завдяки цьому читач бачить українську класику не як щось одноманітне чи застигле, а як простір постійного творчого пошуку.
Автори:Григорій Квітка-Основ’яненко, Пантелеймон Куліш, Марко Вовчок, Панас Мирний, Іван Нечуй-Левицький, Іван Франко, Олена Пчілка, Ольга Кобилянська, Михайло Коцюбинський, Леся Українка, Василь Стефаник, Гнат Хоткевич, Михайло Яцків, Володимир Винниченко, Микола Хвильовий, В. Домонтович, Юрій Яновський, Валер’ян Підмогильний, Аркадій Любченко, Майк Йогансен, Остап Вишня, Юрій Косач, Емма Андієвська, Григір Тютюнник, Валерій Шевчук
________________________________________________________________________________________________________________
«Приходь без дзвінка», Світлана Бєлоусова
Одного разу Яна сідає у потяг «Рахів — Київ» і знайомиться з дідусем. І, попри зупинки у маленьких селищах, гамір нових пасажирів плацкарту й фізичну втому, дівчина все уважніше слухає Василя Васильовича. Його історія, неначе намистини, нанизується на нитку спогадів її власного життя.
Чи зустрінуться вони знову? Чому гірські маршрути, пейзажі й нічний ліс — незамінні ліки проти власних травм? Напевно, ці відчуття знайомі кожному — такі особисті й невимовлені… Але що станеться, якщо про них заговорити вголос?
Десь серед темного лісу на останніх відсотках заряду телефону, що слугує ліхтариком, дівчина йде вперед, попри виснаження й біль у ногах, цитуючи Ліну Костенко: «Цей ліс живий, у нього добрі очі». Бо вона вірить у світло і не втомлюється шукати його серед людей.
________________________________________________________________________________________________________________
«1913. Літо століття», Флоріан Іллієс
Феєрії краси, божевілля, самозакоханості й геніальності у світі, що знаходиться за крок до прірви
Пруст шукає втрачений час, а Фройд розмовляє з кішкою на Берггассе, 19. Кафка пише «Перевтілення», а Малевич малює свій квадрат. Стравінський приносить у Париж «Весну священну», а у Мюнхені австрійський художник-поштівник на ім’я Адольф Гітлер продає акварелі.
1913 – рік, у якому дивовижно переплітаються сотні голосів, сцен і випадковостей, що пророкують катастрофу ХХ століття. Від Рільке, Ельзи Ласкер-Шюлер і Томаса Манна до винаходу екстазі й відкриття Нефертіті – усі, хто творять мистецтво, от-от опиняться по різні боки буремної й жорстокої історії. Це останнє літо перед прірвою. І останній подих світу, який ще вірить у красу.
________________________________________________________________________________________________________________
«На захід із жирафами», Лінда Рутледж
Вудро Вільсон Нікель помер тихо і непомітно у звичайний день, звичайною смертю, у досить незвичайному віці — 105 років. У порожній палаті юна медсестра зупинилася перед старою армійською скринею, підняла кришку, очікуючи знайти вицвілу військову форму й вигорілі світлини, але побачила… жирафа й десятки перев'язаних стосів записок — загадковий слід його довгого життя:
Я знав небагатьох справжніх друзів, і двоє з них були жирафи...
1938 рік. Велика депресія затягується. Гітлер загрожує Європі, а втомлені світом американці прагнуть дива. Вони знаходять його у двох жирафах, які дивом вижили під час урагану, перетинаючи Атлантику. Далі — дванадцятиденна подорож спеціальною вантажівкою із Південної Каліфорнії до зоопарку Сан-Дієго. За кермом — молодий бешкетник Вудро Вільсон.
«На захід із жирафами», заснована на реальних подіях історія, що переплітає правду й вигадку, де зустрічаються перша у світі жінка-директорка зоопарку, Старигань із загадковим минулим, молода фотографка із особистою таємницею і негідники.
Як це — змінитися завдяки грації дивовижних тварин, доброті незнайомців і плину часу?
________________________________________________________________________________________________________________
