Хіти продажів Лабораторії: що найчастіше купували у вересні?
Посібник, який розкриває тему деколонізації не як складну політичну концепцію, а як глибоко особистий і емоційний процес; епічний і провокаційний роман про феодальну Японію; посібник для майбутніх батьків, написаний на основі 17 років практичної роботи та 15 років власного батьківства авторки та інші — представляємо добірку книжок Лабораторії, які ви найчастіше обирали у вересні. Детальніше про кожну розповідаємо у матеріалі!
____________________________________________________________________________________________________________
10
«Планктон», Кирило Половінко
#Українська література, гумор, офісна драма, вигорання, соціальний реалізм
Щастя — моє друге ім’я. Перше — Не.
Максим Єфіменко завжди програє. Друг кидає на гроші, дівчина йде до іншого, а старенький ланос от-от доведеться продати, щоб позбутись боргів. І, здавалося б, нова престижна робота має стати його щасливим квитком, от тільки за дверима омріяного офісу життя Макса стискається до розміру скляного акваріума, де на нього чекають численні невдачі, таємниці, боротьба з токсичним босом, а подекуди — і з самим собою.
Чи можливо побудувати щось справжнє на уламках розбитого ілюзіями життя? Скільки принижень треба проковтнути, аби остаточно втратити себе? І в який момент людина перетворюється на сірий офісний планктон?
Це сатирична, зла і до болю впізнавана трагікомедія офісної реальності на зламі десятиліть, де, щоб отримати бажане, доведеться втратити все, що було по-справжньому важливим. У цій книжці немає геройства. Тільки виживання з дешевою кавою у руках і клятим будильником щоранку. І світла в кінці тунелю теж немає. Це просто офіс.
____________________________________________________________________________________________________________
9
«Власне життя», Джоанна Біґґз
#Біографія, книги, книговидання, фемінізм, гендерна рівність
Я ніколи не думала, що зможу стати Сімоною де Бовуар, але я завжди знала, що вона була, і коли я почувалася цілковито розгублено й відчайдушно чіплялася за уламки власного життя, мені вистачало цього знання.
За кілька років у шлюбі Джоанна Біґґз зрозуміла, що прагне іншого життя. І попри особисті переживання, тиск суспільства й відсутність уявлень про те, що і як робити далі, вона розлучилась. У пошуках відповідей на ці питання Джоанна звернулася до улюблених письменниць — Сімони де Бовуар, Сильвії Плат, Мері Шеллі, Вірджинії Вулф та інших — і на сторінках їхніх життів і творчості знайшла те, що шукала.
«Власне життя» поєднує мемуари й літературну критику, досліджує постаті видатних письменниць, знімає їх із п'єдесталів і розглядає під новим, неочікуваним кутом. Що давало жінкам силу писати? Чого ми можемо в них навчитися? Чи є домашнє життя для жінки пасткою? Чи існують у шлюбі «жіночі» й «чоловічі» ролі? І чому жінкам так важливо читати жінок?
Джоанна Біґґз намагається знайти сміливі й подекуди контроверсійні відповіді на питання, як жінки впродовж століть виборювали власну інтелектуальну свободу і право голосу.
____________________________________________________________________________________________________________
8
«Мобілізована нація», Ніколас Старгардт
#Війна, нацисти, травма поколінь, тоталітаризм
Коли молоде покоління задумувалося, як німці могли привести світ до такого лиха, старше покоління і досі залишалося в полоні пережитої катастрофи.
У вересні 1939 року війна розпочалася без особливого ентузіазму з боку звичайних німців, проте без їхньої активної участі і відданості вона не змогла б тривати майже шість років. Як мінливий перебіг війни — від стрімких перемог і блискавичних бліцкригів до поразок на сході та нищівних бомбардувань німецьких міст — змінив погляди, очікування і страхи німецького народу? Коли німці усвідомили, що ведуть війну-геноцид і як вони виправдовували її для себе?
Британський історик Ніколас Старгардт, спираючись на числення свідчення — щоденники і листи закоханих, судові протоколи і військові листування — досліджує, як німці пережили Другу світову війну, проливаючи світло правди на їхні мотиви і внутрішні конфлікти. Це реальна історія про страхи злочинців і надії переможців, розказана від імені очевидців — солдатів, вчителів, домогосподарок, нацистів, християн і євреїв, що розкриває реальні мотиви суспільства, яке підтримувало і виправдовувало жорстоку геноцидну війну.
____________________________________________________________________________________________________________
7
«Привіт, печале!», Франсуаза Саґан
#Лабораторія класики, стосунки, Франція
Я була не в тому віці, щоб спокушатися вірністю. Я мало знала про кохання: тільки побачення, поцілунки й розчарування.
Спекотне літо, Французька Рив’єра і сімнадцятирічна Сесіль — втілення безтурботної юності, нестерпної чарівності і пристрасті до життя. Вона відпочиває на віллі свого батька — диявольськи прекрасного серцеїда, і його нової коханки, насолоджуючись плаванням, мріями і романтичними пригодами зі студентом-юристом.
Але ідеальний світ опиняється під загрозою, коли на віллу приїздить найкраща подруга її покійної матері, і між дорослими зароджується кохання. Юна Сесіль вдається до підступного плану, щоб розлучити їх... Але чи впорається вона із трагічними наслідками власних темних бажань?
«Привіт, печале» — це позачасова провокативна історія, що розбиває вщент традиційне уявлення про шлюб, дорослішання, свободу і сексуальність. Франсуаза Саґан досліджує темінь людської душі і силу взаємозв'язків так, що ви не вийдете звідти неураженими.
____________________________________________________________________________________________________________
6
«У пошуках втраченого часу. Том2. У затінку дівчат-квіток», Марсель Пруст
#Лабораторія класики, Франція, автобіографія, психологія
Мені хотілося вдихнути в себе це повітря. Я зупинився, і Андре, зачарувавши мене своєю здогадливістю, дала мені змогу погомоніти з листям. Я спитав, як ся мають квіти, квіти ґлоду, подібні до веселих дівчат, пустотливих, зальотних і побожних. «Панянки давно поїхали», — відповіло мені листя. І може, вони думали, що я хоч і ходжу в їхніх друзях, але не вельми обізнаний з їхнім життям-буттям. Дружити я, мовляв, дружу, але скільки років обіцяю прийти, а все не приходжу.
«У затінку дівчат-квіток» — друга книга зі знаменитої семитомної епопеї Марселя Пруста «У пошуках втраченого часу», що здобула Гонкурівську премію з літератури (1919) в перекладі видатного українського перекладача Анатоля Перепаді.
У центрі твору — перше кохання, перша дружба й перші розчарування, що знаменують болісний, але неминучий перехід від дитинства до дорослості. Марсель Пруст вдається до витонченого мистецтва, поєднуючи ліризм почуттів з філософією екзистенційного пошуку, і веде читача крізь глибини власної пам’яті, безсилі перед плинністю часу, й усвідомлення складнощів людських стосунків у французькому суспільстві початку ХХ століття.
____________________________________________________________________________________________________________
5
«Летить лелека. Книжка-антистрес для батьків», Марина Шакотько
#Батьківство і материнство, діти, медицина
Ця книжка написана з глибокої поваги до батьків і з великої любові до новонароджених дітей. Тому на її сторінках ви знайдете практичні поради, науково обґрунтовану інформацію та відповіді на найпоширеніші запитання, що можуть виникати у молодих батьків
Зазвичай разом з усвідомленням своєї нової ролі у майбутніх батьків з’являються перші тривоги й незліченна кількість запитань: які потреби має новонароджена дитина і як їх задовольняти? Як протікатимуть пологи і що буде відбуватись з мамою, плодом і партнером на кожному з цих етапів? Як підготувати простір для народження малюка? Які лікувально-діагностичні процедури варто обов'язково робити дитині в перші місяці життя і чому, а які симптоми і стани — не потрібно лікувати взагалі? Як налагодити грудне вигодовування і що робити, якщо материнство не приносить радість?
Лікарка педіатр-неонатолог Марина Шакотько доводить, що освічені, спокійні та впевнені батьки, які вчасно адаптуються до нових умов — це найкращий внесок у здоров’я дитини. На основі 17 років практичної роботи і 15 років власного батьківства авторка сформувала практичні, науково обґрунтовані поради та відповіді на найбільш поширені запитання, щоб подорож батьківством була впевненою і спокійною!
____________________________________________________________________________________________________________
4
«Мене звати Дуся», Єлизавета Бурштин
#Українська література, пошук себе, чуттєва проза, сім'я
Дуся мріяла про щось вічне. Про дім, який нікуди не дінеться, не згорить, не піде під воду, не буде зруйнований і забутий, і про людину, хоча б одну безкінечну людину, яка, так само як і дім, буде завжди на місці. Хіба це так багато?
У селі, назву якого знають лише місцеві, горить сливове дерево і будинок, де колись жила велика родина. А в іншому з'являється Дуся — доросла дівчина з плюшевим драконом у руках, чорними руками та розгубленим поглядом. Вона не пам’ятає нічого про себе і не знає, де її дім. Але життя кожного, хто її зустріне, зміниться назавжди.
«Мене звати Дуся» — це історія про пошук себе, дому, власної пам’яті та любові. Про страхи, які ми несемо з дитинства, втрати й відчайдушне прагнення бути видимими. І про те, як іноді чужі люди стають найріднішими.
____________________________________________________________________________________________________________
3
«Летиція Кур'ята та всі її вигадані коханці, яким вона збрехала про свого батька», Віра Курико
#Українська література, психологічний роман, російсько-українська війна
Кожен із чоловіків вважав, що знав Летицію вельми добре. Кожному з них вона збрехала про те, ким була, як і про те, ким і яким був її батько.
Її ім’я — Летиція Кур’ята. Вона вміє вигадувати історії так майстерно, що не повірити неможливо. І вона готова повідати вам сім майже правдивих казок про свого батька: полковника з XVII століття, привида минулого, пічника, лісника, качки на селищному ставку і героя сучасної війни... Та зрештою — хто ж він? І чи існує насправді?
У світі, де війна стала буденністю, Летиція веде власну боротьбу з найстрашнішим демоном — самотністю. І щоразу, переплітаючи реальність і вигадку, вона стає на крок ближчою до правди. Бо чи не вона — єдина зброя проти того, що нас руйнує?
«Летиція Кур'ята та всі її вигадані коханці, яким вона збрехала про свого батька» — це суміш гумору, сарказму, поетичних алюзій, магічного реалізму і автобіографічної історії з елементами репортажу. І спроба описати вразливість у світі, де війна стає буденністю, а любов — рятівною ілюзією.
____________________________________________________________________________________________________________
2
«Шьоґун», Джеймс Клавелл
#Японія, сага, історичний роман, зарубіжна проза, сучасна класика
Хіба ж людина — то не цвіт, що його здує вітер, і тільки гори, море, зірки та ця Земля богів є справдешніми й вічними?
Загублений серед моря англієць Джон Блекторн опиняється в недосяжній для європейців Японії XVII століття. На цих землях межа між життям і смертю тонша за лезо бритви, честь дорожча за життя, мовчання важливіше за крик, а слово самурая — закон. Джон вчиться говорити їхньою мовою і розуміти своє серце. Пізнає їхні правила і ставить під сумнів власні. Він більше не спостерігач, а гравець у великій боротьбі за владу й зіткнення цивілізацій. Розриваючись між двома світами — тим, що покинув, і тим, що прийняв — Джон стає частиною невідворотних змін, що назавжди перепишуть історію.
«Шьоґун» — це перший роман «Азійської саги» від майстра історичної белетристики Джеймса Клавелла, що після виходу спричинив потужний сплеск інтересу до японської культури. Поєднання запаморочливих пригод, історичних перипетій і карколомного екшну, завдяки яким сага стала не тільки одним з найпопулярніших романів у світі, а й основою численних екранізацій.
____________________________________________________________________________________________________________
1
«Як вдихнути вільно? Посібник з деколонізації», Маріам Найем
#Ідентичність, культура, російсько-українська війна, травма поколінь, деколонізація
Корпус знань та ресурсів, які вкладає імперія у свою міфологію, неможливо порівняти з тим, що мають у руках суспільства, які пережили колоніалізм. Допитливість дає нам перевагу над імперією — вона стає інструментом протидії владі, насамперед в інформаційному просторі. І саме тому лише щире захоплення та зацікавленість своїм — це важливо й нормально. Звернення цікавості до себе є початком визначення та розуміння себе.
Повномасштабна війна відкрила для нас гірку правду: російська агресія — це не лише боротьба за ресурси й території. Це прагнення колонізації однієї держави іншою. І ця колоніальна травма продовжує визначати наше сьогодення і впливати на майбутнє.
Хто ж ми насправді і що означає бути українкою \ українцем? Чи маємо ми право на злість, коли треба відмовитися від власних спогадів? Чи можемо ми дозволити собі не знати, що робити далі? І як нарешті знову вдихнути вільно? Культурологиня Маріам Найем пропонує нам навчитися не боятися власної правди і повернути здатність відчувати, говорити, належати і любити. Кожен розділ книги «Як вдихнути вільно?» представляє окремий етап деколонізації: перші три — злість, сором, розгубленість — описують психологічні пастки, в яких ми можемо перебувати десятиліттями, не знаходячи виходу; наступні — допитливість, горювання, створення, прощення — пропонують інструменти і практики для виходу з цих пасток.
Це довгий шлях. Але ви не самотні. Ваша історія важлива. І кожен новий крок — це вже великий акт свободи.
____________________________________________________________________________________________________________
