Хіти продажів Лабораторії: що найчастіше купували у березні?

Наші книжкові лаборанти зібрали топ 10 книжок березня — видання, які читачі обирали найчастіше протягом місяця. У добірці знайдете книги, що вже встигли привернути увагу та стати улюбленими серед читачів. Гортайте список — можливо, серед цих історій є саме та історія, яка стане й вашим фаворитом!

ТОП продажів березня вже чекає на вас! У списку зібрали видання різних жанрів: від хітового нонфікшену до нової художньої прози. Тож якщо ви шукаєте, що варто прочитати цього місяця, ця добірка допоможе зорієнтуватися серед популярних видань. Тут зібрані тексти, які вже стали книгами-бестселерами та потрапили до списку топ 10 книжок на сайті Лвбораторії! 

_________________________________________________________________________________________________________

10

«Любця. Ми по тебе скоро приїдемо!», Наталія Оздемір

#Російсько-українська війна, родина, стосунки, травма, психологічний роман

Любі віддали макогін і попросили віднести на кухню.

— Але не облизуй його! — наказала баба Маруся дитині.

— Чого?

— Чоловік лисий буде!

Люба кивнула й пішла на кухню, а по дорозі в темному коридорі облизала з макогона залишки маку.

Життя семидесятирічної Софії вже давно втратило барви. І здавалося, що цей ранок нічим не відрізнятиметься від решти: кава в надбитому горнятку, чергова серія телевізійного детективу, папіроса і киця Анфіса, яка зайняла всі теплі місця у квартирі. Аж доки у двері не постукали. На порозі стояла незнайома жінка і маленька дівчинка Любця, яку Софія бачила лише на фотографіях. Дівчинка, яку мама відправила до неї в ніч, коли колони російської техніки рушили на Херсон.

І саме так жінка, яка вже давно перестала вірити в майбутнє, раптово отримала непросте завдання: зберегти дитину. А маленька, розгублена Любця, мусила подорослішати і триматися лише за мамину обіцянку «Ми по тебе скоро приїдемо!». Але попри те, що війна підступно змінює маршрути і дотриматися найщиріших обіцянок буває зовсім не просто, Любця знаходить нових друзів, розбиває улюблений бабцин сервіз, і вірить в диво.

_________________________________________________________________________________________________________

9

«Час невдах, або в кримській столиці хмарно з проясненнями», Міла Смолярова

#Крим, родина, стосунки, дорослішання, психологічний роман

Море переслідувало їх, ховалося за горами, зазирало у водійське опущене скло автівки, солило й вудило відблиском серпневого сонця. Здавалося, що літо ніколи не закінчиться, як і дружба, — чи що там було між тими, хто зняв із себе все зайве, віддалився від чужих очей і прихильностей, пізнав задосить одне одного, щоб розійтися назавжди.

Їх зведе спекотне літо 2003 року у самому серці кримського півострова. Там, де нерозсудливість здається мірилом свободи, а доросле життя тільки починається і нагадує гру «Хто перший?». Ще немає соціальних мереж, ніхто не знімає лавсторі, а мобільна розмова триває кілька перших безкоштовних секунд. Зізнання в коханні розчиняються у сигаретному диму й тонуть на дні коньячних келихів, залишаючи після себе присмак недомовленостей і сміливих обіцянок. Кого ж Він обере – архітектуру чи дівчину в робочому комбінезоні? І чи правильним виявиться цей вибір?

Це роман про Крим. Про автономний півострів без додатку «окупований». Про інфантильне покоління, яке лиш вчиться жити, помиляється і кохає. І про рідкісну розкіш не обертатися назад у часі.

_________________________________________________________________________________________________________

8

«На вулиці Солоній», Ія Морела

#Янгедалт, підлітки, feel-good роман, дорослішання

Якщо вам здалося, що Солона — така собі архаїчна провінційна вуличка, то враження це абсолютно помилкове. Наша вулиця — справжній Бродвей, мейнстрим, центр усесвіту. Тут і пристрасті, і культура, і кулінарія, і навіть найсучасніші зразки світової моди.

На вулиці Солоній не існує злих людей. Є дивакуваті, гучні, мовчазні, скандальні або зовсім беззахисні. Їхні родинні історії переплітаються з вуличними легендами, де річка, поле і двір стають частиною кумедного та трохи загадкового світу. 

І саме тут, у затишному передмісті біля річки Самари, кучерява і спостережлива семирічна Сявка та її невгамовний друг Тюба вирушають у свої нескінченні літні пригоди. Вони ховаються від дорослих у старій ванні, відкривають пепсі-магазин, рятують уявних привидів, лякають себе страшними історіями, створюють лицарські ордени й разом з тим переживають свої перші моральні потрясіння. А ще зʼясовують, чому дорослі такі дивні, і намагаються зазирнути туди, де закінчується останній день літа.

Важливе застереження! Після прочитання «На вулиці Солоній» можливі побічні ефекти: неконтрольований сміх, бажання видертися на паркан, а також гостра потреба зателефонувати комусь із дитинства й сказати: «Пам’ятаєш?..»

_________________________________________________________________________________________________________

7

«До безпечних берегів», Воллес Стеґнер

#Філософія, стосунки, Пулітцерівська премія, американська класика

— Хіба не типово? Стоїть на порозі смерті, водночас хоче, щоб все було, як за старих часів, і наказує всім поводитися відповідно. А ще переймається тим, що ми втомилися. Ех, шкода! Після себе вона залишить порожнечу! Тут завжди була порожнеча, відколи ми... Невже не відчуваєш відсутність?

— Аж ніяк. Навпаки — присутність.

Ларрі й Саллі Морґани — звичайна, сповнена надій сім’я, що торує собі шлях крізь труднощі. Сід і Черіті Ленґи — харизматична пара, що живе з відчуттям легкості й щастя. Їхнє знайомство починається в епоху Великої депресії і переростає в довічну дружбу, сповнену щедрості, підтримки, ніжності й внутрішніх викликів. Разом вони проживають хвороби, втрати, спільні літа у Вермонті й рік у Флоренції, коли всі четверо відчувають себе, немов у Едемі. Та життя — це гойдалки свята й буденності з обов’язками, болісними компромісами та напругою, що іноді так майстерно ховається за турботою.

«До безпечних берегів» — неспішний роман про красу звичайного життя і ті невловні миті, коли найважливіші історії народжуються в тиші між словами. Це оповідь про дружбу, що стає домом, ідеалізм юності й зрілість, що вчить приймати. І про любов, яка не зникає, навіть коли все навколо змінюється.

_________________________________________________________________________________________________________

6

«Мертва Віта», Анна Стаднік

#18+, трилер, містика, українська авторка

Віта дістала блокнот із наплічника і, подумки сміючись, написала: «План на життя». Скривилася. Яке в біса життя? По-хорошому — бодай на місяць скласти. Перекреслила й виправила на «План, як не вмирати» та додала три знаки питання. Це вже можна вважати оптимізмом?

Світ, у якому живе Віта – суцільна нудна рутина: зміни за касою, гуртожиток із тонкими стінами й нестерпними сусідами, м’ятні льодяники і…смерті. Щомісяця вона помирає, щоби зранку знову повернутися до життя: щоправда, без частини спогадів і без жодних уявлень про те, що робити далі. Забуття і смерть вже майже стали для неї звичними, та коли за дивних обставин починають гинути люди, яких Віта лиш встигла назвати знайомими, вона усвідомлює, що хтось заганяє її у пастку. І вона відчуває його присутність. Він знає все про неї. Він вже зовсім поруч.

До уваги читача:твір містить описи відвертих сцен, сцени сексуального та фізичного насилля, сцени із описами смертей, ненормативну лексику, сцени вживання алкоголю та тютюнопаління.

_________________________________________________________________________________________________________

5

«Цілі та ключові результати: Фокусування, узгодження та взаємодія з OKR»

#Корпоративна культура, бізнес, стратегії, OKR, менеджмент

Коли у вас є чітка місія, з якою узгоджуються цілі та ключові результати (на місяць, квартал чи рік), ви дбаєте про те, щоб робота в короткостроковій перспективі відповідала довгостроковому призначенню організації.

«Цілі та ключові результати» – перший повноцінний практичний посібник із OKR, продуктивної системи управління, яку використовують Google, LinkedIn, Spotify і тисячі ефективних компаній по всьому світу, розробленої для того, щоб допомогти організаціям створювати цінність за допомогою фокусування, узгодження і кращої комунікації. 

Пол Р. Нівен і Бен Ламорт показують, як народилася концепція OKR, і як провідні компанії світу щодня використовують її, щоб розвивати навички постановки цілей і досягати результатів, які відображатимуть їхній справжній потенціал.

_________________________________________________________________________________________________________

4

«У пошуках утраченого часу. Книга 4. Содом і Гоморра», Марсель Пруст

#Лабораторія класики, Франція, філософія, стосунки, ідентичність

Згодом це навело мене на таку думку: насолода теж, як і страждання, галаслива, надто коли після неї — через те, що не треба було боятися дітей, тут про це й мови бути не могло попри не вельми переконливий приклад із «Золотої легенди»  — доводилося одразу подбати про гігієну.

Наш молодий оповідач дорослішає, поступово відкриваючи вишукані таємниці світського життя, де, за салонними розмовами й баловими інтригами, ховаються справжні драми. Оголюється подвійність людської природи — любов і ревнощі, пристрасть і сором, світські маски й самотність. Барон де Шарлюс опиняється в тенетах небезпечних пристрастей, тоді як наш оповідач, захоплений почуттями до Альбертини, відкриває руйнівні та водночас життєдайні грані кохання.

«Содом і Гоморра» — четвертий роман із циклу «У пошуках утраченого часу» в перекладі геніального українського перекладача Анатоля Перепаді, що оповідає про зіткнення ілюзій і реальності, де людська душа віддзеркалює свої найпотаємніші суперечності, а час постає як єдина справжня сцена нашого існування.

_________________________________________________________________________________________________________

3

«1913. Літо століття», Флоріан Іллієс

#Європа, живопис, культура, історія світу, мистецтво, літературознавство

Пруст шукає втрачений час, а Фройд розмовляє з кішкою на Берггассе, 19. Кафка пише «Перевтілення», а Малевич малює свій квадрат. Стравінський приносить у Париж «Весну священну», а у Мюнхені австрійський художник-поштівник на ім’я Адольф Гітлер продає акварелі біля палацу Шенбрунна, куди того ж дня шкутильгає грузин, на ім’я Сталін.

1913 – рік, у якому дивовижно переплітаються сотні голосів, сцен і випадковостей, що пророкують катастрофу ХХ століття. Від Рільке, Ельзи Ласкер-Шюлер і Томаса Манна до винаходу екстазі й відкриття Нефертіті – усі, хто творять мистецтво, от-от опиняться по різні боки буремної й жорстокої історії. Це останнє літо перед прірвою. І останній подих світу, який ще вірить у красу.

_________________________________________________________________________________________________________

2

«Чотири тисячі тижнів. Тайм-менеджмент для смертних», Олівер Беркмен

 #Тайм-менеджмент, пастка продуктивності, прокрастинація, саморозвиток, самореалізація, сучасна філософія

Чому ми вважаємо нескінченний запас часу даністю, а смерть — обурливим лиходійством? Інакше кажучи, навіщо сприймати чотири тисячі тижнів як дуже мале число на тлі нескінченності, а не як велетенське, адже ми могли ніколи й не народитися? Лише той, хто не помічає чарівності того, що світ існує, сприйматиме життя як даність, наче йому мали його подарувати без права відібрати. Можливо, краще не перейматися тим, що вас ошукали, не давши нескінченного запасу часу, а невимовно радіти, що він узагалі вам дістався.

Людське життя сміхотворно коротке. Все, що ми маємо — це в середньому 4 тисячі тижнів, або ж 80 років. Усвідомивши це, вам точно перехочеться витрачати свій час на скроління соцмереж. В погоні за продуктивністю та намаганням все встигати, ми часто втрачаємо зв’язок із самими собою, забуваємо, що для нас справді важливо. Пріоритетність розмивається, а бажання завжди досягати максимальних результатів робить нас надміру тривожними, викликає стрес і роздратування. Як зрозуміти, що для нас є справді важливим, а що не варте і крихти нашого часу? Як наповнити своє життя сенсом та зосередитись на справді важливих для нас речах? Так, чотири тисячі тижнів — це справді мало. Але цього точно достатньо, щоб прожити усвідомлене та наповнене життя.

_________________________________________________________________________________________________________

1

«Міряй важливе. OKR: простий метод вирости вдесятеро», Джон Дор

#Тайм-менеджмент, пастка продуктивності, прокрастинація, саморозвиток, самореалізація, сучасна філософія

Твої знання майже не мають значення. Важливо те, як ти можеш користуватися ними або набути й на практиці досягти результату.

Джон Дор, один із перших «гаражних» інвесторів Google, зробив цікавий сплав прикладної бізнес-літератури та реальних історій становлення бізнесу і громадських організацій. З досвіду Google, інноваційної піцерії Zume, благодійної кампанії лідера групи U2 Боно і фундації Ґейтсів — а до всіх цих ініціатив Дор мав персональний стосунок — він виснував окремий метод об’єктивного вимірювання цілей і результатів під назвою okr, objectives and key results. Ця книжка не тільки виконує роль підручника, а й засвідчує, що великі гроші й успіх у діловому світі — це водночас історія взаємної поваги і людяності.

_________________________________________________________________________________________________________