Хіти продажів Лабораторії: що найчастіше купували у жовтні?

Американський роман про шлях крізь дитинство і дорослішання від лауреата Пулітцерівської премії, красива і зворушлива історія про любов, втрати, силу духу і квіти, екскурс в історію молодіжних субкультур України, напружений кримінальний трилер на холодному узбережжі Шотландських островів та інші — представляємо добірку книжок Лабораторії, які ви найчастіше обирали у жовтні. Детальніше про кожну розповідаємо у матеріалі.

10

«Чотири тисячі тижнів. Тайм-менеджмент для смертних», Олівер Беркмен

Чому ми вважаємо нескінченний запас часу даністю, а смерть — обурливим лиходійством? Інакше кажучи, навіщо сприймати чотири тисячі тижнів як дуже мале число на тлі нескінченності, а не як велетенське, адже ми могли ніколи й не народитися? Лише той, хто не помічає чарівності того, що світ існує, сприйматиме життя як даність, наче йому мали його подарувати без права відібрати. Можливо, краще не перейматися тим, що вас ошукали, не давши нескінченного запасу часу, а невимовно радіти, що він узагалі вам дістався.

 Тайм-менеджмент, пастка продуктивності, прокрастинація, саморозвиток, самореалізація

Людське життя сміхотворно коротке. Все, що ми маємо — це в середньому 4 тисячі тижнів, або ж 80 років. Усвідомивши це, вам точно перехочеться витрачати свій час на скроління соцмереж. В погоні за продуктивністю та намаганням все встигати, ми часто втрачаємо зв’язок із самими собою, забуваємо, що для нас справді важливо. Пріоритетність розмивається, а бажання завжди досягати максимальних результатів робить нас надміру тривожними, викликає стрес і роздратування. Як зрозуміти, що для нас є справді важливим, а що не варте і крихти нашого часу? Як наповнити своє життя сенсом та зосередитись на справді важливих для нас речах? Так, чотири тисячі тижнів — це справді мало. Але цього точно достатньо, щоб прожити усвідомлене та наповнене життя.

9

«Острів темряви», Деніел Обрі

Escape to the Countryside, Rural Escape, герметичний детектив, кримінальний трилер, саспенс

Це не є книгою про аутизм. Насправді це навіть не книга про досвід життя з аутизмом. Я просто хотів, щоб це була книга з нейровідмінним головним персонажем, бо ми існуємо.

Деніел Обрі, автор

Репортерка Фрея Сінклер завжди знала, що вона не така, як усі. Очікуючи на результати діагностики аутизму, вона вирішує змінити власне життя — звільнитися з роботи в одному з провідних шотландських видань і переїхати до рідного містечка Оркні. Але її плани руйнуються, коли під час зимового шторму на берег дикої Атлантики виносить людські рештки.

Ідентифікація кісток оголює старі рани островів і вперше проливає світло на темну правду, яку ніхто не хоче визнати. З настанням темряви одержиме полювання Фреї за відповідями перетворюється на смертельну гру в піжмурки, адже кожна таємниця, яку вона розкриває, загрожує кар'єрі, ставить під удар сім'ю та наражає на небезпеку нових жертв убивці, що підстерігає з тіні...

8

«Черчилль і Орвелл. Битва за свободу», Томас Рікс

Я бачив повідомлення про великі битви там, де бої не велися взагалі, і повну тишу, коли загинули сотні людей. Я бачив, як війська, які хоробро билися, таврували боягузами і зрадниками, а тих, хто жодного пострілу не чув, оспівували як героїв вигаданих перемог; я бачив, як газети в Лондоні переповідали цю брехню, а інтелектуали, захопившись, вибудовували свої міркування на подіях, які не відбувалися насправді. Я бачив фактично, як пишеться історія – не про те, що сталося, а про те, що мусило статися згідно з різними «лініями партії»

Орвелл

Велика Британія, Друга світова війна, міжнародні відносини, геополітика, відомі особистості

Такі дві різні постаті — прем’єр-міністр, який гід\но провів Велику Британію крізь жахи Другої світової, та письменник, автор культової антиутопії «1984». Вони ніколи не бачилися та жили цілком різним життям, однак, у них більше спільного, ніж здається. Обидва були авантюрними, сміливими та сповненими ідей, які випереджають час, — і обидва стали як ніколи актуальними в наші дні.

Журналіст Томас Рікс прослідкував, у чому полягає феномен величності Черчилля й Орвелла, як вони прийшли до визнання, яких помилок встигли наробити та про що застерігали майбутні покоління. А також те, як, попри політичні й світоглядні розбіжності, вони невпинно захоплювалися один одним. Автор подає у книзі все настільки чітко й майстерно, що відчуваєш невидимий зв’язок між двома долями цих легендарних постатей.

7

«Дреди, батли і "стіли". Два століття субкультур в Україні», Дар'я Анцибор

Культура, антропологія, дослідження, соціологія, історія

Думаю, для багатьох ця книжка стане спробою пізнати історію та культуру України під новим кутом. Для інших це буде в першу чергу така собі мандрівка в ностальгійне минуле. Чимало з вас захочуть розпитати своїх батьків, дядьків і сусідів про те, що ж вони слухали раніше, як діставали улюблені альбоми та які проблеми мали через свої вподобання…

Уявіть: ваша мама могла ставити ірокез на пиво і ходити в легендарний клуб «Бінго» на Святошині, а тато міг у цей час читати реп у широких штанях з секонду «Одяг з Європи», стоячи на сходах закинутого ДК (дому культури) в районному центрі на Херсонщині. 

Дар’я Анцибор, авторка

Чорний одяг, темне, пофарбоване волосся й підведені очі; прогулянки на цвинтарі, специфічна музика та вірші про смерть; широкі штани, реп і графіті на стінах; металеві ланцюги, поголені голови з ірокезами й «стіли» — навколо існування субкультур десятиліттями точаться різноманітні дискусії.  Дехто називає їх даниною підлітковому бунтарству, а інші вважають радикальними течіями, які можуть містити загрозу для суспільства. Але що насправді ховається за яскравими образами і які цінності транслюють ці, на перший погляд, «дивні» угрупування? Який зв’язок між першими субкультурами, які виникали на території України, й сучасністю? І чому декому з нас саме так хочеться представляти себе світові?

Українська фольклористка й антропологиня Дар’я Анцибор дослідила, як українська молодь впродовж століть виборювала своє право на культурну ідентичність — від перших течій в періоди імперських та радянських часів й аж до незалежності.

6

«Подорож книжки», Ірене Вальєхо

Книговидання, історія світу, культура, видавнича справа, стародавні цивілізації

Насправді ХХ століття позначилося моторошним книгоборством (бомбардування бібліотек під час обох світових війн, багаття нацистів, цензорські політичні режими, Культурна революція в Китаї, радянські чистки, полювання на відьом, диктатура у Європі й Латинській Америці, спалені чи розбомблені книгарні, тоталітаризм, апартеїд, месіанство деяких лідерів, фундаменталізм, Талібан чи фетва проти Салмана Рушді, та інші підпункти цієї катастрофи). А ХХІ століття почалося з розкрадання — не без потурання з боку армії США — музеїв і бібліотек в Іраку, де світ уперше змалювали за допомогою писемності.

Це книжка про історію книжок — винахід перших людських цивілізацій. Щоб набути сучасного і зрозумілого нам вигляду, книжка мусила пройти шлях довжиною в кілька тисячоліть. Від глиняних табличок до першого друкарського верстата — авторка занурює читачів у мандри від давніх цивілізацій до сьогоднішніх часів. Маршрут цієї книжки пролягає через поле битви Олександра Македонського, віллу Папірусів під час виверження Везувію та палац Клеопатри, через перші відомі книгарні, ГУЛАГ, бібліотеку Сараєва та Оксфордський підземний лабіринт. 

Вона знайомить із маловідомими особистостями, які зіграли свою роль у розвитку книжкової справи — учителями, оповідачами, книгарями, перекладачами, рабами і бунтарями. Це повна історія одного із найважливіших засобів передачі знань, який і досі відчайдушно бореться за своє існування.

5

«Там, де заходить сонце» Олена Пшенична

Художній роман, сучасна українська література, гостросюжетна проза, сімейні стосунки

Цей мамин погляд... Так дивитися можуть тільки вони. Так, ніби з очей виростають мільйони маленьких рук, щоб затиснути в обіймах кожен міліметр твого тіла. Лагідно перебирати твоє волосся. Лоскотати твої щоки. І знову обіймати. Мамин погляд — він завжди такий особливий. Навіть коли тобі сорок два.

Вірі Тихій — 72. Вона — колишня вчителька української мови — навіть уявити не могла, що єдиний і такий коханий син віддасть її в будинок для літніх людей… Але влітку 2022-го року Віра Петрівна залишається зовсім сама: син Толя день і ніч у роз’їздах, бо волонтерить, а невістка з онуками вимушено виїздять за кордон. Якщо у тебе хворе серце, а довкола небезпека, то, може, справді краще перебути поки що тут — під цілодобовим наглядом працівників будинку, в компанії сивих «однолітків»? Та замість відкритих, гостинних ровесників жінка зустрічає зранених, колючих стариганів, які з дня у день просто спостерігають, як їхнє життя, неначе сонце, закочується за обрій.

Насичена гумором, старечою мудрістю, іронією, зворушливими спогадами та історіями, що перетворює її на своєрідний «книжковий шелтер».

4

«Втрачені квіти Еліс Гарт», Голлі Рінґланд

Міжнародний бестселер, гостросюжетна проза, сімейні стосунки, атмосфера Австралії, таємниці, екранізація, психологічні травми

Торнфілд завжди був місцем, де розквітали квіти і жінки. Кожна жінка, яка приїжджала до Торнфілду, отримувала можливість піднятися над тим, що гнітило її. Після від’їзду Клема Джун з головою поринула в роботу над тим, щоб перетворити Торнфілд на квітуче місце, місце краси, спокою та прихистку. Це все, що вона могла зробити, щоб виправдати своє рішення не заповідати у спадок квіти, вирощені потом і кров’ю жінок, які були тут до неї, своєму неврівноваженому синові.

На узбережжі Австралії, за багато-багато миль від найближчого міста, у будинку, наповненому любов’ю матері Аґнес і жорстокістю батька, живе дев'ятирічна Еліс Гарт. Мамин прекрасний сад — це єдине місце, де вона може не боятися, ховаючись від раптових спалахів гніву. Аж доки вогонь, що несе за собою неминучу трагедію і загибель, не змушує Еліс покинути все, чого вона так боялась і водночас так сильно любила.

Юна дівчина змушена оселитися серед квітів та зломлених жінок квіткової ферми бабусі Джун — квіткарки, якої вона ніколи раніше не знала. Еліс зростає, вчить мову квітів, яка допомагає говорити про складне, і усвідомлює, що є рани, які нездатні загоїти навіть квіти. Сімейні таємниці поховані значно глибше, ніж квіткові коріння, і якщо вона хоче отримати свободу, то повинна знайти в собі сили відкрити найстрашнішу історію — свою власну.

3

«Летить лелека. Книжка-антистрес для батьків», Марина Шакотько

Медицина, пологи, вакцинація, грудне вигодовування, батьківство і материнство

В сучасному світі серед батьків існує «гонитва за геніальністю». Батькам важливо, щоб дитина мала певні таланти чи особливі вміння, здатності робити щось краще, ніж інші діти. Проте в цій гонитві іноді можна втратити звичайні радощі батьківства. Потреба постійно чомусь навчати дитину, організовувати для неї безліч гуртків, секцій, навчати різним мовам (коли в родині ніхто інший ними не володіє) забирає багато зусиль як у батьків, так і у дітей. Звичайно, я не закликаю зовсім не займатись дитиною, просто хочу порадити батькам не підсідати на гачок цієї гонитви. Натомість варто бути уважними до індивідуальності свого малюка і дозволяти йому розвиватись у своєму темпі і згідно зі своїми здібностями.

Зазвичай разом з усвідомленням своєї нової ролі у майбутніх батьків з’являються перші тривоги й незліченна кількість запитань: які потреби має новонароджена дитина і як їх задовольняти? Як протікатимуть пологи і що буде відбуватись з мамою, плодом і партнером на кожному з цих етапів? Як підготувати простір для народження малюка? Які лікувально-діагностичні процедури варто обов'язково робити дитині в перші місяці життя і чому, а які симптоми і стани — не потрібно лікувати взагалі? Як налагодити грудне вигодовування і що робити, якщо материнство не приносить радість?

Лікарка педіатр-неонатолог Марина Шакотько доводить, що освічені, спокійні та впевнені батьки, які вчасно адаптуються до нових умов — це найкращий внесок у здоров’я дитини. На основі 17 років практичної роботи і 15 років власного батьківства авторка сформувала практичні, науково обґрунтовані поради та відповіді на найбільш поширені запитання, щоб подорож батьківством була впевненою і спокійною!

2

«За Перекопом є земля» Анастасія Левкова

Кримськотатарська культура, історія України, історичний роман, анексія

Минулого вечора російський спецназ намагався захопити корабель «Славутич», але той дав відсіч. Ми з журналістами вирушили в Севастополь. На виїзді з Сімфі просто на трасі стояли жінки з блакитними й жовтими кульками і з транспарантами, де від руки написали антивоєнні гасла. Філ хвилю вагався, та все ж попросив водія зупинитись. Ми вийшли зняти мітинг. Хлопчик років семи тримав у руках плакат, де по-дитячому, з перевернутим И, що читалось як N, було написано: «Хай війни не буде. Хай росіяни підуть додому». Я заплакала.

У романі переплітаються кримськотатарська культура і українська історія. На сторінках книжки читач зустрінеться з кримськими татарами, караїмами, українцями, росіянами, німцями, євреями, греками, вірменами Криму, крок за кроком відкриватиме шафи з родинними скелетами. Разом з головною героїнею та її подругою Аліє пройде шлях від їхнього дитинства — з 1990-х — аж до окупації півострова Росією у 2014-му, з екскурсами в давнішу історію Криму.

Робота над книжкою тривала з 2012 року. З початком окупації Криму, у 2014 році, концепція змінилася. За цей час авторка взяла близько 200 інтерв'ю з більш ніж 50 кримчанами. Деталі їхніх розповідей стали частиною роману.

1

«Дім на краю світу», Майкл Каннінґем

Америка, ЛГБТ, драма, Escape to the Countryside, Пулітцерівський лавреат, художня проза, стосунки, СНІД

Можливо, від свого першого кохання ми так ніколи й не оговтуємося. Можливо, в підліткових поривах ми розкидаємося відданістю надміру легко й майже бездумно, бо помилково вважаємо, що на все наше життя нам вистачить почуттів, які ми зможемо віддати всім, кому захочемо.

Знаменитий роман Майкла Каннінґема «Дім на краю світу» — це історія життя друзів, чиї долі то переплітаються, то знову роз'єднуються протягом трьох десятиліть, оголюючи живий нерв цілого покоління — нестримного, щирого і жадібного до всіх утіх життя.

Після закінчення коледжу Боббі переїжджає в Нью-Йорк до друга дитинства Джонатана та його сусідки по кімнаті Клер — популярної любительки сексу, наркотиків та інших небезпечних розваг нічного міста. Боббі і Клер закохуються, руйнуючи всі плани Джонатана. А коли Клер вагітніє, трійця остаточно вирішує створити власну особливу сім'ю, де всі троє будуть брати участь у вихованні дитини, і  переїжджає на край світу — в невеликий фермерський будинок неподалік Вудстоку, місця, сповненого таємниць та чудес.