Хіти продажів Лабораторії: що найчастіше купували у лютому?

Наші книжкові лаборанти зібрали топ-10 найпопулярніших видань Лабораторії останнього місяця зими. Гортайте — можливо, тут є історія, на яку ви ще не встигли звернути увагу! 

Популярні українські книжки лютого

У добірці — популярні українські книжки різних жанрів: художня проза, нонфікшн та історії, що вже встигли стати справжніми відкриттями для читачів. Якщо ви шукаєте, що зараз читають і які тексти найчастіше обирають цього місяця, цей список допоможе зорієнтуватися.

_________________________________________________________________________________________________________

15

«Часи Задзеркалля. Вибір Бориса Лятошинського», Ірина Тукова, Олена Корчова

#Музика, біографія, есеїстика, деколонізація

Але варто звернути увагу не тільки на загадковий механізм виникнення тем, а й на чіткість і раціональність композитора у підході до творчої роботи. Лятошинський скрупульозно планує терміни написання й завершення частин, ба більше, багато чого він доволі легко пише, бо зізнається: «в мене вже є план до кінця». Тож інтуїтивне і раціональне були гармонійно поєднані в його методі роботи від самого початку професійної композиторської діяльності.

Перед вами книга про велику й водночас страшну епоху, що творила й ламала покоління митців, імена яких досі залишаються невідомими широкому загалу. Борис Лятошинський — постать світового масштабу й композитор, який обрав бути українським — один із них.

Суворий і вимогливий до себе, але водночас щирий і відданий друзям та учням. Майстер рівня Ріхарда Штрауса й Альбана Берга, якого радянська культурна політика утримувала в тіні російських музичних авторитетів. Людина, здатна на сміливі жести навіть у найстрашніші роки сталінського терору. Ким же він був насправді — радянським класиком чи українським новатором? І чи можливо зрозуміти його музику, не зазирнувши у складне і суперечливе «задзеркалля» часу, в якому йому довелося творити?

Вплітаючи у розповідь документи, листи й живі голоси очевидців, музикознавиці Ірина Тукова та Олена Корчова створюють захопливу історію про життя і музику одного з найвидатніших українських композиторів ХХ століття. Це історія про вибір між свободою і виживанням, правдою і компромісом, мистецтвом і цензурою. І саме цей вибір Бориса Лятошинського робить його ближчим до нас сьогодні, ніж будь-коли раніше.

_________________________________________________________________________________________________________

14

«Пташиний короб», Джош Малерман

#Трилер, постапокаліпсис, жахи, материнство

Зовнішній світ звучить саме так, як вона почувається всередині. Буремно. Зловісно. Огидно. 

Там щось є… 

Ніхто не знає, що це і звідки воно прийшло. Щось невидиме і моторошне причаїлося поруч. Достатньо лиш одного погляду на цю невідому сутність — і люди вчиняють самогубство. 

Минуло п’ять років відтоді, як усе почалося. Світ поринув у хаос і лиш невелика група людей зуміла вижити. Серед них — Мелорі і її двоє дітей. Вони ховаються у покинутому будинку біля річки звідки мріють втекти туди, де будуть у безпеці. 

І тепер, коли хлопчику і дівчинці виповнилося чотири роки, настав час для ризикованої подорожі: тридцять два кілометри вниз по річці на човні. Із зав'язаними очима, оточені звуками, одночасно знайомими й страшними, вони покладаються лише на власну інтуїцію й загострені відчуття. Один неправильний крок — і вони загинуть. 

Але чи можливо вціліти у світі, який поглинуло безумство? Куди несе їх човен? І чи існує ще хтось, кому можна довіритися, доки щось, приховане темрявою, слідує за ними… 

_________________________________________________________________________________________________________

13

«1913. Літо століття», Флоріан Іллієс

#Європа, живопис, культура, історія світу, мистецтво, літературознавство

Пруст шукає втрачений час, а Фройд розмовляє з кішкою на Берггассе, 19. Кафка пише «Перевтілення», а Малевич малює свій квадрат. Стравінський приносить у Париж «Весну священну», а у Мюнхені австрійський художник-поштівник на ім’я Адольф Гітлер продає акварелі біля палацу Шенбрунна, куди того ж дня шкутильгає грузин, на ім’я Сталін.

1913 – рік, у якому дивовижно переплітаються сотні голосів, сцен і випадковостей, що пророкують катастрофу ХХ століття. Від Рільке, Ельзи Ласкер-Шюлер і Томаса Манна до винаходу екстазі й відкриття Нефертіті – усі, хто творять мистецтво, от-от опиняться по різні боки буремної й жорстокої історії. Це останнє літо перед прірвою. І останній подих світу, який ще вірить у красу.

_________________________________________________________________________________________________________

12

«Мене звати Дуся», Єлизавета Бурштин

#Українська література, пошук себе, чуттєва проза, сім'я

Дуся мріяла про щось вічне. Про дім, який нікуди не дінеться, не згорить, не піде під воду, не буде зруйнований і забутий, і про людину, хоча б одну безкінечну людину, яка, так само як і дім, буде завжди на місці. Хіба це так багато?

У селі, назву якого знають лише місцеві, горить сливове дерево і будинок, де колись жила велика родина. А в іншому з'являється Дуся — доросла дівчина з плюшевим драконом у руках, чорними руками та розгубленим поглядом. Вона не пам’ятає нічого про себе і не знає, де її дім. Але життя кожного, хто її зустріне, зміниться назавжди. 

«Мене звати Дуся» — це історія про пошук себе, дому, власної пам’яті та любові. Про страхи, які ми несемо з дитинства, втрати й відчайдушне прагнення бути видимими. І про те, як іноді чужі люди стають найріднішими.

_________________________________________________________________________________________________________

11

«Тінь лисиці», Джулі Каґава

#Роментезі, янгедалт фентезі, самураї, Японія, перевтілення

Дуже важко бути людиною, лисенятко. Навіть самим людям це не надто добре вдається. Смертний світ сповнений ненависті, зради, смутку і смерті.

Один раз на тисячоліття той, хто здобуде Сувій Тисячі Молитов, отримує шанс викликати Великого Камі — дракона, здатного виконати будь-яке бажання.

Юмеко — напівкіцуне, дівчина-лисиця з даром ілюзій — стає хранителькою фрагмента древнього сувою після того, як її монастир знищують демони. Утекти з реліквією означає врятувати світ. Та на її шляху з’являється Каге Тацумі — безжальний самурай, який має власне завдання: повернути реліквію за будь-яку ціну. Вони змушені укласти непросту угоду, зіткану з обману, адже таємниці Юмеко — це не лише питання її життя. Це ключ до долі всієї імперії Іваґото.

«Тінь лисиці» — це перша частина епічної трилогії, натхненної японською міфологією, де кожен невірний крок веде до смерті, а герої є  не тими, ким здаються.

_________________________________________________________________________________________________________

10

«Кетрін, принцеса Вельська», Роберт Джобсон

#Королівська родина, Англія, біографія

Багатьом дівчатам на її місці вже закрутило б голову, але Кетрін була байдужа до королівських привілеїв. Прониклива й розумна, вона твердо стояла на ногах і не підпала під чари розкоші. Кетрін кохала Вільяма за те, який він, а не за його королівський титул. Її розважливість і спокій у період, коли кожен її крок, як під мікроскопом, вивчали медіа, свідчили про неабияку стійкість і справжність.

Та самій Кетрін доводилося нелегко. Без королівських охоронців преса нахабніла ще більше і так діймала Кетрін та її сім’ю, що зрештою вони вирішили діяти. Принц теж мусив показати характер. Він не хотів, щоб кохана стала жертвою переслідувань папараці, як колись його покійна мати.

На перший погляд, життя Кейт Міддлтон нагадує справжню казку. Звичайна студентка коледжу закохується в принца, стає герцогинею Кембриджською, підкорює серця мільйонів по всьому світу і готується зіграти історичну роль як «королева з простого народу» — перша після Анни Гайд, дружини Якова ІІ. З дня весілля 29 квітня 2011 року Кетрін зачаровує світ. Її посмішка, елегантний стиль і природність нікого не лишають байдужими, а самоіронія, щирість і неймовірна працелюбність, разом із підтримкою принца Вільяма, перетворили їхній союз на символ сучасної королівської родини.

Від миттєвостей щирого щастя до викликів, що випробовують її шлях до престолу, від експертних офіційних джерел до приватних розмов у королівському колі — ця книга розкриває невідомі подробиці життя Кетрін, створюючи щирий і багатогранний портрет жінки, яка стала новою головною героїнею історії династії Віндзорів.

_________________________________________________________________________________________________________

9

«До безпечних берегів», Воллес Стеґнер

#Філософія, стосунки, Пулітцерівська премія, американська класика

— Хіба не типово? Стоїть на порозі смерті, водночас хоче, щоб все було, як за старих часів, і наказує всім поводитися відповідно. А ще переймається тим, що ми втомилися. Ех, шкода! Після себе вона залишить порожнечу! Тут завжди була порожнеча, відколи ми... Невже не відчуваєш відсутність?

— Аж ніяк. Навпаки — присутність.

Ларрі й Саллі Морґани — звичайна, сповнена надій сім’я, що торує собі шлях крізь труднощі. Сід і Черіті Ленґи — харизматична пара, що живе з відчуттям легкості й щастя. Їхнє знайомство починається в епоху Великої депресії і переростає в довічну дружбу, сповнену щедрості, підтримки, ніжності й внутрішніх викликів. Разом вони проживають хвороби, втрати, спільні літа у Вермонті й рік у Флоренції, коли всі четверо відчувають себе, немов у Едемі. Та життя — це гойдалки свята й буденності з обов’язками, болісними компромісами та напругою, що іноді так майстерно ховається за турботою.

«До безпечних берегів» — неспішний роман про красу звичайного життя і ті невловні миті, коли найважливіші історії народжуються в тиші між словами. Це оповідь про дружбу, що стає домом, ідеалізм юності й зрілість, що вчить приймати. І про любов, яка не зникає, навіть коли все навколо змінюється.

_________________________________________________________________________________________________________

8

«Зелений. Історія кольору», Мішель Пастуро

#Історія мистецтва, культура, історія світу, наукопоп

Зелений — двоїстий, якщо не сказати двозначний колір: з одного боку — символ життя, удачі й надії, а з іншого — символ безладдя, отрути, диявола і всіх його створінь.

Зелений століттями асоціювався з усім мінливим і нестійким: дитинством, коханням, азартом і навіть фінансами. Його пов’язують із римським імператором Нероном, ісламом і екологічними рухами. Ґете називав зелений кольором середнього класу, авангардисти Баугаузу фактично «очорнили» його, а науковці XIX століття були переконані, що стародавні греки взагалі не розрізняли цієї барви.

Французький історик-медієвіст Мішель Пастуро розвінчує численні міфи й досліджує неоднозначність зеленого — кольору, який лише в епоху романтизму остаточно утвердився як символ природи. Колись зневажений і маргіналізований, він поступово завоював своє місце, і став універсальним, заспокійливим та всюдисущим у сучасному світі.

_________________________________________________________________________________________________________

7

«Тай-пен», Джеймс Клавелл

#Японія, сага, історичний роман, зарубіжна проза, сучасна класика

А хто оплачуватиме утримання Гонконґу, га? Присягаюся, це будемо ми й наша торгівля.

У світі, де імперії зростають на торгівлі, крові й зраді, лише одна людина зуміла піднятися і стати легендою. Дірк Струан — Тай-пен, верховний правитель торгового дому Struan&Company, відомого як «Шляхетний дім» — найбільшої торговельної компанії на Далекому Сході. Він керує не лише флотом, шовком і сріблом, а й долею англійської присутності в Китаї.

Протягом десятиліть Струан веде безжальну війну зі своїм давнім суперником — Тайлером Броком. Їхнє протистояння — це не просто бізнес, а особиста війна, де кожна угода, союз і навіть кохання — ще один хід у небезпечній грі, де програш означає смерть.

Після завершення Опіумної війни, коли Китай відкрив свої порти для англійських торгівців, Струан і Брок вступають у вирішальний двобій за контроль над ринками й майбутнім власних родин. Але давні образи не згасають, а тіні цієї ворожнечі простягаються на покоління вперед.

«Тай-пен» — це епічна сага про становлення Гонконгу, зіткнення Сходу і Заходу, людей, які ладні віддати все заради сили, пристрасті та імені, що переживе час. Та настає мить, коли за все доводиться платити.

_________________________________________________________________________________________________________

6

«Найкоротша історія Японії», Леслі Даунер

#Японія, культура, історія світу, наукпоп

Це історія маленької країни на самому краю світу, яка уникнула колонізації, подолала руїну Другої світової війни й не лише відродилася, а стала надзвичайно успішною і квітучою, зберігши свій унікальний характер і культуру. Це історія про імператора — нащадка богині сонця, а також імператриць, воєначальників, самураїв, торговців, бізнесменів, жінок-воїтельок, придворних дам, гейш і видатних особистостей, які сформували виняткове суспільство.

Що ми знаємо про Японію? Дзен, бойові мистецтва, суші, аніме, манґа… Її культура давно й глибоко проникла в наше повсякдення, і все ж сама країна досі лишається загадкою — острівною державою з непростими стосунками із зовнішнім світом.

Чому культура Японії викликає захоплення? Що ховається за її стриманістю, естетикою і зовнішньою гармонією? І як Японія, уникаючи колонізації, зуміла зберегти свою ідентичність, а згодом — і завоювати світ? Британська історикиня Леслі Даунер занурює читачів у вир японської історії, повної драми, краси й парадоксів: від закритого періоду Едо до епохи гіпермодерну. На сторінках «Найкоротшої історії Японії» оживають імператори — нащадки богині Сонця, самураї і шьоґуни, придворні дами й жінки-воїни, купці та гейші — ті, хто формував культурне обличчя Японії впродовж століть. Це новий крок у світ, де манґа і меч, дзен і бізнес, традиції і технології співіснують у досконалій рівновазі.

_________________________________________________________________________________________________________

5

«Не закохуйся, Єво!», Альона Рязанцева

#Романтика, стосунки, російсько-українська війна, сучасна проза

Моє серце кам’яніє та плавиться одночасно. Невтомний орган викачав усі почуття, процідив через шкіру назовні, перетворив на краплі поту й залишив висихати під липневим сонцем.

Під промінням війни волога висихає швидко.

Валіза, розбите серце і шалене бажання жити — це все, що залишилося в тату-майстрині Єви після втечі з рідного Сіверськодонецька. Новий дім, село Кунча на Хмельниччині, зустрічає дівчину безробіттям, туалетом на вулиці, холодним тазиком для купання і ще холоднішими поглядами людей. І коли здається, що гірше бути не може, у сусідній будинок заселяється колишній. І не сам, а разом із мамою, яка ненавидить Єву,  і  новою нареченою.

Трішки імпровізації — і Єва з місцевим хлопцем Марком вдають закоханих: усе просто, без почуттів і з одним непорушним правилом — не закохуватись. Але серце, той ще волелюбний орган. І в час, коли здається, що війна забрала все — рідне місто, роботу, впевненість у завтрашньому дні —  чи варто відбирати ще й кохання?

_________________________________________________________________________________________________________

4

1,2,3 том «У пошуках утраченого часу» Марселя Пруста

#Французька клаксика, Лабораторія класики, автобіографія, мемуари

Я вмовляв себе — ще матиму час, аби щось придумати, хоча той час не міг мені дати нічого, бо від мене нічого не залежало, довга відстань лише підтримувала в мені надію на те, що перепони можна долати.

«У пошуках утраченого часу» — це не лише особиста історія самого Пруста, але й глибокий роздум про пам’ять, час та людську природу. Роман закільцьований: почавшись зі згадки про дитинство, він завершується моментом, коли герой через випадкові спогади усвідомлює, що краса минулого завжди жива в ньому.

_________________________________________________________________________________________________________

3

«Як вдихнути вільно? Посібник з деколонізації», Маріам Найем

#Ідентичність, культура, російсько-українська війна, травма поколінь, деколонізація

Корпус знань та ресурсів, які вкладає імперія у свою міфологію, неможливо порівняти з тим, що мають у руках суспільства, які пережили колоніалізм. Допитливість дає нам перевагу над імперією — вона стає інструментом протидії владі, насамперед в інформаційному просторі. І саме тому лише щире захоплення та зацікавленість своїм — це важливо й нормально. Звернення цікавості до себе є початком визначення та розуміння себе.

Повномасштабна війна відкрила для нас гірку правду: російська агресія —  це не лише боротьба за ресурси й території. Це прагнення колонізації однієї держави іншою. І ця колоніальна травма продовжує визначати наше сьогодення і впливати на майбутнє. 

Хто ж ми насправді і що означає бути українкою \ українцем? Чи маємо ми право на злість, коли треба відмовитися від власних спогадів? Чи можемо ми дозволити собі не знати, що робити далі? І як нарешті знову вдихнути вільно? Культурологиня Маріам Найем пропонує нам навчитися не боятися власної правди і повернути здатність відчувати, говорити, належати і любити. Кожен розділ книги «Як вдихнути вільно?» представляє окремий етап деколонізації: перші три — злість, сором, розгубленість — описують психологічні пастки, в яких ми можемо перебувати десятиліттями, не знаходячи виходу; наступні — допитливість, горювання, створення, прощення — пропонують інструменти і практики для виходу з цих пасток.

Це довгий шлях. Але ви не самотні. Ваша історія важлива. І кожен новий крок — це вже великий акт свободи.

_________________________________________________________________________________________________________

2

«Любця. Ми по тебе скоро приїдемо!», Наталія Оздемір

#Російсько-українська війна, родина, стосунки, травма, психологічний роман

Любі віддали макогін і попросили віднести на кухню.

— Але не облизуй його! — наказала баба Маруся дитині.

— Чого?

— Чоловік лисий буде!

Люба кивнула й пішла на кухню, а по дорозі в темному коридорі облизала з макогона залишки маку.

Життя семидесятирічної Софії вже давно втратило барви. І здавалося, що цей ранок нічим не відрізнятиметься від решти: кава в надбитому горнятку, чергова серія телевізійного детективу, папіроса і киця Анфіса, яка зайняла всі теплі місця у квартирі. Аж доки у двері не постукали. На порозі стояла незнайома жінка і маленька дівчинка Любця, яку Софія бачила лише на фотографіях. Дівчинка, яку мама відправила до неї в ніч, коли колони російської техніки рушили на Херсон.

І саме так жінка, яка вже давно перестала вірити в майбутнє, раптово отримала непросте завдання: зберегти дитину. А маленька, розгублена Любця, мусила подорослішати і триматися лише за мамину обіцянку «Ми по тебе скоро приїдемо!». Але попри те, що війна підступно змінює маршрути і дотриматися найщиріших обіцянок буває зовсім не просто, Любця знаходить нових друзів, розбиває улюблений бабцин сервіз, і вірить в диво.

_________________________________________________________________________________________________________

1

«Летиція Кур'ята та всі її вигадані коханці, яким вона збрехала про свого батька», Віра Курико

#Українська література, психологічний роман, російсько-українська війна

Кожен із чоловіків вважав, що знав Летицію вельми добре. Кожному з них вона збрехала про те, ким була, як і про те, ким і яким був її батько.

Її ім’я — Летиція Кур’ята. Вона вміє вигадувати історії так майстерно, що не повірити неможливо. І вона готова повідати вам сім майже правдивих казок про свого батька: полковника з XVII століття, привида минулого, пічника, лісника, качки на селищному ставку і героя сучасної  війни... Та зрештою — хто ж він? І чи існує насправді?

У світі, де війна стала буденністю, Летиція веде власну боротьбу з найстрашнішим демоном — самотністю. І щоразу, переплітаючи реальність і вигадку, вона стає на крок ближчою до правди. Бо чи не вона — єдина зброя проти того, що нас руйнує?

«Летиція Кур'ята та всі її вигадані коханці, яким вона збрехала про свого батька» — це суміш гумору, сарказму, поетичних алюзій, магічного реалізму і автобіографічної історії з елементами репортажу. І спроба описати вразливість у світі, де війна стає буденністю, а любов — рятівною ілюзією. 

_________________________________________________________________________________________________________